Рішення № 10974259, 26.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/31326.08.10 За позовом Приватного підприємства "Укрприватбуд"

до Приватного підприємства "Тармон"

про стягнення заборгованості 49 850,00 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники

від позивача Негодуйко В.І. - директор

від відповідача не з’явився.

Обставини справи і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості 49 850,00 грн.

Позов мотивований неналежним виконанням умов договору в частин повернення грошових коштів за недопоставлений товар.

29.06.10 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/313 витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 20.07.10.

Через неявку 20.07.10 представників в сторін та невиконання вимог ухвали суду розгляд справи був відкладений на 26.08.10

26.08.10 позивач надав витребувані судом документи, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав викладений у позовній заяві.

В судове засідання представники відповідача не з’явились, вимог ухвали про порушення провадження у справі не виконали.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідки Держкомстату №13-3964 від 28.07.10 про що свідчить конверт з повідомленням про вручення та відміткою Укрпошти «вибув».

Відповідно до положень ст.ст. 64,77,87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

28.11.05 між сторонами у справі укладений договір №42 поставки товару відповідно до умов якого відповідач зобов’язався поставити товар на загальну суму 350000,00 грн. обумовлений у накладних, а позивач отримати його оплатити.

Відповідно до п.3.2 договору підпис повноважної особи покупця на накладній на відпуск товару і оплата рахунку є погодженням покупця з номенклатурою і цінами на товар.

Договір підписаний керівниками сторін у справі, їх підписи скріплені печатками юридичних осіб позивача та відповідача.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно до ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивачем видаткові накладні №РН-1 від 30.06.06, РН-2 від 19.10.06, рахунками-фактурами №СФ-4 від 19.05.06, СФ-5 від 31.05.06, СФ-7 від 06.06.06 і листом №544 від 19.06.06, а позивачем здійснено оплату, що підтверджено банківськими виписками.

Видаткові накладні підписані керівником відповідача та уповноваженим представником позивача, їх підписи скріплені печатками юридичних осіб позивача та відповідача. Рахунки повністю оплачені, що підтверджено банківськими виписками.

Отже, згідно з умовами договору сторони, досягши згоди щодо всіх істотних умов, вчинили дії на його реальне виконання.

Пунктом 4.1.3 договору сторони визначили, що відповідач має повернути суми (їх частину сплачені позивачем у разі неможливості (повної або часткової) виконати зобов’язання за договором.

В подальшому через неповне виконання умов договору в частині поставки товару, а саме недопоставку на суму 49850,00 грн. сторони 19.10.06 уклали додаткову угоду №1 до договору №42 від 28.11.05 відповідно до умов якої відповідач зобов’язався протягом лютого-травня 2007 року повернути 49850,00 грн. чотирма платежами.

Також у п.4 додаткової угоди сторони визначили можливість у рахунок повернення коштів здійснити поставку матеріалів, надання послуг, виконання робіт.

Відповідач порушив умови додаткової угоди №1 до договору від 28.11.05 укладеної 19.10.06 зобов’язання з повернення оплати не виконав, про що вказав позивач.

Заборгованість відповідача станом на час пред’явлення позову склала 49850,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором, сплатив кошти, однак через невиконання умов договору в частині поставки товару сторони уклали додаткову угоду якою визначили обов’язок постачальника повернути грошові кошти, який і не був виконаний.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем на підтвердження та в обґрунтування позовних вимог.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо повернення сплачених коштів і відповідач повинен був в період з лютого по травень 2007 року включно повернути позивачеві чотирма платежами 49850,00 грн.

Вимоги позивача від 16.03.07, 11.06.07, 07.11.08 залишені відповідачем без належного реагування.

07.11.09 позивач направив вимогу на адресу відповідача зазначену в договорі (М.Василенка,7-а оф.10) про зобов’язання виконати договірні зобов’язання і повернути кошти.

Як стверджує відповідач, отримавши її 11.11.09, в порушення вимог чинного законодавства та умов додаткової угоди до договору, грошові кошти не повернув, і умови п.4 додаткової угоди щодо поставки матеріалів, надання послуг, виконання робіт в рахунок коштів не виконав, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 49850,00 грн.

Отже, заборгованість відповідача на час вирішення спору складає 49850,00 грн., що підтверджується рахунками –фактурами №СФ-4 від 19.05.06, СФ-5 від 31.05.06, СФ-7 від 06.06.06 видатковими накладними №РН-1 від 30.06.06, РН-2 від 19.10.06, додатковою угодою № 1, а також банківськими виписками з обслуговуючої позивача банківської установи та довідкою позивача.

Враховуючи, що зібрані у справі докази свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем і його доводи не спростував, іншого розміру позовних вимог не вказав і не довів, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 49850,00 грн. визнається господарським судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Тармон" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-а код ЄДРПОУ 32765810), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь Приватного підприємства "Укрприватбуд" (02121, м. Київ, вул. Грузинська, 35, код ЄДРПОУ 32345085) 49850 (сорок дев’ять тисяч вісімсот п’ятдесят),00 грн. основного боргу, 499(чотириста дев’яносто дев’ять),00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість), 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським.

Суддя І.Д. Курдельчук                              дата складення 30.08.10