Рішення № 10974247, 26.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/38526.08.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства "Український страховий дім"

доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачаКорнієнко Олексія Федоровича

простягнення 3 690,56 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Корчовий С.Г.

від відповідача:Євтушенко І.В.

від третьої особи:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Український страховий дім" (надалі –ЗАТ "УСД") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (надалі –ПрАТ "СК "ПЗУ Україна") про стягнення 3 690,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЗАТ "УСД" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів НТ-07 №403 Кв від 24.05.2007 р. внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (надалі – ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки ВАЗ, реєстраційний номер АА 7051 СР, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Фольксваген, реєстраційний номер АА 0153 АВ, яким скоєно ДТП, застрахована ПрАТ "СК "ПЗУ України" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/2106458), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.08.2010 р.

30.07.2010 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач в задоволенні позову просив відмовити повністю, оскільки позивачем не надано завіреної печаткою суду копії постанови Дарницького районного суду м. Києва про притягнення Корнієнка О.Ф. до адміністративної відповідальності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.08.2010 р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Корнієнко Олексія Федоровича, розгляд справи відкладено до 16.08.2010 р., зобов’язано відповідача надати суду оригінал полісу №ВА/2106458.

В судовому засіданні 16.08.2010 р. у зв’язку із необхідністю витребування додаткових документів оголошено перерву до 25.08.2010 р.

Представником відповідача в судовому засіданні надано докази часткового погашення боргу у розмірі 3 180,56 грн.

В судовому засіданні 25.08.2010 р. у зв’язку із необхідністю додаткового дослідження документів оголошено перерву до 26.08.2010 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить з урахуванням часткового погашення боргу задовольнити їх повністю.

В судове засідання представник відповідача з'явився, в задоволенні позову в частині стягнення 510,00 грн. просить відмовити, вказує на те що, за договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/2106458) встановлено франшизу у розмірі 510,00 грн.

Третя особа, яка повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленнями про вручення поштових відправлень №10547788 та №10547770 від 05.08.2010 р., отримані третьою особою 09.08.2010р., в судове засідання не з'явилася.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2007 р. між ЗАТ "УСД" та Бураковим Віктором Володимировичем (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів НТ-07 №403 Кв (надалі –"Договір"), предметом і об’єктом страхування якого є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України і пов’язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме: автомобілем ВАЗ, реєстраційний номер АА7051 СР, на випадок настання подій, перелік яких наведено у статті 2.1 Договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події; викрадення.

19.09.2007 р. о 10 год. 20 хв. в м. Києві, по вул. Кошиця було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля ВАЗ, реєстраційний номер АА 7051 СР та автомобіля Фольксваген, реєстраційний номер АА 0153 АВ, а саме: Корнієнко О.Ф., керуючи автомобілем Фольксваген, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, внаслідок чого зіткнення з автомобілем ВАЗ, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Корнієнком О.Ф. вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою УДАІ ГУМВС України в місті Києві №4727 від 19.09.2007р. та постановою Дарницького районного суду міста Києва від 01.11.2007р. у адміністративній справі №3-55799/07, відповідно до якої Корнієнка Олексія Федоровича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

20.09.2007 р. власник застрахованого транспортного засобу –автомобіля ВАЗ звернувся до позивача із заявою №2322 про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження, складеного 10.10.2007 р. суб’єктом оціночної діяльності ЗАТ "Київ-Лада" (сертифікат №3760/05, виданий Фондом державного майна України 16.07.2005 р.) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ, р.н. АА 7051 СР, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 5 944,51 грн.

На підставі страхового акту №НТ-07 403 Кв/1, затвердженого 12.11.2007 р., наказу №881-в від 16.11.2007 р., позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, відшкодував своєму страхувальнику вартість матеріального збитку у розмірі 3 690,56 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1301 від 19.11.2007 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ЗАТ "УСД" перейшло в межах суми 3 690,56 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки УДАІ ГУМВС України в місті Києві №4727 від 19.09.2007р. вбачається, що транспортний засіб –автомобіль Фольксваген, реєстраційний номер АА 0153 АВ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю ВАЗ, належить Корнієнко В.С. та знаходився під керуванням Корнієнка С.Ф.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Корнієнка О.Ф., який керував автомобілем Фольксваген, реєстраційний номер АА0153 АВ, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність Корнієнка О.Ф., за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Фольксваген, реєстраційний номер АА0153 АВ, застрахована ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" згідно із полісом №ВА/2106458.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/2106458) віднесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 20.01.2007 р. (00:00) по 19.01.2008 р.

Відповідно до п. 4 полісу №ВА/2106458 страхувальником –особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Корнієнко О.Ф., а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Корнієнком О.Ф. автомобіля Фольксваген, була застрахована ПрАТ "СК "ПЗУ Україна".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 16.07.2010 р. та 02.08.2010 р. було зобов’язано відповідача надати суду поліс, яким застрахована цивільно-правова відповідальності власника автомобілю Фольксваген, реєстраційний номер АА 0153 АВ (№ВА/2106458).

На виконання вимог ухвал суду відповідачем надано поліс №ВА/2106458, з якого вбачається, що п. 2 (графи: "ліміт відповідальності" та "франшиза") не заповнені, а тому судом при визначенні розмірів ліміту відповідальності та франшизи застосовуються положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до п. 9.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Згідно із п. 12.1 вказаного Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Тобто, положеннями вказаної норми визначено право страхувальника на встановлення франшизи та її максимальний розмір, який встановлюється страхувальником при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Оскільки графи "ліміт відповідальності" та "франшиза" в п. 2 наданого відповідачем полісу №ВА/2106458 не містять відомостей про встановлення ліміту відповідальності та франшизи, суд приходить до висновку, що вказаним договором (поліс №ВА/2106458) передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб у розмірі 25 500,00 грн., франшиза –0,00 грн.

Посилання відповідача на наказ №288/10/07 від 29.10.2007 р. та папку страхового консультанта судом відхиляється з огляду на положення ст. 34 Господарського процесуального кодексу України в частині належності доказів, стосовно обґрунтування встановлення франшизи, якими в даному випадку є договір (поліс №ВА/2106458).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ з урахуванням фізичного зносу, становить 5 944,51 грн. грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 3 690,56 грн. (розмір виконаного зобов’язання по виплаті страхового відшкодування).

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Заявою №2779 від 10.12.2009 р., що отримана відповідачем 14.12.2009 р., та до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 3690,56грн.

Враховуючи встановлені судом розміри лімітів відповідальності та франшизи за полісом №ВА/2106458, встановлений судом розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, а також встановлену судом вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач був зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3 690,56грн. до 14.01.2010р.

Під час розгляду справи відповідач частково визнав суму страхового відшкодування у розмірі 3 180,56 грн. та здійснив її сплату –платіжне доручення №9606 від 20.08.2010 р.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 3 180,56 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду., а заборгованість відповідача по сплаті суми страхового відшкодування становить 510,00 грн., оскільки судом встановлено, що франшиза за полісом №ВА/2106458 становить 0,00 грн.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 510,00 грн. страхового відшкодування. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" на користь ЗАТ "УСД" суми страхового відшкодування у розмірі 510,00 грн.

В частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 3 180,56грн. провадження у справі підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Український страховий дім" задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м.Київ, вул. Артема, 40; ідентифікаційний код 20782312) на користь Закритого акціонерного товариства "Український страховий дім" (01023, м.Київ, площа Спортивна, 3; ідентифікаційний код 32556540) суму страхового відшкодування у розмірі 510 (п’ятсот десять) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00коп. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 3180,56грн. припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –30.08.2010 р.