Рішення № 10974218, 21.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/16021.08.10

За позовомПриватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”

До Закритого акціонерного товариства “Українсько-російська акціонерна страхова компанія “Авіоніка”

Простягнення 9 723,29 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаКрохмальна Н.Б.–представник за довіреністю від 28.04.2010 р. № ГО-10/136

Від відповідача Годованець В.В. –представник за довіреністю від 30.12.2009 р. 21.08.2010 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Страхова група “ТАС” звернулося до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Українсько-російська акціонерна страхова компанія “Авіоніка” 9723,39 грн. сплаченого страхового відшкодування за заподіяні страхувальнику позивача збитки Передерою А.В., цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/160 від 12.04.2010 р., яку призначено до розгляду на 30.04.2010 р.

Ухвалами від 30.04.2010 р. та 31.05.2010 р. розгляд справи відкладався.

25.06.2010 р. та 16.08.2010 р. у судовому засіданні оголошувалася перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В ході розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав. Обґрунтовуючи позов, представник позивача доповів про обставини настання дорожньо-транспортної пригоди з автомобілем Honda, державний номер АН9394АВ, що був прийнятий ним під страховий захист та обставини, у зв’язку з якими було виплачено страхове відшкодування шляхом оплати вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобілю. Позивач, як страховик за умовами договору від 05.02.2007 р., виплатив страхове відшкодування у сумі 9723,29 грн., а тому з підстав, встановлених у ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України, просить в порядку регресу стягнути з відповідача, як страховика винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди особи, на свою користь вартість страхового відшкодування.

Представник відповідача заперечував проти позову, не погоджуючись з заявленою до стягнення сумою страхового відшкодування. Відповідно до письмових заперечень проти позову відповідач клопотав про залучення до участі у справі іншого співвідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасс-Лідер”. Наслідки розгляду вказаної вимоги відповідача відображені в ухвалі від 31.05.2010 р. № 46/160.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду УДАІ УМВО України в Донецькій області, на вул. Куйбишева м. Донецьк 07.02.2007 р. сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля Рута, державний номер АН9048ВС, під керуванням Передери А.В., що належить ТОВ «Донбас-Лідер»та автомобіля Honda, державний номер АН9394АВ, під керуванням Коршунова М.М., внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Honda, державний номер АН9394АВ.

Згідно з постановою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 22.03.2007 р. № 3-2166/07 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху водієм Передерою А.В., якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Автомобіль Honda, державний номер АН9394АВ, належить Коршунову М.М. (страхувальник), застрахований у Закритому акціонерному товаристві “Страхова група “ТАС” договором страхування від 05.02.2007 р. № ДСНТ\-21 0076373801.

Відповідно до умов договору страхування від 05.02.2007 р. № ДСНТ\-21 0076373801, страхових актів від 15.03.2007 р. та від 16.04.2007 р. розмір страхового відшкодування склав 9723,29 грн.

01.03.2007 р. страхувальник звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування по страховому випадку, що стався 07.02.2007 р. з автомобілем Honda, державний номер АН9394АВ. Позивачем складено страхові акти від 15.03.2007 р. та від 16.04.2007 р., з яких слідує, що Закритим акціонерним товариством “Страхова група “ТАС” вирішено виплатити страхове відшкодування в сумі 9723,29 грн. Коршунову М.М.

Позивач, керуючись умовами договору від 05.02.2007 р. № ДСНТ\-21 0076373801, страховими актами від 15.03.2007 р. та від 16.04.2007 р. на підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 01.03.2007 р., здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 9723,29 грн. Коршунову М.М. (копія платіжних доручень від 16.03.2007 р. № 2104, від 20.04.2007 р. № 2405 в матеріалах справи).

Вивчивши всі суттєві моменти спірних правовідносин та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи слідує, що механічні пошкодження автомобіль Honda, державний номер АН9394АВ, отримав внаслідок зіткнення з автомобілем Рута, державний номер АН9048ВС, під керуванням Передери А.В.

Постановою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 22.03.2007 р. № 3-2166/07 встановлено наступне: «Передера А.В. 07.02.2007 р. о 17 годин 45 хвилин, керуючи автомобілем Рута СПВ-17 СПГ, державний номер АН9048ВС, порушуючи п. 10.1 «Правил Дорожнього руху України», здійснив по вул. Куйбишева у м. Донецьку перед початком руху не переконався у безпечності маневра та скоїв зіткнення зі стоячим автомобілем Хонда держ номер АН9394АС та у разі чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим скоїв правопорушення передбачене ст. 124 КоАП України».

На вказаних підставах, Будьоннівським районним судом м. Донецька відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України Передеру А.В. піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 17,00 грн. на користь держави.

Наявний в матеріалах справи страховий поліс ОСЦПВВНТЗ № ВА/8980091 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів підтверджує зобов'язальні відносини між Закритим акціонерним товариством “Українсько-російська акціонерна страхова компанія “Авіоніка” та ТОВ «Донбас-Лідер», працівником якого є Передера А.В.

Таким чином, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 07.02.2007 р.

Відповідно страхового полісу № ВА/8980091 франшиза передбачена у розмірі 510,00 грн.

Отже, за вирахуванням 510,00 грн. франшизи з відповідача підлягає стягненню 9213,29 грн. страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Українсько-російська акціонерна страхова компанія “Авіоніка” (01054, м. Київ, вул. Воровського, 29-б, ідентифікаційний код 21637150) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (03062, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115243) 9213 (дев’ять тисяч двісті тринадцять) грн. 29 коп. боргу, 92 (дев’яносто дві) грн. 13 коп. державного мита, 223 (двісті двадцять три) грн. 62 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 26.08.2010 р.