Рішення № 10974016, 30.08.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2010 р. Справа № 21/75

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.

при секретарі судового засідання Чверенчук Р.Р.

За участю :

представника позивача - Ковалишин О.Р.

представника відповідача - Волощук В.В.

учасника судового процесу -ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали справи

за позовом: ВТО "Мекасор", код. ЄДРПОУ 25068909, вул. Новгородська, 34А, м. Івано-Франківськ, 76018.

до відповідача: АБ "Енергобанк" код. ЄДРПОУ 19357762, вул. Лютеранська, 9/9, м. Київ, 01024, філія АБ "Енергобанк" у м. Львові, код ЄДРПОУ 35574536, вул. Театральна, 7, м. Львів, 79008.

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Гусак Р.Т. нотаріус Львівського МНО, вул. Замарстинівська, 5/4, м. Львів, 79000.

про визнання виконавчого напису вчиненого Нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т № 1784 від 15.07.2010 року таким, що не підлягає виконанню та стягнення з відповідача витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. та витрат на сплату державного мита в сумі 85 грн.

встановив, що ВТО "Мекасор" подало до господарського суду позовну заяву про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису № 1784 від 15.07.2010 року таким, що не підлягає виконанню.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що вчинений нотаріусом виконавчий напис № 1784 від 15.07.2010року не відповідає вимогам інструкції від 03.03.2004 року № 20/5 "Про вчинення нотаріальних дій нотаріусом" та не відповідає Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", виконавчий напис повинен містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, нотаріальну контору (нотаріальний округ), прізвище, ім 'я, по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис; найменування та адресу стягувана; найменування та адресу боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у банках, кредитних установах (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, штраф, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; зазначення статті Закону України "Про нотаріат " та пункту Переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку.

У виконавчому написі який є предметом спору не зазначено номерів рахунків ВТО "Мекасор", не зазначено строк за яким проводиться стягнення та не зазначено дату набрання чинності рішення.

Відповідач щодо позову заперечив, зазначив, що вищевказані обставини не є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки ці обставини не перешкоджають відкриттю виконавчого провадження відповідно до положень ст. 18, 19, 24, 26 Закону України "Про виконавче провадження" .

Відповідач також зазначив, що відповідно до приписів господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звернутися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивач в позовній заяві не зазначив, яким чином відповідач порушив його право за захистом, якого він звернувся до суду, враховуючи, що щодо наявності своїх зобов"язань перед банком ВТО "Мекасор" не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представниківс торін, суд вважає за доцільне відмовити в задоволені позовних вимог.

При цьому суд врахував наступне.

18 липня 2008 року між АБ «ЕНЕРГОБАНК», правонаступником якого є ПАТ «ЕНЕРГОБАНК»(надалі - Відповідач або Банк) та ПКП «Ресурс-Захід»(надалі -Позичальник), було укладеного договір про відкриття кредитної лінії № 180708/01 (надалі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого в редакції згідно дотакового договору № З від 09.07.2009 року Відповідач відкрив Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в розмірі 7 450 000 (сім мільйонів чотириста п'ятдесят тисяч) гривень терміном дії з 18.07.2008 р. по 30.04.2010 р.

Згідно п.3.1 Кредитного договору в редакції згідно додаткового договору № 1 від 19 березня 2009 року за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку відсотки в розмірі 25 % (двадцять п'ять відсотків) річних.

Відповідно з п.3.6 Кредитного договору за несвоєчасну сплату платежів по кредиту та відсоткам нараховується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника між Банком та Іпотекодавцем було укладено Договір іпотеки, згідно якого Іпотекодавець передав в іпотеку Банку нерухоме майно: земельні ділянки, гаражі та оздоровчо-відпочинковий комплекс.

Позичальник свої зобов'язання за Кредитним договором у встановлений строк не виконав, що зумовило звернення Банку до приватного нотаріусу Гусака Р.Т. з проханням у відповідності до п.3.2 Договору іпотеки та ст.35 Закону України «Про іпотеку»надіслати Позичальнику та Іпотекодавцю повідомлення-вимоги про порушення зобов'язань Позичальником за Кредитним договором.

10.06.2010 року приватним нотаріусом Гусак Р.Т. були відправленні повідомлення-вимоги вих. № 49/02-1 та 50/02-1 від 28.05.2010 року Позичальнику та Іпотекодавцю про необхідність виконання зобов'язань за Кредитним договором. Вказані повідомлення-вимоги, як стверджує відповідач, отриманні Позичальником та Іпотекодавцем 14.06.2010 року.

Позичальник та Іпотекодавець (Позивач) зазначені повідомлення-вимоги в установлений ст.35 Закону України «Про іпотеку» строк не виконали, що зумовило звернення Банку (Іпотекодержателя) до приватного нотаріусу Гусак Р.Т. з заявою про звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом на Договорі іпотеки.

Згідно з ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

15 липня 2010 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусак Р.Т. на Договорі іпотеки було вчинено виконавчий напис, на підставі якого стягнуто заборгованість за Кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці у Банку.

Станом на 14 липня 2010 року заборгованість Позичальника по Кредитному договору становила 6 500 000 гривень та за відсотками 1 132 602,76 гривень.

У зв'язку з несвоєчасним виконання зобов'язань на прострочену суму заборгованості за кредитом та процентам відповідачем нараховано пеню в розмірі 292 219,83 грн.

Щодо тверджень позивача, що у виконавчому написі не зазначені номера рахунків, строк, за який провадиться стягнення та дата набрання чинності рішенням, слід зазначити, що згідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Позивач, щодо наявності зобов"язань перед відповідачем не заперечує.

Відповідно до п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 20/5 від 03.03.2004 року (далі Інструкція) нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Згідно п. 286 Інструкції при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно з Переліком, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Враховуючи, що нотаріусом був вчинений виконавчий напис, відповідач надав всі необхідні документи, за якими стягнення заборгованості проводиться у безпірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з п.287 Інструкції виконавчий напис має містити:

- дату (рік, місяць, число) вчинення, нотаріальну контору (нотаріальний округ), прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис;- найменування та адресу стягувача; - найменування та адресу боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у банках, кредитних установах (для юридичних осіб); - строк, за який провадиться стягнення; - суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі.

У виконавчому написі від 15.07.2010 року вказана дата, після спливу якої Позивач або Позичальник повинні були виконати свої зобов'язання, а саме 30 квітня 2010 року. Заборгованість в виконавчому написі зазначена на дату його вчинення, а саме на 15.07.2010 року.

Слід також зазначити, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", зокрема на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Статею 24 вищевказаного закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець прийняв до виконання виконавчий напис №1784 виданий 15.07.2010р., відкрив виконавче провадження, відповідно оскаржуваний документ відповідав вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, суд звертає увагу, що ст. 1 ГПК України передбачено право звернення до суду підприємств, установ, організацій за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.

Позивач не подав суду документів, які би підтвердили, що його право порушено відповідачем.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

рішення підписане 31.08.10