Рішення № 10974010, 26.08.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2010 р. Справа № П-19/70

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

при секретарі судового засідання: Гринюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в особі Комунального підприємства "Полігон ТПВ" вул. Коновальця, 264-А, офіс 316, м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача Дочірнього підприємства "Автоколона-2222" Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс" вул. Степана Бандери, 60, м. Івано-Франківськ,76014

про стягнення заборгованості на суму 75272 грн. 23 коп.

Представники:

Від позивача: директор Тимочко Б.Д., (паспорт серія КА- № 356889 від 13.02.97.).

Від позивача: представник Буджак В.М., (паспорт серія - № 1058/05-17/07 в від 18.07.06. ).

Від відповідача: представник Савчук В.М., (довіреність № б/н від 26.08.10).

встановив:

Заступник прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в особі Комунального підприємства "Полігон ТПВ" звернувся в суд із позовом до Дочірнього підприємства "Автоколона-2222" Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс" про стягнення заборгованості в сумі 75272,23 грн. згідно договору №3 від 01.07.09. про прийом та захоронення твердих побутових відходів. Позивач обгрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо своєчасності розрахунків за надані послуги.

Керуючись ч.3 ст. 2 ГПК України, прокурор в позовній заяві № 70-638-10 від 25.06.10. (вх.№ 3181 від 07.07.10.) визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обгрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Тому у відповідності до ч.1 ст. 2 ГПК України, слід вважати, що прокурор з вимогами, викладеними в позові, звернувся до господарського суду в інтересах держави на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України представництва.

Представник прокуратури м.Івано-Франківська в судове засідання не з"явився, подав клопотання №6830 від 26.08.10. про відкладення розгляду справи. Розглянувши зазначене клопотання, суд прийшов до висновку, що підстави для задоволення даного клопотання, оскільки прокурор мав час та можливість подати додаткові докази чи пояснення по справі. Крім цього, в клопотанні про відкладення розгляду справи представник не зазначив як саме його присутність вплине на розгляд спору та які нові докази він має надати суду.

Предстаники виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та КП "Полігон ТПВ" в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі та подав клопотання вх.№6804 від 25.08.10. про надання судом згоди на підписання між сторонами мирової угоди.

Розглянувши подане клопотання суд вважає його таким, що не підлягає до задоволення, оскільки процесуальним законодавством суду не надано повноважень щодо надання згоди на укладення мирової угоди. Крім того, представник позивача в судовому засіданні 26.08.10. зазначив, що із клопотанням про укладення мирової угоди відповідач не звертався.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

між сторонами даного спору 01.07.09. укладено договір № 3 про прийом та захоронення твердих побутових відходів, відповідно до якого перевізник зобов"язується прийняти та захоронити тверді побутові відходи, а відповідач, в свою чергу, зобов’язався своєчасно проводити оплату за надані послуги (п.1.1.).

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 75272,23 грн., що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), копії яких долучені до матеріалів справи.

          Однак, в порушення договірних зобов"язань відповідач своєчасно та в повному обсязі не оплатив надані послуги .

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №151 від 19.11.09. з вимогою погасити борг. Проте, станом на день винесення рішення дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення пункту 3.2 договору №3 від 01.07.09., а також беручи до уваги акт звірки взаєморозрахунків станом на 29.03.10., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, копія долучена до матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 75272,23 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов’язань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов’язання, щодо оплати наданих послуг, тому вимоги позивача про стягнення 75272,23 грн. боргу обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124, 129 Конституції України 610, 612,614, 525, 526, 530, 629 ЦК України, ст.173, 193 ГК України, ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в особі Комунального підприємства "Полігон ТПВ" до Дочірнього підприємства "Автоколона-2222" Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс" про стягнення заборгованості в сумі 75272,23 грн. згідно договору №3 від 01.07.09. про прийом та захоронення твердих побутових відходів задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Автоколона-2222" Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс" вул. Степана Бандери, 60, м. Івано-Франківськ,76014 (код 30475732) на користь Комунального підприємства "Полігон ТПВ" вул. Коновальця, 264-А, офіс 316, м. Івано-Франківськ,76000 (код 33645903) -75272,23 (сімдесят п"ять тисяч двісті сімдесят дві гривні двадцять три копійки) заборгованості.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Автоколона-2222" Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс" вул. Степана Бандери, 60, м. Івано-Франківськ,76014 (код 30475732) в доход Державного бюджету (Отримувач: УДК в м. Івано-Франківськ, Банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області,           МФО 836014, р/р 31113095700002,           код ЄДРПОУ 20568100,           код платежу 22090200) -752,72 (сімсот п"ятдесят дві гривні сімдесят дві копійки) судових витрат по сплаті державного мита.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Автоколона-2222" Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськавтотранс" вул. Степана Бандери, 60, м. Івано-Франківськ,76014 (код 30475732) в доход Державного бюджету (Отримувач - УДК у м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ отримувача - 20568100, р/р 31212264700002, банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050003) - 236,00 (двісті тридцять шість гривень ) судових витрат з інформаційно- технічного забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            повне рішення підписане 01.09.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 01.09.10