ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.08.10 р. Справа № 43/148
Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко
При секретарі судового засідання Братченко Т.А.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк
до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Красноармійськ
про стягнення суми боргу у розмірі 1065,04грн.; штрафу в розмірі 1437,80грн.
Представники сторін:
від позивача: представник не зявився
від відповідача: представник не зявився
Суд перебував у нарадчій кімнаті 25.08.2010р. з 09:31год. до 09:33год.
СУТЬ СПРАВИ:
Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Красноармійськ про стягнення суми боргу у розмірі 1065,04грн.; штрафу в розмірі 1437,80грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобовязань за договором №355/Кр від 03.09.2009р., в частині своєчасної оплати наданих послуг, договір на охорону обєктів за допомогою системи охоронної сигналізації №355/Кр від 03.09.2009р. з додатками, копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_2, розрахунок ціни позову.
13.07.2010р. позивач звернувся до суд із заявою №21/1-1802/Кр, в якій просив суд припинити провадження у справі №43/148 в частині позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 532,52грн. у звязку з її сплатою, що підтверджується банківською випискою за 30.06.2010р. та стягнути з відповідача залишок суми боргу у розмірі 1065,04грн., штраф в розмірі 1437,80грн., судові витрати віднести на рахунок відповідача. Відповідно до заяви №21/1-1820/Кр від 03.08.10р. позивач просив суд припинити провадження у справі №43/148 в частині стягнення суми основного боргу, у зв'язку з його повною оплатою відповідачем (банківська виписка від 16.07.10р.) та стягнути з відповідача штраф в розмірі 1437,80грн., судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач право на подання відзиву не використав і його представники в судове засідання не зявилися. Причин незявлення останній не пояснив та витребуваних господарським судом документів, необхідних для вирішення спору не надав. Про час і місце слухання відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 02.07.2010р., 13.07.2010р. та повідомлення про вручення поштового відправлення №00210918 від 17.07.10р. Водночас, 12.08.10р. на адресу суду повернулось поштове відправлення, яке направлялось на адресу відповідача, зазначену у позові: 85300, АДРЕСА_1 з відміткою “за закінченням строку зберігання”.
Відповідно до довідки №600318 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, яка надійшла на адресу суду 21.07.10р., відповідача Фізичну особу підприємця ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: 84500, АДРЕСА_2, на яку направлялися ухвали суду.
До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
З огляду на викладене, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин незявлення у судове засідання справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
03.09.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на охорону обєктів за допомогою системи охоронної сигналізації №355/Кр, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобовязання здійснювати за допомогою системи охоронної охорону обєктів, які внесені до дислокації (додаток №1 до договору) і позначені на план-схемі (додаток №3 до договору), а відповідач зобовязався щодо обладнання та укріпленості обєкту та здійснювати оплату замовлених охоронних послуг.
Ціна договору визначена і узгоджена сторонами дислокацією. Вартість (найменування) замовлених відповідачем послуг визначена і узгоджена сторонами протоколом узгодження вартості (додаток №5 до договору). На момент укладення договору вартість послуг дорівнює 262,08грн. (п. 2.1 договору).
Ціна договору (вартість замовлених послуг) може бути змінена шляхом підписання сторонами дислокації та протоколу узгодження вартості, без укладання додаткових угод. Не досягнення сторонами згоди про зміну ціни договору є підставою для розірвання договору (п. 2.2 договору).
Відповідно до пункту 2.3. договору, оплата замовлених послуг здійснюється відповідачем на умовахи внесення попередньої оплати, шляхом щомісячних виплат сум, вказаних у дислокації та пункті 2.1 цього договору. Зобовязання відповідача здійснювати оплату не знаходиться в залежності від наявності коштів, отримання рахунків, актів виконаних робіт, тощо.
Згідно до пункту 2.4. договору, перший платіж відповідач зобовязаний здійснити впродовж трьох банківських днів після підписання сторонами договору. Усі наступні платежі відповідач зобовязаний здійснювати не пізніш пяти днів до кінця місяця. Тобто за п`ять днів до кінця кожного поточного місяця відповідач має оплатити замовлені ним послуги, які позивач повинен буде надати в наступному місяці.
Датою оплати є дата зарахування грошей на рахунок позивача (пункт 2.6. договору).
Позивач на вимогу відповідача щомісячно, простими поштовими відправленнями-листами надсилає останньому рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт. За наявності нарікань на якість або обсяг наданих послуг, відповідач повинен викласти свої вимоги шляхом внесення відповідних відомостей в акти виконаних робіт, або у виді претензії. Акти виконаних робіт із запереченням або претензії відповідач повинен належним чином вручити позивачу. (п. 2.7 договору).
Відповідно до пункту 10.1. договору, він набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2009р.
Якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, договір вважається продовженим ще на один рік (кількість пролонгацій не обмежена). У разі зміни вартості послуг, при пролонгації дії договору позивач надає відповідачу дислокацію та протокол узгодження вартості, які відповідач повинен належним чином узгодити та повернути позивачу в одному примірнику. Якщо відповідачем небудуть повернені належним чином узгоджені додатки №1 та №5 до договору на наступний термін дії договору, при тому, що відповідач продовжить приймати (користуватись) послуги, вартість послуг на відповідний період (вказаний у додатку №1 до договору) вважається узгодженою сторонами. (пункт 10.2. договору).
Надавши належну правову оцінку договору на охорону обєктів за допомогою системи охоронної сигналізації №355/Кр від 03.09.2009р., суд дійшов висновку, що до нього, як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше. Як вбачається з умов договору сторонами передбачена попередня оплата охоронних послуг.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.
За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
Як зазначає позивач, останнім було надано відповідачу послуги з охорони у січні-липні 2010р. вартістю 532,52грн. щомісяця та загальною вартістю 3727,64грн. Нарікань на якість та обсяги наданих охоронних послуг від відповідача не надходило.
Як встановлено судом, відповідач, уклавши договір на охорону обєктів за допомогою системи охоронної сигналізації №355/Кр від 03.09.2009р., прийняв на себе зобовязання своєчасно сплачувати охоронні послуги.
Строк оплати настав, однак, відповідач свої зобовязання за договором належним чином не виконав. Як стверджує позивач, послуги надані у період з січня 2010р. по травень 2010р., вартістю у місяць 532,52грн., сплачені відповідачем з порушенням строку передбаченого пунктом 2.4. договору. Також, під час розгляду справи, позивачем надано докази того, що після звернення позивача з позовом до суду відповідачем сплачено послуги, надані у червні та липні 2010р. загальною сумою 1065,04грн., а саме: копії банківських виписок від 30.06.10р., 16.07.10р.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості по сплаті охоронних послуг за червень-липень 2010р. у сумі 1065,04грн. та про припинення провадження у справі №43/106 в цій частині, в звязку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1. ст.80 ГПК України.
Згідно із пунктом 6.2. договору у разі порушення зобовязань обумовлених пунктами 2.3., 2.4., 2.6., 3.3.14, 7.3 договору, відповідач сплачує позивачу грошову суму у розмірі 10% від суми кожного невиконаного належним чином зобовязання. Якщо порушення, про які йде мова в цьому пункті будуть систематичні (два і більше рази) - відповідач сплачує позивачу грошову суму у розмірі 50% від суми кожного невиконаного належним чином зобовязання.
За умовами ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Відповідно до ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Частина 2 ст.549 ЦК України особливістю штрафу визнає те, що він обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
З розрахунку суми штрафу вбачається, що штраф розрахований у розмірі 10% від суми кожного своєчасно невиконаного зобовязання за січень-лютий 2010р. 532,52грн. та 50% від суми кожного своєчасно невиконаного зобовязання за березень-липень 2010р. 532,52грн.
Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобовязань по оплаті послуг наданих позивачем у січні-липні 2010р. є доведеним, тому згідно пункту 6.2. договору нарахування штрафу у розмірі 1437,80грн. є обґрунтованим.
За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Відповідач у судові засіданні не з`являвся, вимоги ухвал від 02.07.2010р., 13.07.2010р. не виконав.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, вимоги позивача про стягнення штрафу у сумі 1437,80грн. є такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.
Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 546, 548, 599, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Припинити провадження у справі №43/148 в частині позовних вимог Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк, до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Красноармійськ про стягнення суми боргу у розмірі 1065,04грн. у звязку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Красноармійськ про стягнення штрафу у розмірі 1437,80грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 а; ідентифікаційний код 08596860) штраф у розмірі 1437,80, витрати по сплаті державного мита у сумі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.
Повернути Управлінню державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 а; ідентифікаційний код 08596860) надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн., перерахованих платіжними дорученнями №19781 від 24.06.2010р.
Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 10973904, Господарський суд Донецької області було прийнято 25.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 43/148. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: