Рішення № 10973903, 17.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.08.10 р.                     Справа № 43/160                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання (помічнику судді) В.В. Максимовій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецпром”, м. Донецьк

до відповідача 1: Дочірнього підприємства “Автобан-Україна”, м. Київ

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОРА-ТРАНС”, м. Донецьк

про стягнення з відповідача 1 суми заборгованості за виконані підрядні роботи у розмірі 61338,14грн.; стягнення з відповідача 2 індексу інфляції у розмірі 12696,99грн., 3% річних у розмірі 2924,06грн., пені у розмірі 7300,08грн.

За участі представників:

від позивача: представник не з’явився

від відповідача 1: Тоцька А.О. за дов. без номеру від 10.11.2009р.

від відповідача 2: представник не з’явився

Суд перебував у нарадчій кімнаті 17.08.2010р. з 11:35год. до 11:45год.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Донспецпром”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів, Дочірнього підприємства “Автобан-Україна”, м. Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОРА-ТРАНС”, м. Донецьк про стягнення з відповідача 1 суми заборгованості за виконані підрядні роботи у розмірі 61338,14грн.; стягнення з відповідача 2 індексу інфляції у розмірі 12696,99грн., 3% річних у розмірі 2924,06грн., пені у розмірі 7300,08грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем 1 договірних зобов’язань в частині сплати вартості виконаних робіт, невиконання відповідачем 2 зобов’язань, прийнятих за договором поруки №15 від 24.09.2008р. та контракт субпідряду №05/09 С від 19.09.2008р., довідку про вартість виконаних підрядних робіт (т.ф. КБ-3) за листопад 2008р. у сумі 63235,20грн., підписану сторонами 07.11.2008р., акт приймання виконаних підрядних робіт (т.ф. КБ-2в) №1 за листопад 2008р. у сумі 63235,20грн., підписаний сторонами 07.11.2008р., претензію №05/03-1 від 05.03.2009р., договір поруки №15 від 24.09.2008р.

У відзиві на позовну заяву №19/01 від 19.07.2010р. відповідач 2 проти позову заперечив, посилаючись на те, що пунктом 6.1. договору поруки №15 від 24.09.2008р. був встановлений строк його дії до 24.09.2009р., оскільки строк договору закінчився, то припинились зобов’язання відповідача 2 як поручителя.

21.07.2010р. позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог №20/07-01, в якій підтримав позовні вимоги та зазначив, що моментом з якого у відповідача 1 виник обов’язок з оплати вартості виконаних робіт слід вважати 28.11.2008р. Також позивач у заяві зазначив, що згідно пункту 3.1. договору поруки №15 від 24.09.2008р. відповідач 2 субсидіарно відповідає перед позивачем за виконання відповідачем 1 зобов’язань за контрактом субпідряду №05/09С від 19.09.2008р.

29.07.2010р. позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог №27/07-01, в якій підтримав позовні вимоги та пояснив, що згідно платіжного доручення №348 від 15.09.2008р. відповідач 1 отримав від замовника робіт аванс в розмірі 14820900грн. на виконання позивачем у листопаді 2008р. робіт за контрактом субпідряду №05/09С від 19.09.2008р. Тобто виконання робіт позивачем заздалегідь було оплачено замовником в якості авансу, однак наразі винагорода за виконані роботи залишається несплаченою відповідачем 1.

17.07.2010р. відповідач 1 звернувся до суду з клопотанням №17/08-2 про надсилання справи №43/160 за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Судом у задоволенні клопотання відмовлено, посилаючись на приписи ч.3 ст.15 Господарського процесуального кодексу України.

Також відповідач 1 заявив клопотання №17/08-10/3 про відкладення розгляду справи на іншу дату та надання його представнику можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Судом клопотання задоволено в частині надання представнику відповідача 1 можливості ознайомитись з матеріалами справи, в іншій частині відмовлено з огляду на таке.

В матеріалах справи наявні повідомлення про вручення поштового відправлення №5896681, згідно з яким ухала від 21.07.2010р. була вручена представнику відповідача 1 05.08.2010р., тобто, за 12 днів до засідання. Причини, з яких відповідачем 1 не було вчинено дій з ознайомлення з матеріалами справи у даний період часу, в клопотанні не вказані, клопотання ж про ознайомлення з матеріалами справи було надано тільки в судове засідання 17.08.2010р., внаслідок чого посилання відповідача на необхідність перенесення розгляду справи має розцінюватись як навмисне затягування судового процесу.

У запереченнях на позовну заяву №17/08-10 від 17.08.2010р. відповідач із доводами позивача не погодився, посилаючись на те, що позивачем не доведено того факту, що заявлена заборгованість утворилась з вини відповідача 1, а не з вини замовника робіт – Служби автомобільних доріг України, оскільки не подано належних доказів перерахування замовником відповідачеві 1 коштів за роботи згідно контракту №05/09С від 19.09.2008р. На думку відповідача, Служба автомобільних доріг України повинна приймати участь у розгляді справи у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з метою надання пояснень з приводу належного фінансування підрядних робіт, що є предметом контракту №05/09С від 19.09.2008р. Також у запереченнях відповідач 1 посилався на прийняття судом позовної заяви з порушенням підсудності, оскільки відповідач 2 є неналежним відповідачем та позовні вимоги до нього носять штучний характер. З цього приводу, відповідач 1 вважає за необхідне призначити у справі почеркознавчу експертизу на предмет з’ясування дати та мети складання договору поруки. В своїх запереченнях відповідач 1 також зазначив, що спір між тими ж сторонами і з тих же підстав вже розглядався господарським судом м. Києва та позов був залишений без розгляду.

З огляду на викладене, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, надання сторонам достатнього часу в межах строку, визначеного ст.69 ГПК України, для реалізації свого права на захист справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представникам сторін у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.09.2008р. між Дочірнім підприємством “Автобан-Україна” (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Донспецпром” (субпідрядник) був укладений контракт субпідряду №05/09С на виконання дорожньо-будівельних робіт по реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) на ділянці КМ 447+638 – КМ 451+000 (копія, а.с.6-10).

За умовами контракту субпідрядник зобов’язався переважно власними силами та засобами виконати роботи з реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) на ділянці КМ 447+638 – КМ 451+000 ПК 4510+000 відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в обумовлений контрактом строк (пункт 1.1. контракту). Генпідрядник зобов’язався надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, при необхідності забезпечити будівельними та іншими матеріалами, прийняти роботи і повністю сплатити вартість фактично виконаних робіт (пункт 1.2. контракту).

Договірна ціна робіт, що доручені для виконання субпідряднику за контрактом, згідно договірної ціни складає 230тис.грн., у тому числі ПДВ. Договірна ціна робіт розраховується відповідно до ДБН Д.1.1-1.2000 „Правила визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.200 №174. Розрахунок договірної ціни проводиться в додатку до контракту (пункт 2.1. контракту). Договірна ціна є динамічною та підлягає коригуванню з підстав, визначених в пункті 2.2. контракту.

Згідно пункту 3.3. контракту роботи вважаються виконаними після підписання акту виконаних робіт або підтвердженні, як перехідні.

У пункті 4.1 контракту визначено, що генпідрядник забезпечує безперервне фінансування робіт у відповідності з календарним планом фінансування та графіком виконання робіт, що визначаються окремими додатками до контракту.

Генпідрядник може перерахувати субпідряднику аванс у розмірі до 30% від вартості робіт за контрактом. Одержаний аванс субпідрядник зобов’язується використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів протягом одного місяця після одержання авансу (пункт 4.2. контракту).

Генпідрядник здійснює проміжні платежі за виконані роботи на підставі довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3), а також акту приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в), підписаними уповноваженими представниками сторін. Акт на виконані роботи готує субпідрядник і передає для перевірки та підписання генпідряднику до 24 числа місяця виконаних робіт, завізованого відповідальним працівником замовника. Одночасно до акту виконаних робіт підрядник надає: розрахунок усереднених витрат по експлуатації машин та механізмів; довідку вартості матеріалів за підписом керівника та головного бухгалтера, розшифровку прийнятих об’ємів робіт, за підписом начальника дільниці та відповідального працівника замовника. Щомісячно в термін до 20 числа поточного місяця субпідрядник подає на погодження замовнику калькуляції на приготування матеріалів. При відсутності погоджених калькуляцій до 28 числа поточного місяця в розрахунок вартості приймаються попередньо узгоджені ціни (пункт 4.3. контракту).

Кінцеві розрахунки за виконані роботи з субпідрядником здійснюються протягом 20 днів після підписання акту виконаних робіт при умові розрахунку замовника з генпідрядником (пункт 4.4. контракту).

Розрахунки за виконані роботи здійснюється на підставі п.7 ст51 Бюджетного кодексу України. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 3 банківських днів з дати отримання генпідрядником розрахунку за виконані роботи на свій реєстраційний рахунок (пункт 4.5. контракту).

Генпідрядник розраховується з субпідрядником за виконані роботи, виходячи з фактичних обсягів виконаних робіт на підставі їх вартості, визначеної в договірній ціні та уточненої за фактичними витратами по цінах, які не перевищують регіональні граничні оптові ціни (пункт 4.7. контракту).

Згідно пункту 4.8. (4.6.) контракту субпідрядник обґрунтовує вартість виконаних робіт відповідними документами і розрахунками, які додаються до акту виконаних робіт.

Генпідрядник утримує від оплати субпідряднику кошти, які виділені на реконструкцію об’єкту, в розмірі 3% від вартості договору, за послуги генпідряду (пункт 4.9. контракту).

Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008р. при умові повного розрахунку за виконані роботи (пункт 16.1. контракту). Одностороннє розірвання контракту не допускається, крім випадків, коли одна із сторін систематично не виконує його умов або свої зобов’язання (пункт 16.2. контракту). Зміна умов контракту та його дострокове розірвання можливі лише за умови згоди сторін (пункт 16.3. контракту).

Як вбачається з матеріалів справи, контракт підписаний обома сторонами без розбіжностей, на момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов контракту. Контракт не визнаний у встановленому порядку недійсним, докази стосовно цього не надавались господарському суду.

Оцінивши контракт, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором будівельного підряду (субпідряду), який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 202, 509 ЦК України, та відповідно до ст.629 ЦК України є обов’язковими для виконання сторонами.

Згідно ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Зі змісту ч.1 ст.854 ЦК України вбачається, що обов’язок замовника здійснити остаточний розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання робіт підрядником.

Предметом контракту субпідряду №05/09С від 19.09.2008р. є зобов’язання позивача виконати у відповідності до умов договору роботи з реконструкції автомобільної дороги та зобов’язання відповідача 1 прийняти виконані позивачем роботи та сплатити їх вартість на підставі актів КБ-2в та довідок КБ-3 протягом 20 днів після підписання вказаних документів та отримання відповідних коштів від замовника - Служби автомобільних доріг у Волинській області.

При цьому, суд враховує, що вартість виконаних робіт значно менша за договірну ціну, однак у пункті 4.3. контракту сторони належним чином не визначили строк виконання відповідачем 1 зобов’язання по оплаті виконаних робіт, тому при з’ясування строків здійснення розрахунків застосовано пункт 4.4. контракту.

Відповідно до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом, на виконання контракту позивач виконав роботи з реконструкції автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) на ділянці КМ 447+638 – КМ 451+000, вартістю 63235,20грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (т.ф. КБ-3) за листопад 2008р. у сумі 63235,20грн. (копія, а.с.11) та актом приймання виконаних підрядних робіт (т.ф. КБ-2в) №1 за листопад 2008р. у сумі 63235,20грн. (копія, а.с.12-19).

Вказані довідки КБ-3 та акти КБ-2в підписані представниками сторін без заперечень та з прикладанням печаток юридичних осіб 07.11.2008р., тобто відповідач 1 у звязку з підписанням цих документів повністю погодився з обсягами та вартістю виконаних позивачем робіт. Внаслідок чого ці документи є підставою для виконаних робіт.

В підтвердження фінансування робіт замовником позивач представив копії листа №1271/84 від 08.07.2010р. Служби автомобільних доріг у Волинській області та платіжних доручень №348 від 15.09.2008р. у сумі 14820900грн., №527 від 15.12.2008р. у сумі 694591грн., №91 від 27.03.2009р. у сумі 1822548грн.

Так, у вказаному листі (копія, а.с.70) Служба автомобільних доріг у Волинській області повідомляє ТОВ “Донспецпром”, що між Службою та ДП „Автобаз-Україна” був укладений договір підряду №03.1/53 від 28.08.2008р. на виконання робіт з реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) км 447+638 – км 451+000. Згідно з актами виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт №КБ-3 ДП „Автобан-Україна” в 2008році за договором виконано роботи на загальну суму 17338039грн.; Служба платіжними дорученнями від 15.09.2008р. №348 на суму 14820900грн., від 15.12.2008р. №527 на суму 694591грн. та від 27.03.2009р. №91 на суму 1822548грн. перерахувала ДП „Автобан-Україна” всього 17338039грн. за роботи, виконані ним на вищевказаному об’єкті в 2008 році.

З представлених копій платіжних доручень №348 від 15.09.2008р. у сумі 14820900грн., №527 від 15.12.2008р. у сумі 694591грн., №91 від 27.03.2009р. у сумі 1822548грн. (а.с.71-72), де призначенням платежу визначено: сплату за роботи з реконструкції автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) км 447+638 – км 451+000, а також на яких є відмітки банківської установи про перерахування та органу Казначейства України про сплату, вбачається, що Служба автомобільних доріг у Волинській області перерахувала відповідачу 1 17338039грн. за роботи, які є предметом договору підряду №03.1/53 від 28.08.2008р.

Зважаючи на ці документи, суд доходить висновку, що Службою автомобільних доріг у Волинській області як замовником робіт було здійснено розрахунок з ТОВ “ДОРА-ТРАНС” як генпідрядником, зокрема, за контрактом №05/09С від 19.09.2008р.

Між тим, оскільки в представлених листі та платіжних дорученнях не вказано за яку частину виконаних підрядних робіт перераховано ту чи іншу суму грошових коштів, а доводи позивача з цього приводу не є переконливими та підкріпленими доказово, суд доходить висновку, що моментом розрахунку між замовником та генпідрядником за контрактом №05/09С від 19.09.2008р., слід вважати 30.03.2009р., тобто дату, вказану органом Казначейства України на своїй відмітці „оплачено”, що наявна на платіжному дорученні №91 від 27.03.2009р.

Як наслідок, враховуючи порядок, встановлений пунктом 4.4. контракту, моментом з якого у відповідача 1 утворилась заборгованість перед позивачем слід вважати 21.04.2009р. (перший робочий день припадає на 20.04.2009р., тому заборгованість виникає з 21.04.2009р.).

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідач 1 свої зобов’язання, всупереч, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, умовам контракту, належним чином не виконав, у строки встановлені в пункті 4.4. контракту виконані роботи не сплатив, внаслідок чого, у нього перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 61338,14грн. (63235,20грн. (вартість виконаних робіт) – 1897,06грн. (3% за послуги генпідряду) = 61338,14грн. (заборгованість)).

Належних доказів погашення заборгованості у цій сумі відповідачем 1 на теперішній час не надано.

Ст.ст.62, 63 ГПК України визначають перелік підстав для повернення позовної заяви позивачеві. Цей перелік підстав є вичерпним і розширенню не підлягає, тобто суд не має права відмовити у прийнятті позовної заяви або повернути позовну заяву з підстав, інших, ніж викладені у цих статтях.

Відповідно до частини 3 статті 15 ГПК України справи у спорах за участі кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Якщо позивач звертається з позовом до кількох відповідачів, які мають місцезнаходження чи місце проживання на території різних областей, позов може бути подано до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів.

Частина 3 статті 24 ГПК України надає право суду замінити неналежного відповідача. Встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд може допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Заміна неналежного відповідача допускається до винесення рішення. При цьому провадження у справі не припиняється.

Вирішуючи питання щодо прийняття позовної заяви ТОВ “Донспецпром” до провадження, суд дійшов висновку, що позов подано з додержанням вимог, викладених в статтях 54-57 ГПК України, підстави для відмови у прийнятті або поверненні позову відсутні, подаючи позов позивачем дотримано вимоги щодо підсудності та додані до нього матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду. Тому ухвалою господарського суду Донецької області від 09.07.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №43/160.

Слід зазначити, що в своїх запереченнях відповідач 1 підміняє поняття „неналежний відповідач” та „недоведеність позовних вимог”, що стало підставою для невірного висновку про порушення судом вимог вказаних вище статей ГПК України.

Стосовно доводів відповідача 1 про ненастання строку оплати винагороди за виконані позивачем роботи слід зазначити, що відповідач 1 у судовому засіданні не заперечував проти укладанням між ним та Службою автомобільних доріг у Волинській області договору підряду №03.1/53 від 28.08.2008р. на виконання робіт з реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) км 447+638 – км 451+000, а також проти факту виконання цих робіт на загальну суму 17338039грн. та факту перерахування йому Службою грошових коштів у цій сумі, тобто повністю. Як не заперечував проти того, що позивач виконував субпідрядні роботи на об’єкті, погодженому у договорі підряду №03.1/53 від 28.08.2008р. Поряд з цим відповідач 1 не надав доказів порушення замовником прийнятих грошових зобов’язань та посилався лише на те, що в наданих доказах вказано загальні відомості щодо взаєморозрахунків між ним та Службою, а також те, що відсутні докази перерахування грошових коштів органом Казначейства України.

Визначаючи момент виникнення заборгованості суд дослідив в сукупності наявні докази та встановив, що на платіжних дорученнях (копії, а.с.71-72) призначенням платежу вказано роботи, які є предметом як договору підряду №03.1/53 від 28.08.2008р. так і контракту субпідряду №05/09С від 19.09.2008р. (різниця в об`ємі робіт), що на них є відмітки органу Казначейства України про сплату, та, що Службою автомобільних доріг у Волинській області було здійснено розрахунок з ТОВ “ДОРА-ТРАНС” також за контрактом №05/09С від 19.09.2008р. Враховуючи, що датою останнього платежу замовника відповідачу 1 є 30.03.2009р., заборгованість відраховувалась судом з цього дня.

З огляду на викладене, суд не приймає заперечення відповідача 1, вважає доведеним факт наявності у нього заборгованості перед позивачем у сумі 61338,14грн. Відомостей щодо позбавлення відповідача 1 можливості подати будь-які докази матеріали справи не містять. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, згідно пункту 1.1. договору поруки №15 від 24.09.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю “ДОРА-ТРАНС” (поручитель) зобов’язалось в повному об’ємі відповідати перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Донспецпром” (кредитором) за виконання зобов’язань Дочірнім підприємством “Автобан-Україна” (боржником) за контрактом субпідряду №05/09С від 19.09.2008р., укладеного між кредитором та боржником.

Пунктом 3.1. договору визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов’язання за контрактом зі сплати в розмірі невиконаного зобов’язання боржником.

Відповідно до пункту 5.1. договору поручитель та боржник відповідають субсидіарно перед кредитором за виконання зобов’язань за контрактом.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 24.09.2009р. (пункт 6.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, договір підписаний обома сторонами без розбіжностей, на момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору.

Згідно із ст.553 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Як випливає із ст.553 ЦК України, договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Договір поруки не передбачає виникнення або, навпаки, припинення будь-яких прав та обов'язків боржника. Він зазвичай лише здійснює підготовчі дії до укладення договору поруки, підшукуючи поручителя і одержуючи його згоду. Згода боржника на укладення договору поруки не вимагається. Проте, може трапитися так, що боржнику взагалі не буде відомо про його укладення. Зважаючи на це в договорі поруки доцільно передбачити обов'язок поручителя та/або кредитора поінформувати боржника у письмовій формі про факт укладення договору поруки. На правове регулювання поруки характер взаємовідносин між поручителем і боржником не впливає.

У своєму відзиві відповідач 2 погоджується з тим, що між ним та позивачем був укладений договір поруки №15 від 24.09.2009р. та не заперечує його дійсність, протягом строку його дії.

Договір не визнаний у встановленому порядку недійсним, докази стосовно цього не надавались господарському суду.

Частиною 4 статті 559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, враховуючи те, що умовами договору поруки сторони не передбачили порядок повідомлення поручителя про порушення боржником прийнятих зобов’язань за контрактом; матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача 2 з вимогою сплатити заборгованість; позовну заяву до суду позивач направив лише 08.07.2010р. та строк дії договору поруки закінчився ще 24.09.2009р., то суд визнає, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача 2 про стягнення суми індексу інфляції у розмірі 12696,99грн., 3% річних у розмірі 2924,06грн., пені у розмірі 7300,08грн. після припинення дії поруки, відповідно приписів ст.559 ЦК України.

За наявності даних обставин, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.202, 509, 525, 526, 530, 549, 553, 559, 611, 612, 629, 838, 854, 875, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст.173-175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецпром”, м. Донецьк до Дочірнього підприємства “Автобан-Україна”, м. Київ про стягнення суми заборгованості у розмірі 61338,14грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Автобан-Україна” (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4а; ідентифікаційний код 32593475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецпром” (83087, м. Донецьк, вул. Калініна, 51; ідентифікаційний код 30645586) суму заборгованості у розмірі 61338,14грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 613,38грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 177грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецпром”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОРА-ТРАНС”, м. Донецьк про стягнення суми встановленого індексу інфляції у розмірі 12696,99грн., 3% річних у розмірі 2924,06грн., пені у розмірі 7300,08грн. відмовити за недоведеністю.

Судові витрати в цій частині покладаються на позивача.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Донспецпром” (83087, м. Донецьк, вул. Калініна, 51; ідентифікаційний код 30645586) надмірно сплачене державне мито у сумі 6,51грн.

Довідку на повернення надмірно сплаченого державного мита та наказ на примусове виконання рішення видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 17 серпня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повний текст рішення за правилами

ст.85 ГПК України підписано 25.08.2010р.

Виготовлено 4 прим.

3 – сторонам;

1 – у справу.