Рішення № 10973815, 30.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.08.10 р. Справа № 4/187

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача Тутов П.М. довіреність від 02.02.2010р.,

від відповідача не явився,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплообмінник” м. Артемівськ

до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Горлівка

про стягнення 15967,21грн. заборгованості, інфляції, 3%річних, пені

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 15967,21грн., з яких: 10284,00грн. заборгованість, 3896,61грн. інфляційні за період з 25.02.2008р. по 01.03.2010р., 735,38грн. 3%річних за період з 25.02.2008р. по 15.07.2010р., 1051,22грн. пеня за порушення строків оплати товару за 182 дня.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір №1/р від 22.01.2006р., видаткову накладну №ТЕ-00005 від 25.01.2008р. на суму 10400,00грн., акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами, претензію, яка направлена відповідачу з вимогою оплати.

Відповідач не явився на судове засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою, про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає достатніми документи для вирішення даного спору по суті без явки представника відповідача на підставі ст. 75 ГПК України..

Аналізуючи надані позивачем документи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено, що позовні вимоги стосуються неналежного виконання відповідачем грошового зобовязання по оплаті отриманого ним по видатковій накладній №ТЕ-00005 від 25.01.2008р. товару, поставленого на виконання умов договору №1/р від 22.01.2006р. укладеного між сторонами.

У відповідності з вимогами ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. За ст.180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, якими є предмет, ціна, та строк дії договору.

У відповідності з вимогами частини 1ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

За п.4ст.179 Господарського кодексу України при укладанні договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, що не суперечить законодавству

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що за договором поставки №1/р від 22.01.2006р. позивач взяв на себе зобовязання поставити відповідачу котли газові (п. 1.1 договору), а відповідач - оплатити товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару (п. 6.2 договору).

2

Сторонами в договорі передбачений конкретний строк та порядок оплати товару. Сторонами також визначений термін, протягом якого діє договір до 31.12.2008р.

Таким чином, договір, на який посилається позивач, вважається укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови, які вимагає ст.180 Господарського кодексу України: предмет поставки, ціна товару, дія договору.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивачем поставлений, а відповідачем отриманий товар по видатковій накладній №ТЕ-00005 від 25.01.2008р. на загальну суму 10400,00грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем, в порушення умов договору товар оплачений частково, що підтверджено розпискою ОСОБА_2 від 12.11.2009р. і актом звірки взаємних розрахунків. Таким чином, сума заборгованості на час звернення із позовом складає 10284,00грн.

Враховуючи, що зобовязання повинні виконуватись сторонами належним чином та у встановлені договором строки, позивачем доведений факт поставки товару та його часткової несплати з боку відповідача, суд задовольняє позовну вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 10284,00грн. заборгованості в повному обсязі.

Враховуючи несвоєчасну та не в повному обсязі оплату відповідачем товару, позивач просить суду стягнути з боржника 3896,61грн. інфляційних за період з 25.02.2008р. по 01.03.2010р., 735,38грн. 3%річних за період з 25.02.2008р. по 15.07.2010р., 1051,22грн. пені за порушення строків оплати товару за 182 дня.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобовязання (п. 6.2 до договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобовязання; в) розмір пені (п. 7.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобовязання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 1051,22грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання”, тобто з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного терміну.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3896,61грн. інфляційних за період з 25.02.2008р. по 01.03.2010р., 735,38грн. 3%річних за період з 25.02.2008р. по 15.07.2010р., суд, перевіривши надані позивачем розрахунки, задовольняє вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати товару та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

3

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення боргу на майно відповідача, суд відмовляє, оскільки ці питання вирішується у відповідності з вимогами ст.ст. 66-67 Господарського процесуального кодексу України, на які не посилається позивач.

Відповідно до вказаних статей, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника. Який подав позов, або за своєю ініціативою має право вжити заходів до забезпечення позову, яке допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заходи до забезпечення позову здійснюються тільки в разі необхідності, оскільки безпідставне вжиття таких заходів може призвести до порушень прав і інтересів відповідача, більш того, заподіяти йому матеріальну шкоду.

Крім цього, забезпечення позову здійснюється при наявності достатньо обґрунтованих даних про те, що на час провадження у справі майно відповідача (або таке, яке він утримує) можу зникнути, вийти з ладу, погіршитись, що може зробити неможливим або утруднити виконання рішення.

Оскільки позивачем не надано заяви про застосування ст.ст. 66-67 ГПК України , не надано і обґрунтування щодо забезпечення позову, господарський суд відмовляє у цих вимогах.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплообмінник” м. Артемівськ до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Горлівка про стягнення 15967,21грн. заборгованості, інфляції, 3%річних, пені в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Теплообмінник” м. Артемівськ-84500, вул. Кірова, 42, ЗКПО 23121315 заборгованості в сумі 10284,00грн., 3896,61грн. інфляційних за період з 25.02.2008р. по 01.03.2010р., 735,38грн. 3%річних за період з 25.02.2008р. по 15.07.2010р., 1051,22грн. пені за порушення строків оплати товару за 182 дня, 159,68грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 30.08.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано 3 примірника:

1 суду,

1 позивачу,

1 відповідачу