Постанова № 10973510, 23.06.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-2042/10/1970

"23" червня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої Дерех Н.В.

при секретарі Вальчук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліндеванг» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,

в с т а н о в и в:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліндеванг»(надалі відповідач, ТзОВ) про стягнення 8528,57 грн. адміністративно - господарських санкцій та 138,16 грн. пені, оскільки відповідач порушив терміни сплати адміністративно-господарських санкцій на 54 дні.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити, мотивуючи тим, що відповідачем 04.02.2010 року подано звіт Тернопільському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів за 2009 рік, у якому вказана кількість 1 осіба, яка повинна працювати на робочому місці, створеному відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», однак не було працевліштовано жодного інваліда. Відповідно, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інваліда до 15.04.2010 року. Цього ним зроблено не було, а тому позивач 08.06.2010 року звернувся до суду з позовом. При цьому просить стягнути пеню за прострочення сплати на 54 дні, які визначає з останнього дня, що встановлений законодавством для сплати адміністративно-господарських санкцій 15.04.2010 року та днем подачі адміністративного позову до суду 08.06.2010 року.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю " Ліндеванг" позовні вимоги у судовому засіданні не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, оскільки ТзОВ «Ліндеванг»впродовж 2009 року подавало звіти щомісячно у центр зайнятості, давало оголошення у місцеву пресу про можливість працевлаштування інвалідів, провело атестацію робочих місць для працевлаштування інвалідів, тобто вважає, що товариством виконані всі вимоги законодавства про створення робочого місця інваліда, та про виконання 4% нормативу у відповідності до Закону України « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Статтею 19 Закону України «про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 р. № 875 ХІІ ( надалі Закон 875-ХІІ) встановлено, що для підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця.

При цьому, згідно зі ст. 20 Закону 875-ХІІ, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної зарплати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме звіту відповідача форма № 10 -ПІ перед Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, який поданий 04.02.2010 р. ( термін подання - не пізніше 1 березня після звітного періоду) середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача за 2009 рік становить 14 осіб, середньорічна зарплата працівника складає 17057,14 грн. за рік, а фонд оплати праці штатних працівників становить 238,8 тис. грн. за 2009 рік. Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону 875-ХІІ становить 1 особа, а працевлаштовано 0 осіб, що і було відображено у зазначеному Звіті відповідача.

Відповідно до ст. 19 Закону 875-ХІІ підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою ст. 19 Закону 875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Комплексний аналіз норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» дає можливість зробити висновок, що створеним робочим місцем інваліда є таке робоче місце, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач до 15.04.2010 року повинен був самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 8528 грн. 57 коп., оскільки не працевлаштував жодного інваліда при нормативі 1 особа.

Пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998 р. затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць ( вакантних посад)», яка подається підприємствами щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Відповідачем не доведено атестування робочих місць інвалідів, що необхідно для забезпечення їх працевлаштування відповідно до нормативу робочих місць, встановленого підприємству на підставі ст. 19 Закону 875-ХІІ, оскільки без наявності інваліда відповідач не міг виконати вимоги ст. 17 Закону 875-ХІІ, яка передбачає створення спеціального робочого місця для працевлаштування інваліда, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда, індивідуальних програм його реабілітації, наявних у нього професійних навичок і знань. Тому суд критично ставиться до твердження відповідача про проведену атестацію робочих місць для працевлаштування інвалідів на 2009 рік, та не приймає його до уваги.

На думку суду, відповідачем не надано також доказів щомісячного звернення до державної служби зайнятості впродовж 2009 року з метою працевлаштування інвалідів на підприємство, оскільки всі звіти форми № 3-ПН за 2009 рік не містять відповідного штампу центру зайнятості про надходження цих звітів. При цьому суд приймає до уваги довідку Теребовлянського районного центру зайнятості від 05.05.2010 року, у якій зазначено, що відповідачем подано звіт форми 3-ПН 03.01.2009 року. А тому суд приходить до переконання, що за інші місяці 2009 року звіт не подавався.

При цьому суд приймає до уваги, що 08 грудня 2009 року відповідачем було працевлаштовано інваліда третьої групи ОСОБА_2, однак вважає за необхідне зазначити, що впровдовж січня листопада 2009 року інвалід на підприємстві не був працевлаштований, а тому суд вважає, що працевлаштування інваліда у грудні 2009 року не є виконанням нормативу за 2009 рік.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що відповідач не здійснив передбачених чинним законодавством заходів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, чим позбавив можливості виконання органами, зазначеними в ст. 18 Закону 875-ХІІ, свого обовязку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону 875-ХІІ, порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Згідно Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року, пеня обчислюється виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки на весь її строк.

Судом встановлено, що відповідач порушив терміни сплати адміністративно - господарських санкцій на 54 дні, оскільки термін сплати сплив 15 квітня 2010 року, а позовна заява подана позивачем 08.06.2010 року, а тому повинен сплатити пеню в розмірі 138 грн.16 коп.

керуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліндеванг »про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліндеванг »( с. Гайворонка Теребовлянського району код ЄДРПОУ 32291286) на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів( м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, код ЄДРПОУ 14032334) 8528 ( вісім тисяч пятсот двадцять вісім) грн. 57 коп. адміністративно господарських санкцій та 138 ( сто тридцять вісім) грн. 16 коп. пені, шляхом перерахування на р/р № 31219230700468 ГУДК України в Тернопільській області 50070000, МФО 838012 код одержувача 23588154.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги у порядок і строк, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддяДерех Н.В.

копія вірна

СуддяДерех Н.В.