Постанова № 10972866, 12.08.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2010 року <Текст >                              Справа № 2а-3981/10/0870

(12 год. 00 хв.) м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.,

при секретарі судового засідання Скачковій Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:          Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до:          товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація – плюс»

про:          стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році.

29.06.2010 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація – плюс» (далі – відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у розмірі 7892,75 грн.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 30.06.2010 було відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 29.07.2010.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та обґрунтовував їх тим, що всупереч вимогам ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі – Закон) відповідачем не була сплачена сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не надіслав до суду будь-яких заяв та заперечень проти позову. Про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином 20.07.2010, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Розгляд справи судом було відкладено, судове засідання призначено на 12.08.2010.

12.08.2010 судом була отримана заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності та підтримку позовних вимог.

В судове засідання 12.08.2010 представник відповідача повторно не прибув, не надіслав до суду будь-яких заяв та заперечень проти позову. Про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином 05.08.2010, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання 12.08.2010 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми 10-ПІ річна-поштова, затвердженої наказом Мінпраці України від 10.02.2007 № 42 (далі – Звіт), наданого відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за 2009 рік склала 16 осіб.

          Частиною першою ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця.

          Отже, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону у відповідача повинна складати 1 особа. Згідно відомостей, наданих відповідачем у Звіті, у відповідача у 2009 році інваліди не працювали.

Статтею 20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

За правилами ч. 2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Вирішуючи питання про стягнення адміністративно-господарських санкцій, суд виходив з наступного.

          Згідно з відомостями, відображеними у рядках 05, 06 Звіту, середньорічна заробітна плата штатного працівника відповідача складає 7718,75 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 7 718,75 грн.

          Відповідно до розрахунку, доданого до адміністративного позову, сума пені за один день прострочення (120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України) складає 2,32 грн. Сума пені за період з 16.04.2010 по 29.06.2010 складає 174 грн.

          Отже загальна сума адміністративно-господарських санкцій з урахуванням пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 7892,75 грн.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідач на пропозицію суду не надав заперечень проти позову та жодних доказів на спростування тверджень позивача.

          Таким чином суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 158 – 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація – плюс» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році – задовольнити.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація – плюс» (70543, Запорізька область, Оріхівський район, с. Новоандріївка, вул. Клименка, 25, ідентифікаційний код 32692342) на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 147, одержувач: Держбюджет Оріхівського району, р/р 31210230700211, код ЄДРПОУ 34676974 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, 50070000 «Платежі по Фонду соціального захисту інвалідів за 2009 рік») суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у розмірі 7892,75 грн. (сім тисяч вісімсот дев’яносто дві гривні 75 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.                    

Суддя                               О.В. Прудивус