Рішення № 109718736, 22.03.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2023 року Справа №320/11955/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Української міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) із позовом до Української міської ради (далі відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправну бездіяльність Української міської ради щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (цільове призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ) орієнтовною площею 2,0 га, як розташована на території Київської області Обухівського району, в адміністративних межах Української міської ради;

- зобов`язати Українську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (цільове призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ) орієнтовною площею 2,0 га, як розташована на території Київської області Обухівського району, в адміністративних межах Української міської ради.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 зазначає, що 27.08.2021 звернувся до Української міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки у власність щодо запитуваної земельної ділянки, надав усі необхідні документи передбачені ч. 6 ст. 118 ЗК України, на адвокатський запит отримав відповідь від 16.12.2021 від відповідача про те, що його клопотання буде розглянуте на найближчому засіданні постійної комісії Української міської ради з питань будівництва, транспорту, зв`язку, земельних відносин та охорони навколишнього середовища. Листом від 01.10.2022 позивача повідомлено про розгляд його клопотання 27.10.2021 та з наданого протоколу комісії наявна помітка на полях про відмову. ОСОБА_1 зауважує, що рішення від відповідача за результатами розгляду поданого 27.08.2021 клопотання не отримав, таку бездіяльність вважає протиправною в силу положень ст. 26 та ст. 56 Закону України «Про місцеве самоврядування» з дотриманням положень ст. 118 ЗК України щодо підстав відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

29.12.2022, ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи визначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу запропоновано подати до суду відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі із належним обґрунтуванням своєї правової позиції щодо заявлених позовних вимог та наданням усіх наявних доказів та матеріалів відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та роз`яснено положення частин 3, 4 статті 162 КАС України та наслідки такого невиконання.

Ухвала суду надіслана відповідачу належним чином, що підтверджується наявною у справі випискою про доставлення ухвали суду через засоби електронного зв`язку 29.12.2022 та Довідкою про доставку судового рішення електронною поштою 29.12.2022.

На час вирішення справи, відповідачем не надіслано до суду відзиву на позовну заяву. Будь-яких клопотань, заяв від відповідача до суду не надійшло. Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За ч. 5 та ч. 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження та за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані позивачем, судом встановлено наступне.

27.08.2021 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до Української об`єднаної територіальної громади Київської області із клопотанням відповідно до статей 118 та 121 Земельного кодексу України щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (цільове призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Київської області, Обухівського району, в адміністративно територіальних межах Української об`єднаної територіальної громади Київської області, за рахунок земель комунальної власності, які знаходяться у розпорядженні Української об`єднаної територіальної громади Київської області згідно з наявною публічною інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

До вказаного клопотання позивачем додано копію паспорту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру та графічний матеріал на якому зображено бажане місце розташування земельної ділянки (Додаток 1).

З копії клопотання, наявного в матеріалах справи вбачається, що останнє отримано виконавчим комітетом Української міської ради за вх. № 1658/0/12-21 28.08.2021.

На запит адвоката від 08.12.2021, отримано лист від виконавчого комітету Української міської ради за вих. №4541/0/3-21 від 22.12.2021 в якому проінформовано позивача про те, що звернення від 28.08.2021 буде винесено на розгляд найближчого засідання постійної комісії Української міської ради з питань будівництва, транспорту, зв`язку, земельних відносин та охорони навколишнього середовища.

За наслідками повторного запиту адвоката від 08.12.2021 отримано від виконавчого комітету Української міської ради за вих. №3291/3-22 від 07.11.2022 лист про надання інформації в якому вказано, що клопотання розглянуто 27.10.2021 на засіданні постійної комісії Української міської ради з питань будівництва, транспорту, зв`язку, земельних відносин та охорони навколишнього середовища та повідомлено про те, що у відповідності до пп. 5 п. 27 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

До вказаного листа додано копію Протоколу засідання постійної комісії Української міської ради з питань будівництва, транспорту, зв`язку, земельних відносин та охорони навколишнього середовища від 27.10.2021, зокрема з якого вбачається відмітка за пунктом 59 щодо клопотання ОСОБА_1 від 28.08.2021 №1658/0/12-21 «відмова, не відповідає плану)».

Матеріали даної справи рішення відповідача прийнятого за наслідками розгляду клопотання ОСОБА_1 від 28.08.2021 №1658/0/12-21 не містять.

Таким чином, з досліджених судом документів, вбачається, що відповідачем по справі не прийнято належного рішення за результатами розгляду клопотання позивача ОСОБА_1 , надано відповідь-інформацію за формою отриманого звернення від 28.08.2021 №1658/0/12-21 до якого долучено протокол відповідної Комісії із відміткою «відмова» та зокрема проінформовано про положення пп. 5 п. 27 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України щодо наявності заборони надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі.

Не отримавши належної відповіді від відповідача позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно, предметом розгляду у даній справі є бездіяльність відповідача щодо не надання ОСОБА_1 належної відповіді у формі прийнятого рішення на його клопотання поданого відповідно до статей 118 та 121 Земельного кодексу України щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення запитуваної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (цільове призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ), у зв`язку з чим, суд вважає необхідним встановити наявність чи відсутність бездіяльності з боку відповідача під час розгляду клопотання позивача від 28.08.2021 за вх. № 1658/0/12-21, на відповідність положень ч. 2 ст. 2 КАС України із дотриманням судом принципів адміністративного судочинства визначених ч. 3 вказаної статті.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення (ч. 3 ст. 2 КАС України).

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).

Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 1, ч. 3 ст. 3 КАС України).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі по тексту ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Частинами третьою та четвертою статті 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Частиною першою статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд зазначає також, що положеннями п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 280/97-ВР) передбачено, що питання регулювання земельних відносин відповідно до Закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Частиною п`ятою статті 46 Закон № 280/97-ВР передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

За приписами ч. 5 ст. 60 вказаного Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Стаття 59 цього Закону № 280/97-ВР визначає, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

З огляду на вищезазначені норми, питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність чи користування громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Українська міська рада як орган місцевого самоврядування Обухівського району Київської області та за результатом розгляду клопотання фізичної особи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.08.2019 у справі № 140/1992/18.

Судом встановлено, що розгляд вищевказаного клопотання позивача зареєстровано 28.08.2021 за №1658/0/12-21 та винесено на розгляд засідання постійної комісії Української міської ради з питань будівництва, транспорту, зв`язку, земельних відносин та охорони навколишнього середовища 27.10.2021, що підтверджується протоколом засідання комісії від 27.10.2021, копія витягу з якого наявна в матеріалах справи.

За фактом розгляду зазначеного клопотання ОСОБА_1 відповідачем на засіданні постійної комісії Української міської ради з питань будівництва, транспорту, зв`язку, земельних відносин та охорони навколишнього середовища 27.10.2021 не приймалось будь-якого рішення, такого рішення позивач не отримав, з надісланого останньому копії протоколу відображено в п. 59 «відмова, не відповідає плану».

На думку суду, така бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки наслідками розгляду на засіданні відповідної комісії мало бути прийнято рішення, у відповідача було достатньо підстав для розгляду клопотання ОСОБА_1 для прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови в наданні такого дозволу з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд не виключає права органу місцевого самоврядування перенесення розгляду клопотання на інше найближче засідання комісії та такі дії мають бути вмотивовані та обґрунтовані, вчинення в примітках протоколу певних записів не може слугувати за прийняте рішення компетентного органу, оскільки вимоги до рішення та порядок його прийняття визначено чинним законодавством.

Суд наголошує на тому, що вказаний лист виконавчого комітету Української міської ради Обухівського району Київської області за вих. №3291/3-22 від 07.11.2022 не є рішенням органу місцевого самоврядування, яке мало бути прийнятим за результатом розгляду клопотання позивача, містить відомості інформаційного характеру в якому також міститься посилання на пп. 5 п. 27 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України щодо наявності заборони надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі.

Таким чином, у даній справі відповідач за наслідками розгляду заяви позивача в силу вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування» був зобов`язаний прийняти відповідне управлінське рішення, у той час як відповідач протиправно направив позивачці відповідь у формі листа.

Суд вважає, що відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні, свідчить про те, що Українська міська рада не прийняла жодного рішення з числа тих, які орган місцевого самоврядування повинен був прийняти за законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 804/6698/17, від 30.08.2019 у справі № 420/5288/18 та від 25.10.2019 у справі № 803/1071/17.

Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Оскільки матеріали справи свідчать, що Українська міська рада за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не прийняла рішення ані про надання такого дозволу, ані про відмову у його наданні, та відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження протилежного, суд погоджується з позицією позивача щодо наявності в діях відповідача протиправної бездіяльності.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Української міської ради щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Української міської ради повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом четвертим частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Як було вказано вище, Українська міська рада за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 не прийняла ані позитивного рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, ані рішення про відмову у його наданні. Відтак, відповідач не досліджував клопотання та додані до нього документи на предмет наявності підстав для надання дозволу або відмови у його наданні, тобто не розглянув його по суті.

Таким чином, оскільки подане позивачем клопотання не розглянуто відповідачем по суті належним чином з прийняттям відповідного розпорядчого акту, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню як і вимоги позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії визначені чинним законодавством щодо повторного розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та прийняти відповідне рішення за результатом такого розгляду.

Суд також враховує у даній справі наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Суд зазначає, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб до 19 лютого 2023 року.

Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб - до 20 травня 2023 року.

Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII.

Зокрема, суд зазначає, що пунктом 5 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, із змінами, внесеними згідно із Законом № 2698-IX від 19.10.2022 (набув чинності з 19.11.2022), під час дії воєнного стану, визначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до п. 23 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України із змінами, внесеними згідно із Законом № 2698-IX від 19.10.2022 (набув чинності з 19.11.2022), визначено у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях особливості регулювання земельних відносин, передбачені цим пунктом, діють відповідно в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан.

Положення цього пункту, які передбачають особливості правового регулювання земельних відносин щодо укладення договорів оренди земельної ділянки, передачі прав землекористування, встановлення і зміни цільового призначення земельних ділянок у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено на всій території України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, застосовуються через 30 робочих днів з дня прийняття такого рішення і діють до дня прийняття зазначеним органом рішення про відновлення функціонування Державного земельного кадастру.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на вказані вище дії, прийняття відповідних рішень.

Суд вважає, що вказані обставини унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду щодо зобов`язання повторно розглянути клопотання позивача щодо запитуваної земельної ділянки, а тому відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України наявні підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до припинення (скасування) в Україні воєнного стану.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується копією квитанції, відповідно, вказана сума судового збору за наслідками вирішення справи та положень ст. 139 КАС України підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Української міської ради.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-90, 139,143, 242-246, 262, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправну бездіяльність Української міської ради щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 28.08.2021 № 1658/0/12-21 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (цільове призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Київської області, Обухівського району, в адміністративно територіальних межах Української об`єднаної територіальної громади Київської області, за рахунок земель комунальної власності, які знаходяться у розпорядженні Української об`єднаної територіальної громади Київської області згідно з наявною публічною інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

Зобов`язати Українську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 28.08.2021 № 1658/0/12-21 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (цільове призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ) орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Київської області, Обухівського району, в адміністративно територіальних межах Української об`єднаної територіальної громади Київської області, за рахунок земель комунальної власності, які знаходяться у розпорядженні Української об`єднаної територіальної громади Київської області згідно з наявною публічною інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку та прийняти відповідне рішення за результатом такого розгляду.

Відстрочити виконання рішення суду у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Української міської ради (код ЄДРПОУ 35161509, 08720, пл. Шевченко, 1, м. Українка, Київська область) понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.