Ухвала суду № 109711870, 13.03.2023, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/196/23 Провадження № 2/478/73/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2023 року смт. Казанка

Суддя Казанківського районного суду Миколаївської областіІщенко Х.В., в смт Казанка Миколаївської області, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Казанківського районного відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Піденного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м. Одеса), про зобов`язання вчинити певні дії - зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Казанківського районного суду Миколаївської області з вказаним позовом до Казанківського РВ ДВС у Баштанському районі Миколаївської області Піденного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м. Одеса), з вимогою вчинити певні дії - зняття арешту з майна.

Згідно вимог ЦПК України, звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред`явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно зіст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ЦПК України). Обов`язок доказування у спірній категорії справ покладається на позивача.

Ухвалою судді Казанківського районного суду Миколаївської області від 17.02.2023 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 285 ЦПК України, та було надано строк для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків, а саме, позивачу було надано строк, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали для уточнення позовних вимог. Також ухвала про залишення позовної заяви без руху містила вимогу про надання доказів на підтвердження порушених прав позивача (постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії) та документи, на підтвердження права власності спірного домоволодіння - будинку за АДРЕСА_1 на який було накладено арешт.

Вище вказану ухвалу суду позивач отримала особисто 28.02.2023 року, що підтверджується розпискою, яка долучена до матеріалів справи.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який, відповідно до п. п. 4, 5, 8 ч. 3ст. 175 ЦПК України, повинен містити в собі: зміст позовних вимог; спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) також зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Так, Верховний Суд у постанові № 335/12353/17 від 15.05.2019 року визначив склад учасників у справах про зняття обтяжень у вигляді арешту з майна. Виходячи з системного тлумачення статей 16, 572, 589 ЦК України, статті 60 Закону України «Про виконавче провадження», статті 1 Закону України «Про іпотеку» і роз`яснень пункту 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Отже, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений до особи, в інтересах якої накладався арешт на майно, тобто до стягувачів.

Предметом спору в цій справі є звільнення з-під арешту будинку за АДРЕСА_1 . При цьому із змісту позовної заяви не вбачається спору між сторонами про право власності (володіння, користування розпорядження) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється.

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.02.2023 року встановлено, що на домоволодіння - будинок за АДРЕСА_1 накладено арешт 14.05.2009 р. о 11:33:44 годині за № 8713973 реєстратором: Миколаївська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 54030, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 34/1. Підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, б/н, від 08.05.2009 року, видана (заявник) відділом ДВС Казанківського РУЮ. При цьому, власник (боржник) вказаного майна був ідентифікований за чотирма критеріями:

- за прізвищем, ім`ям та по батькові: ОСОБА_1 ;

- за датою народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-за місцемнародження: м. Кривий Ріг;

- за ідентифікаційним номером платника податку: НОМЕР_1 .

Вказані обставини дають підстави стверджувати, що на час накладення арешту на майно позивач була стороною виконавчого провадження (боржник), та їй достовірно відомо особу стягувача.

Крім того, адреса домоволодіння на який накладено арешт - АДРЕСА_1 та адреса місця проживання позивача - АДРЕСА_2 за своєю сутністю є сусідськими та позивачу достовірно відомо особу власника вказаного домоволодіння. Про те, документів про право власності на вказане домоволодіння в порушення вимог ухвали суду до суду не надано, клопотання про виклик та допит свідка (власника домоволодіння) не заявлено.

Позивач не дотримав вимог процесуального закону, що регулює питання подання позову про виключення майна з-під арешту, оскільки не пред`явив позов до двох обов`язкових належних відповідачів, якими мають бути боржник і стягувач, в інтересах якого накладено арешт на спірне майно, та не заявляв клопотань для заміни відповідача у справі.

Позовні вимоги пред`явлено Казанківського РВ ДВС Південного МУ Міністерства юстиції, який не є ні боржником, ні особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно. При цьому ні боржник, ні стягувач, в інтересах якого був накладений арешт на квартиру, як відповідачі не залучені.

На виконання ухвали суду від 17.02.2023 року про залишення позовної заяви без руху, 02.03.2023 року позивачем була надана до суду уточнена позовна заява, яка за змістом, формою та позовними вимогами за своєю сутністю дублює первісну редакцію позовної заяви. Жодних документів, на виконання недоліків позовної заяви, які були зазначені в мотивувальній частині ухвали суду від 17.02.2023 року позивачем не надано, вимоги ухвали суду не виконано.

Згідно з ч. 3ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно ч. 5ст. 185 ЦПК Українисуддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Вбачається, що вимоги ухвали суду від 17.02.2023 року про залишення заяви без руху позивачем не виконано, для виконання було достатньо часу, наслідки невиконання вимог ухвали були роз`яснені.

З огляду на наведене, позовну заяву необхідно визнати неподаною та повернути позивачеві.

У відповідності до ч. 6ст. 185 ЦПК Українипро повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Згідно ч. 7ст. 185 ЦПК України,повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючисьст. 185 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Казанківського районного відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Піденного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м. Одеса), про зобов`язання вчинити певні дії - зняття арешту з майна, - вважати не поданою та повернути заявнику.

Зобов`язатиУправління Державноїказначейської службиУкраїни уКазанківському районіМиколаївської області(ЄДРПОУ33982186)повернути ОСОБА_1 (зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_1 )судовий збір,який булосплачено приподачі позовузгідно квитанціїза №3(РМ-35603) від 16.02.2023 року в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 коп.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Іщенко Х.В.