Ухвала суду № 109703359, 17.03.2023, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14499/21

Провадження № 2-ві/522/4/23

У Х В А Л А

17 березня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Косіциної В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І.,

встановив:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси під головуванням судді Ковтун Ю.І. перебуває цивільна справа № 522/14499/21 за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої суми щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

10.03.2023 до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_1 , надійшла заява про відвід головуючому у справі судді Ковтун Ю.І.

Мотивує вимоги тим, що 02.02.2022 суддею Приморського районного суду м. Одеси Ковтун Ю.І. винесено ухвалу про відмову в прийняті зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом у цивільній справі за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої суми щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за її відсутності. Вказана ухвала була нею оскаржена, проте постановою Одеського апеляційного суду від 30.09.2022 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. 21.12.2022 постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду задоволено її касаційну скаргу, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02.02.2022 та постанову Одеського апеляційного суду від 30.09.2022 скасовано та справу № 522/14499/21 передано для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду. Крім того, відповідно до п. 5 ч.1 ст.36 ЦПК України однією з підстав для відводу судді є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Крім того, повернення суддею Ковтун Ю.І. зустрічної позовної заяви, всіх клопотань про витребування доказів, клопотання про направлення судового доручення щодо огляду житлового будинку, а також відзиву відповідача щодо, поданого до неї позову, є обставинами, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді Ковтун Ю.І. при судовому розгляді цивільної справи №522/14499/21.

Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І. від 15 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ковтун Ю.І. визнано необґрунтованою та заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ковтун Ю.І. (Справа № 522/14499/21) передано на вирішення іншому судді, в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді.

Заяву передано для визначення судді, в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді Косіциній В.В. та отримано вказану заяву 16 березня 2023 року.

Розглянувши заяву, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступних підстав:

У відповідності до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Отже, суддя не може брати участь у розгляді справи та підлягає відводу за наявності підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, в провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси Ковтун Ю.І. перебуває цивільна справа за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої суми щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Ухвалою суду від 02.02.2022 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом у цивільній справі за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої суми щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Матеріали зустрічного позову ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання незаконним рішення управління соціального захисту населення у Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 02.06.2020 про відмову у наданні ОСОБА_1 допомоги як переміщеним особам на проживання повернуто заявнику.

21 грудня 2022 року постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 вересня 2022 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Як вбачається з постанови Верховного Суду від 21.12.2022 року після скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 02.02.2022 року та постанови Одеського апеляційного суду від 30.09.2022 справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Отже, обставини, встановлені статтею 37 ЦПК України, які є підставою для відводу (самовідводу) судді відсутні.

Крім того, із заяви про відвід вбачається, що ОСОБА_1 не погоджується процесуальними діями судді, в тому числі щодо повернення матеріалів.

Так, заявник у своїй заяві висловлюючи підставу для відводу судді Ковтун Ю.І. лише ті обставини, що в нього є сумніви в неупередженості та об`єктивному розгляді справи, оскільки не погоджується з процесуальними діями судді та її ухвалою про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви, хоч яка і була скасована Верховним Судом.

Втім, суд зауважує, що законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заяву відводу. Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У розпорядження судді Косіциної В.В. було надано виключно заяву про відвід та ухвалу судді про визнання заяви необґрунтованою та передачі її для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Ковтун Ю.І. з супровідними листом. Заявник доказів, на підтвердження своїх доводів, у відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, не представив.

За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

В ході розгляду заяви, викладені заявником обставини не знайшли підтвердження, оскільки будь-яких доказів щодо заінтересованості судді у розгляді даної справи з боку заявника не зазначено та не надано. Також, заявником не надані допустимі, належні, достовірні та достатні докази, які б підтверджували наявність підстав для відводу судді у зв`язку з неупередженістю.

Між тим, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заяву відводу.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості головуючого по справі при вирішенні даної цивільної справи.

Отже, передбачених ст. 36 ЦПК України підстав для задоволення відводу, заявленого головуючому судді, не встановлено. Суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а справа (подання) підлягає продовженню розгляду тим самим складом суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 35-40, 260 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І. - відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Косіцина В.В.