Рішення № 10969939, 27.08.2010, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 2-2462/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2010 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Суркової В.П.,

при секретарі Владиченко І.В.,

за участю представника позивача

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» про зміну формулювання причини звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зміну формулювання причини звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, несплаченій при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди.

В позові, який у подальшому уточнив зазначив, що з 23 червня 2009 року працював у відповідача на посаді юрисконсультом. За час роботи відповідач систематично порушував законодавство про працю, умови трудового та колективного договору: заробітна плата не виплачувалась взагалі, у зв’язку з чим вимушений був написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Але, незважаючи на вказану заяву, наказом від 22.01.2010 року за № 4-к його було звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Заборгованість підприємства по виплаті заробітної плати становить 9107 грн. 58 коп., несплаченої вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку - 4686 грн. 42 коп. Відповідач не бажає задовольнити вимоги позивача у добровільному порядку. На підставі викладеного позивач просить змінити формулювання причин звільнення6 з ч. 1 ст. 36 на ч. 3 ст. 38 КЗпП, стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 9107 грн. 58 коп., вихідну допомогу – 4686 грн. 42 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 16140 грн. 46 коп., 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди та 500 грн. витрат на правову допомогу, усього 31934 грн. 46 коп.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 уточнений позов підтримала, наполягає на його задоволенні.

Представник відповідача, оповіщений у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, про що свідчать наявні в матеріалах справи розписки про отримання судових сповіщень, до суду не з’явився з невідомих причин. Заперечень проти позову не надав.

За згаданих обставин за згодою позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ВАТ «Вуглецевий композит» з 23 червня 2009 року, працюючи юрисконсультом (а.с. 10). Наказом від 22.01.2010 року за № 4-к був звільнений з роботи на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 9). Відповідно до довідки ВАТ «Вуглецевий композит» № 03\127 від 02.04.2010 року заборгованість перед ОСОБА_2 по сплаті заробітної плати складає 9107 грн. 57 коп. (а.с. 11).

Як убачається з матеріалів справи, 21 січня 2010 року позивач подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням у зв’язку з невиконанням підприємством законодавства про працю та умов колективного договору на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України (а.с. 12).

Згідно із ч. 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

За змістом ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, а згідно із ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

На думку суду, позовні вимоги про зміну формулювання причини звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги підтверджені дослідженими доказами, а саме: заявою про звільнення, копією наказу про звільнення, копією трудової книжки позивача, довідкою про заборгованість. Перелічені докази є достовірними, допустимими, такими, що дають підстави для задоволення позову.

Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно роз’ясненню, яке міститься у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі – наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Відповідно до п. 8 постанови кабінету Міністрів України від 08.12.1995 року № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Виходячи з цього, середня заробітна плата позивача становить 3124 грн. 28 коп. (серпень, вересень 2009 року), середньоденна заробітна плата – 3124,28 : 42 = 74 грн. 39 коп.

Стягненню підлягає середній заробіток за період з 23.01.2010 року по 27.08.2010 року – 148 днів ( 74,39 х 148 = 11009 грн.72 коп.).

Задоволенню підлягають позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500 грн.

Згідно з п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, за наявність порушення прав працівника у сфері трудових відносин (невиплати належних йому грошових сум), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних, життєвих зв’язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов’язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Невиплата належних позивачу грошових сум заподіяла йому моральну шкоду у виді моральних страждань, здійснення додаткових зусиль для організації життя.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають також витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги в розмірі 500 грн.

Керуючись ст. ст. 38, 44, 116, 117, ч. 3 ст. 235, ст. 237-1 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 59, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_2 з ч. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін) на ч. 3 ст. 38 КЗпП України (у зв’язку з невиконанням підприємством законодавства про працю, умов колективного договору)

Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство «Вуглецевий композит» внести відповідні зміни в наказ № 4-к від д 22 січня 2010 року та трудову книжку.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 31 а, МСП-982) на користь ОСОБА_2 заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 9107 (дев’ять тисяч сто сім) гривен 58 копійок, 4686 (чотири тисячі шістсот вісімдесят шість) гривен 42 копійки вихідної допомоги, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 11009 (одинадцять тисяч дев’ять) гривен 72 копійки, 1500 (одну тисячу п’ятсот) гривен у відшкодування моральної шкоди, 500 (п’ятсот) гривен витрат на правову допомогу, а усього 26803 (двадцять шість тисяч вісімсот три) гривні 72 копійки з розрахункового рахунку 226002976713329 в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623, ЄДРПОУ 24516317.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 31 а, МСП-982) у доход держави судовий збір у розмірі 83 грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. з розрахункового рахунку 226002976713329 в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623, ЄДРПОУ 24516317.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми належної заробітної плати за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.П. Суркова