Ухвала суду № 10969378, 27.08.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-11102/10 Головуючий у 1 інстанції Кодолов В.О.

Категорія 57 Доповідач Соломаха Л.І.

_________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Пономарьової О.М.

суддів Соломахи Л.І., Бондаренко Л.І.

при секретарі Руденко О.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 19 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Центральна міська лікарня» м. Харцизька про розголошення лікарської таємниці, фальсифікацію документа , -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 19 травня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунальної установи «Центральна міська лікарня» м. Харцизька про розголошення лікарської таємниці, фальсифікацію документа відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на необгрунтованість судового рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення її позовних вимог .

Зазначає, що суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що вона не мала та не має психіатричних розладів, не страждає психіатричними захворюваннями та не має психіатричного діагнозу. Враховуючи зазначений висновок суду, в довідці лікаря - психіатра від 04 серпня 2006 року без номера зазначений не психіатричний діагноз, що робить її недостовірною, оскільки працівники міліції робили запит саме щодо її психічного стану.

Висновок суду про те, що її амбулаторна карта повинна зберігатися у архіві 5 років, не відповідає вимогам ст. 11 Закону України «Про психіатричну допомогу», згідно якої консультативний облік, на якому начебто вона знаходилася, цим Законом не передбачений і не передбачено ведення амбулаторної карти, а тому вона вимагає знищити її амбулаторну карту, яка знаходиться в психоневрологічному відділенні Харцизької міської лікарні.

Суд не розглянув її вимоги щодо визнання неправомірною відмови головного лікаря Харцизької міської лікарні надати їй достовірну та повну інформацію про діагноз. Суд послався, що відповіді їй надавалися своєчасно, проте не врахував, що в них відсутні відповіді на поставлені нею питання, в жодній відповіді не зазначено, що виставлений їй агрипничний синдром не є психічним захворюванням.

Посилання суду на вимоги ст. 11 Закону України «Про міліцію» та ст. 7 Закону України «Про психіатричну допомогу» є необгрунтованим, оскільки міліція має право робити запити стосовно психічного стану лише обвинуваченого, а не відносно заявника, яким була вона. Вважає, що інформація про стан її здоровя міліцією була зібрана незаконно (а.с. 65-67).

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.

Представник відповідача - Комунальної установи «Центральна міська лікарня» м. Харцизька Климюк В.П. в судовому засіданні 10 серпня 2010 року проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без змін. В судове засідання 27 серпня 2010 року представник відповідача не зявився без поважних причин.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, п редставника відповідача Климюка В.П., дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_1, починаючи з 1992 року, зверталася за медичною допомогою до психоневрологічного диспансерного відділення Комунальної установи «Центральна міська лікарня» м. Харцизька і їй був встановлений діагноз агрипничний сіндром, про що була 04 серпня 2006 року була видана довідка на запит Харцизького міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що вони є необґрунтованими. Згідно ст. 11 Закону України «Про міліцію» та ст. 7 Закону України «Про психіатричну допомогу» за запитом осіб, які проводять дізнання, слідчого, прокурора та суду при провадженні дізнання, попереднього слідства або судового розгляду допускається передача відомостей про стан психічного здоровя особи без її згоди, а тому довідка про стан здоровя позивача на запит Харцизького міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області відповідачем надана законно. Заява позивача про те, що встановлений їй діагноз агрипничний синдром свідчить про наявність у неї психічного захворювання, є необґрунтованою, оскільки зазначений синдром згідно відповіді Головного управління охорони здоровя Донецької облдержадміністрації не є самостійним психіатричним захворюванням і згідно Міжнародної класифікації захворювань 10 перегляду не входить в кваліфікацію психічних розладів. Інформація, яка міститься в довідці від 04 серпня 2006 року, є достовірною і права позивача не порушені.

Карти амбулаторного обліку згідно «Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств із зазначенням термінів зберігання документів» мають зберігатися у відповідній установі 5 років і питання про їх знищення віднесено до відома установи, в якій вони зберігаються. Суд не може зобовязати відповідача вчинити певні дії всупереч нормативного акту.

На всі заяви позивача головним лікарем своєчасно надавалися відповіді (а.с. 54-55).

Зазначені висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Суд першої інстанції правильно встановив, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України від 22.02.2000 року № 1489-III «Про психіатричну допомогу».

Відповідно до частини 1 ст. 286 ЦК України фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.

Згідно ст. 6 Закону України від 22.02.2000 року № 1489-III «Про психіатричну допомогу» медичні працівники, інші фахівці, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, та особи, яким у зв'язку з навчанням або виконанням професійних, службових, громадських чи інших обов'язків стало відомо про наявність у особи психічного розладу, про факти звернення за психіатричною допомогою та лікування у психіатричному закладі чи перебування в психоневрологічних закладах для соціального захисту або спеціального навчання, а також інші відомості про стан психічного здоров'я особи, її приватне життя, не можуть розголошувати ці відомості, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті.

Згідно п. 2 частини 3 ст. 6 зазначеного Закону допускається передача відомостей про стан психічного здоров'я особи та надання їй психіатричної допомоги без згоди особи або без згоди її законного представника для провадження дізнання, попереднього слідства або судового розгляду за письмовим запитом особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора та суду.

Згідно частини 7 ст. 6 зазначеного Закону документи, що містять відомості про стан психічного здоров'я особи та надання їй психіатричної допомоги, повинні зберігатися з додержанням умов, що гарантують конфіденційність цих відомостей. Вилучення оригіналів цих документів та їх копіювання може здійснюватися лише у випадках, встановлених законом.

З матеріалів справи встановлено, що 04 серпня 2006 року відповідачем на імя начальника Харцизького міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області була видана довідка без номера, згідно якої ОСОБА_1 на обліку у лікаря психіатра не перебуває, але на її імя є амбулаторна карта, вперше зверталася до лікаря-психіатра в 1992 році, потім в 1996 році, останній раз 22 липня 2005 року, діагноз агрипничний синдром (а.с. 9).

Згідно матеріалів справи зазначена довідка видана на письмовий запит Харцизького міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області від 03 серпня 2006 року № 4352, згідно якого завідуючому психоневрологічним диспансерним відділенням Харцизької міської лікарні пропонувалося надати відомості чи перебуває на обліку у лікаря психіатра, а якщо так - то з якого часу ОСОБА_1, 1962 року народження, яка мешкає в м. Харцизьку по вул. Ніколенко 11-106, зазначалося, що відомості необхідні відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України «Про міліцію» в звязку із вирішенням питання щодо порушення кримінальної справи за ст. 154 КК України (а.с. 34).

Враховуючи зазначене, дії відповідача щодо видачі на імя начальника Харцизького міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області довідки від 04 серпня 2006 року без номеру про психічний стан здоровя позивача ОСОБА_1, є такими, що ґрунтуються на законі.

Доводи позивача про те, що міліція не мала права робити запит щодо її психічного стану здоровя, оскільки вона не була обвинуваченим, а звернулася з заявою про порушення кримінальної справи, не спростовують висновків суду, оскільки дії працівників міліції не є предметом розгляду цієї цивільної справи і якщо позивач вважає, що запит від 03 серпня 2006 року № 4352 Харцизьким міським відділом Головного управління МВС України в Донецькій області зроблено з порушенням вимог ст. 11 Закону України «Про міліцію» вона не позбавлена можливості оскаржити дії працівників міліції, звернувшись до суду в установленому законом порядку.

Визначальним для вирішення її теперішнього позову є чи з дотриманням вимог ст. 6 Закону України «Про психіатричну допомогу» саме відповідачем була видана довідка від 04 серпня 2006 року.

Судом встановлено, що для видачі такої довідки у відповідача були підстави, передбачені п. 2 частини 3 ст. 6 Закону України від 22.02.2000 року № 1489-III «Про психіатричну допомогу», а законність чи незаконність дій Харцизького міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області щодо запиту від 03 серпня 2006 року не впливає на оцінку законності дій відповідача щодо видачі довідки від 04 серпня 2006 року.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 22.02.2000 року № 1489-III «Про психіатричну допомогу» (в редакції, що діяла станом на 04 серпня 2006 року) діагноз психічного розладу встановлюється відповідно до загальновизнаних міжнародних стандартів діагностики та Міжнародної статистичної класифікації хвороб, травм і причин смерті, прийнятих Міністерством охорони здоров'я України для застосування в Україні.

Забороняється визначати стан психічного здоров'я особи та встановлювати діагноз психічних розладів без психіатричного огляду особи, крім випадків проведення судово-психіатричної експертизи посмертно.

Методи діагностики та лікування і лікарські засоби, що становлять підвищений ризик для здоров'я особи, якій надається психіатрична допомога, застосовуються за призначенням і під контролем комісії лікарів-психіатрів: за усвідомленою згодою особи; щодо неповнолітнього віком до 15 років - за згодою його батьків чи іншого законного представника; щодо особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, - за згодою її опікуна.

Перелік методів діагностики та лікування і лікарських засобів, що становлять підвищений ризик для здоров'я особи, встановлюється Міністерством охорони здоров'я України.

Відповідно до ст. 11 Закону України від 22.02.2000 року № 1489-III «Про психіатричну допомогу» дані психіатричного огляду з висновком про стан психічного здоров'я особи, а також причини звернення до лікаря-психіатра та медичні рекомендації фіксуються у медичній документації.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 до 17 березня 2009 року перебувала під консультативним наглядом відповідача, на неї була оформлена медична карта амбулаторного хворого, 17 березня 2009 року такий нагляд припинено.

І в судовому засіданні суду першої інстанції, і в судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 визнала той факт, що вона дійсно в зазначені в довідці від 04 серпня 2006 року періоди зверталася до лікаря психіатра з приводу безсоння, визнає той факт, що їй надавалися відповідні медичні рекомендації.

Згідно листа Головного управління охорои здоровя Донецької обласної держаної адміністрації від 08 травня 2009 року агрипничний синдром не є самостійним психіатричним захворюванням. Не входить в класифікацію психіатричних та поведінкових розладів згідно Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду. Агрипнія (греч. аgrурnіа безсоння) порушення сну, який характеризується його поверховістю, короткочасністю, частими пробудженнями. Спостерігається при багатьох психічних розладах ендогенних депресіях, неврозах, неврозоподібних станах (а.с. 11).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання довідки, виданої відповідачем 04 серпня 2006 року без №, про психічний стан здоровя позивача недостовірною.

Доводи позивача про те, що Законом України «Про психіатричну допомогу» не передбачено консультативний нагляд, спростовуються положеннями ст. 7, ст. 11, ст. 12 зазначеного Закону.

Підстави та порядок установлення та здійснення консультативного нагляду зазначені в «Інструкції з організації диспансерного та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади, при наданні амбулаторної психіатричної допомоги», яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.01.2007 року № 20.

Згідно п. 5.3 зазначеної Інструкції рішення лікаря-психіатра чи комісії лікарів-психіатрів про встановлення консультативного нагляду за особою, яка страждає на психічний розлад, з відповідним обґрунтуванням уноситься до медичної карти амбулаторного хворого відповідно до форми N 025/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.99 N 302, та засвідчується лікарем-психіатром, який приймав рішення, або всіма членами комісії.

Згідно п. 5.6 зазначеної Інструкції припинення консультативного нагляду з передачею медичної карти амбулаторного хворого (форма N 025/о) до архіву психіатричного закладу відбувається на підставі рішення лікаря-психіатра (комісії лікарів-психіатрів) у разі видужання особи, відсутності повторних звернень за амбулаторною або стаціонарною психіатричною допомогою впродовж 3 років, окрім осіб, які є інвалідами у зв'язку з наявним психічним розладом, а також при зміні місця постійного проживання (реєстрації) особи чи смерті.

Згідно «Переліку типових документів , що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів», затвердженого н аказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 року № 41, медичні картки амбулаторних хворих зберігаються в архіві 5 років після вибуття.

Враховуючи, що позивач знята з консультативного обліку 17 березня 2009 року, встановлений нормативними актами строк зберігання її медичної карти амбулаторного хворого не сплинув, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зобовязання відповідача знищити медичну карту.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не розглянув позовні вимоги щодо визнання неправомірним відмови головного лікаря Центральної міської лікарні м. Харцизька надати їй достовірну та повну інформацію про діагноз, є необгрунтованими.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розголошення лікарської таємниці та фальсифікацію документа. Саме в задоволені такого позову повністю суд їй і відмовив.

В рішенні суду зазначено, що відповідачем своєчасно надавалися відповіді на всі заяви позивача.

З матеріалів справи встановлено, що позивач 27 березня 2009 року, 01 квітня 2009 року та 08 квітня 2009 року зверталася до керівника відповідача головного лікаря Гапона В.С. з заявами про розяснення їй що таке агрипничний синдром та чи є він психічним розладом (а.с. 13, а.с. 15, а.с. 16). На всі ці заяви відповідачем відповідно до ст. 26 Закону України «Про психіатричну допомогу» були надані відповіді, в яких зазначалося, що таке агрипничний синдром (а.с. 14, а.с. 15 зв, а.с. 16 зв).

Враховуючи зазначене, вимоги позивача про визнання неправомірною відмови головного лікаря Харцизької міської лікарні надати їй достовірну та повну інформацію про діагноз, є необгрунтованими.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду апеляційним судом не встановлено, тому відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

При зверненні до апеляційного суду з апеляційною скаргою позивачем був сплачені судовий збір, в розмірі, встановленому ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», п. 5 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи з апеляційної скарги були сплачені в розмірі 20 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. №1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 р. № 825 з цієї справи витрати підлягають сплаті в розмірі 37 грн., як із справи з розгляду позовної заяви немайнового характеру, тобто недоплата складає 17 грн.

Позивач просила прийняти оплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду в такому розмірі, посилаючись на її скрутний матеріальний стан через трирічні звернення до правоохоронних органів.

Відповідно до частини 3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Проте будь-яких доказів щодо свого матеріального стану позивачем суду не надано, сума недоплати є незначною, а тому підстави для зменшення позивачу розміру належних судових витрат відсутні.

Недоплачена сума витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи відповідно до ст. 88 ЦПК України, враховуючи, що в задоволенні апеляційної скарги позивачу відмовлено, підлягає стягненню з позивача на користь держави.

Керуючись ст. 307, ст. 308, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 19 травня 2010 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 17 (сімнадцять) гривень (на розрахунковий рахунок 31213263700004, одержувач державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район, ЄДРПОУ 34686537, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22050002).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до С удової палати з розгляду цивільних справ Верховного Суду України, який до 01 листопада 2010 року до створення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ здійснює його повноваження.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Л.І. Соломаха

Л.І. Бондаренко