Рішення № 109689832, 13.03.2023, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/330/23

2/189/157/23

РІШЕННЯ

Іменем України

13.03.2023 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Степанової О.С.

при секретарі Комеристій І.А.,

за участю представника позивача Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Покровської селищної ради - Андрєєвої І.О., на підставі довіреності від 16.01.2023 року,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника третьої особи служби у справах дітей виконавчого комітету Покровської селищної ради - Хлюпіної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Покровське цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Покровської селищної ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Покровської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Покровської селищної ради - Андрєєва І.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Покровської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. В позовній заяві зіслалася на те, що під час профілактичного рейду "Діти вулиці", службою у справах дітей виконавчого комітету Покровської селищної ради було виявлено малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яких покинула мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Від першого шлюбу з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 народила сина, ОСОБА_3 , а від другого шлюбу з ОСОБА_5 , який є батьком ОСОБА_2 , народила доньку ОСОБА_4 . На даний час відповідачка ОСОБА_1 залишила малолітніх дітей: ОСОБА_4 на батька, а ОСОБА_3 на дідуся. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 30.11.2019 року перебувають у шлюбі. Батько малолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , зі слів його батька ОСОБА_5 у грудні 2017 року, залишивши сина на матір, виїхав до Російської Федерації, де ймовірно знаходиться дотепер, оскільки з`ясувати його фактичне місце проживання не є можливим. Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25.11.2022 року, ОСОБА_2 позбавлений батьківських прав на свою доньку від першого шлюбу малолітню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З 2014 року малолітній ОСОБА_3 проживав з матір`ю ОСОБА_1 та дідусем спочатку у с. Березове Синельниківського району Дніпропетровської області, а восени 2017 року родина переїхала до АДРЕСА_1 , де на даний час і проживає. Родина має статус внутрішньо переміщених осіб, так як до 2014 року проживала у м. Донецьк. Згідно довідки наданої комунальним закладом освіти "Вишнівська гімназія" Покровської селищної ради ОСОБА_3 навчається у 2 класі вищезазначеного навчального закладу. Відповідно до характеристики наданої навчальним закладом, ОСОБА_1 не приділяє увагу дітям, вживає спиртні напої та часто залишає дітей. Під час неодноразових виїздів у родину ОСОБА_5 , було обстежено умови проживання родини та складено відповідні акти. Сім`я проживає у цегляному будинку, в якому п`ять кімнат: спальні, зала, кухня, коридор. Санітарний стан будинку задовільний. Діти мають спальні місця та місця для відпочинку. Сім`я забезпечена продуктами харчування, в наявності їх запаси. Відповідачка ОСОБА_1 , починаючи з 24.04.2022 року періодично залишала дітей, потім з`являлась. З 11.07.2022 року залишила дітей, пішовши з дому, і до цього часу не повернулася. Зі слів ОСОБА_5 , ОСОБА_1 постійного місця проживання немає. За час відсутності вона приїжджала до дітей 1 раз, в кінці серпня. Також телефонувала 1 раз на день народження ОСОБА_3 . ОСОБА_1 отримує соціальну державну допомогу на дітей, але використовує її на особисті потреби. За час її відсутності жодної копійки дітям не дісталося. Службою у справах дітей було направлено лист щодо припинення виплат ОСОБА_1 . На даний час мати малолітніх дітей, ніякої участі у їх вихованні та утриманні не приймає. В телефонному режимі неодноразово велися бесіди з ОСОБА_1 щодо повернення її до дітей. Вона запрошувалась до служби у справах дітей, але жодного разу не з`явилась. На даний час діти проживають з ОСОБА_5 , останній займається їх вихованням та їх утримує. ОСОБА_1 за місцем мешкання дітей не проживає, до дітей не телефонує, коштів на утримання не дає. В зв`язку з чим, просить позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів або державних закладів за місцем перебування вищевказаної дитини; стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН - НОМЕР_2 , на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів або державних закладів за місцем перебування вищевказаної дитини.

В судовому засіданні представник позивача - Андрєєва І.О. позов підтримала, посилаючись на обставини викладені в ньому, просила задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 , в судовому засіданні позов визнала в повному обсязі, не заперечувала проти його задоволення. Крім того, суду пояснила, що не займається вихованням та утриманням своїх дітей, оскільки на даний час ніде не працює. Останнього разу бачила ОСОБА_3 06.08.2022 року.

Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи в суді був повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомив. Відзив на позов не надав.

Представник третьої особи служби у справах дітей виконавчого комітету Покровської селищної ради - Хлюпіна О.О. суду пояснила, що служба у справах дітей неодноразово виїздила за місцем мешкання ОСОБА_5 , з яким проживають діти, складалися акти. Умови проживання задовільні, діти мають місце для навчання та відпочинку. Зі школи нарікань не має, діти беруть активну участь у позашкільному житті. ОСОБА_5 до дітей відноситься дуже добре. Відповідачі не займаються вихованням та утриманням своїх дітей.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що відповідач ОСОБА_2 є його сином. Відповідачка ОСОБА_1 була його невісткою, а з 2019 року стала його дружиною. ОСОБА_2 в 2015 році виїхав до Російської Федерації, зв`язок вони не підтримують. Він ніколи не займався вихованням та утриманням дітей. ОСОБА_1 покинула ОСОБА_5 разом з дітьми. Вихованням та утриманням не займається, дітьми взагалі не цікавиться. Діти проживають з ним, ОСОБА_5 займається вихованням дітей та їх утриманням.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідачку, представника третьої особи, свідка, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В постанові № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 20 від 19 грудня 2008 р.), а саме в пункті 15 зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. В пункті 16 даної постанови зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У силу ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитини» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Приписами статті 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області 28.04.2015 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).

Згідно копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_4 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Васильківському, Межівському, Покровському районах ГТУЮ у Дніпропетровській області, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30.11.2019 року, актовий запис №200 (а.с. 13).

08.08.2022 року постановою Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження (а.с. 14).

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виховується в неповній багатодітній сім`ї: дідусь пенсіонер - ОСОБА_5 , дві сестри. У даній сім`ї низький матеріальний достаток (живуть на пенсію дідуся). Домашнім вихованням та навчанням дитини займається старша сестра та дідусь. Батько ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , жодного разу не брав участь у вихованні, навчанні своєї дитини, не цікавився його життям. В школі жодного разу його не бачили, на зв`язок він не виходив. ОСОБА_1 - мати ОСОБА_3 , не приділяла особливої уваги дітям, має звичку вживати спиртні напої, часто покидала дітей на ОСОБА_5 ОСОБА_3 , 2014 р.н., навчається у 2 класі комунального закладу освіти «Вишнівська гімназія» Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (а.с. 15,16).

Відповідно до копій довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №№ 1229-5000005129, 1229-3740 від 26.05.2015 року, фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 19,20).

З актів обстеження житлових умов ОСОБА_5 , який проживає в АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 залишила дітей та виїхала в невідомому напрямку. За останні чотири місяці вдома не з`являлася. Дітей не виховувала та їх не утримує. Батько ОСОБА_3 - ОСОБА_2 з дитиною не проживає з 2015 року, зв`язку не підтримує. ОСОБА_5 вказано на дотримання порядку у будинку та брудний одяг у дітей. У наявності продукти харчування та зварена їжа. Діти забезпечені шкільним приладдям. Рекомендовано придбати телефон ОСОБА_3 , для вчасного навчання. Родина отримує гуманітарну допомогу як внутрішньо переміщені особи (а.с. 21,22,25).

З актів відвідування сім`ї ОСОБА_5 від 28.11.2022 року, 21.12.2022 року встановлено, що під час відвідування родини вдома були присутні ОСОБА_5 та діти: ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Зі слів ОСОБА_5 , мати дітей - ОСОБА_1 з дітьми не проживає, не спілкується. У будинку чисто, сухо, тепло. Родина має достатній запас продуктів. Діти мають місце для навчання та відпочинку (а.с. 23,24).

Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2022 року комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Покровської селищної ради було винесено висновок, який затверджений рішенням виконавчого комітету Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.31,32).

Відповідно до ст. 39 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави - учасниці вживають всіх необхідних заходів для сприяння фізичному та психологічному відновленню та соціальній інтеграції дитини, яка є жертвою будь-яких видів нехтування, експлуатації чи зловживань, катувань чи будь-яких жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження, покарання чи збройних конфліктів. Таке відновлення і реінтеграція мають здійснюватися в умовах, що забезпечують здоров`я, самоповагу і гідність дитини.

Відповідно до положень принципу № 6, принципу № 7 абз. 2 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією № 1385 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, дитина заради повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та порозуміння. Вона має, коли це є можливим, зростати під опікою і відповідальністю її батьків і в будь-якому випадку в атмосфері любові, моральної і матеріальної забезпеченості. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її навчання; ця відповідальність покладена переш за все на батьків.

Згідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що доводи, на які посилається представник позивача, вимагаючи позбавлення батьківських прав є такими, що заслуговують на застосування такого крайнього заходу впливу, яким є позбавлення батьківських прав щодо дитини, та беручи до уваги, що відповідачі ухиляються від виконання батьківських обов`язків щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд погоджується із письмовим висновком комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Покровської селищної ради від 22.08.2022 року, який затверджений рішенням виконавчого комітету Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , та приходить до переконання, що позов слід задовольнити.

Крім того, згідно ч.2 ст.51 Конституції України закріплений конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ухиляються від обов`язку щодо утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів також підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.182 СК України - розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Аналогічні обставини викладені в п.17 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст.430 ЦПК України рішення суду підлягає обов`язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів необхідно стягнути по 1073,60 грн. судового збору з кожного в дохід держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.150,164,165,180,182 СК України, ст.ст. 12,13,81,141,259,263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Покровської селищної ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Покровської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити в повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.01.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, на користь опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів або державних закладів за місцем перебування вищевказаної дитини.

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН - НОМЕР_2 , на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.01.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, на користь опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів або державних закладів за місцем перебування вищевказаної дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН - НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у сумі по 1073,60 грн. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.03.2023 року.

Суддя: О.С. Степанова

13.03.2023