Рішення № 109655580, 20.03.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/612/23

20 березня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянув у порядку письмового провадження з особливостями визначеними статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області до Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 08.02.2023 у виконавчому провадженні №70726024

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2023 року Гусятинська селищна рада Чортківського району Тернопільської області (далі позивач) звернулась в Тернопільський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просила суд:

«Визнати протиправною та скасувати постанову від 08.02.2023 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 70726024 в розмірі 5100 грн, що винесена старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Герелевич О.М.».

Доводи сторін.

Позовна заявам мотивована тим, що виконання рішення Чортківського районного суду від 21.12.2022 та додаткового рішення Чортківського районного суду від 29.12.2022 у справі № 596/643/22, вимагає внесення змін до структури Комунального некомерційного підприємства «Гусятинської комунальної лікарні» Гусятинської селищної ради.

Поряд з цим, у відповідності до пункту 4.8 розділу 4 Статуту Комунального підприємства «Гусятинська комунальна лікарня» Гусятинської селищної ради, організаційна структура Підприємства затверджується Засновником. Функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються Керівником. Згідно з пунктом 8.1 розділу 8 Статуту, структура Підприємства затверджується Засновником подання Керівника Підприємства, порядок внутрішньої організації та сфери діяльності структурних підрозділів Підприємства, затверджується Керівником.

У зв`язку із чим, рішенням Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області від 07.02.2023 № 1662, директора Комунального некомерційного підприємства «Гусятинська комунальна лікарня» Гусятинської селищної ради зобов`язано подати на затвердження Гусятинській селищній раді пропозиції щодо змін до структури Комунального некомерційного підприємства «Гусятинська комунальні лікарня» Гусятинської селищної ради з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні Чортківського районного суду від 21.12.2022 та додаткового рішення від 29.12.2022 у справі № 596/643/22.

Таким чином, Гусятинська селища рада Чортківського району Тернопільської області вважає, що нею вчинені всі юридично обов`язкові дії для виконання рішення суду. Втім, рішення суду залишається не виконаним у зв`язку із причин, які об`єктивно не залежать від позивача.

Відповідач проти задоволення позовних заперечив покликаючись на те, що виконанням рішення суду, є досягнення правового результату, який вказаний в резолютивній частині суду. Відповідач наголосив, що 02.01.2023 Чортківським районним судом Тернопільської області видано виконавчий лист та допущено рішення суду, в частині поновлення на роботі, до негайного виконання. Водночас, 11.01.2023, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Тож, на переконання відповідача сам факт ухвалення рішення суду в трудових спорах про поновлення на роботі є тією обставиною, яка зобов`язує позивача до виконання рішення. Крім того, відповідач наголосив на тому, що між ухваленням рішення суду та прийняттям державним виконавцем рішення про накладення штрафу пройшов значний проміжок часу, який достатній для вчинення юридично обов`язкових дій, про які вказує позивач у позовній заяві. Між цим, відповідач звертає увагу суду на те, що станом на 07.03.2023 (дату складання відзиву на позов) рішення суду залишається не виконаним.

Процесуальні дії (рішення) у справі.

27.02.2023 позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою суду від 01 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за адресою: вул. Грушевського, 6, м. Тернопіль, 46021.

08.03.2023 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 10.03.2023 замінено відповідача у справі № 500/612/23 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, належним Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконанні рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач).

Обставини встановлені судом.

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 21.06.2022 у справі № 596/643/22 позов ОСОБА_1 до Гусятинської селищної ради, ОСОБА_2 , третя особа Комунальне некомерційне підприємство «Гусятинська комунальна районна лікарня» Гусятинської селищної ради про поновлення на роботі - задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Гусятинського селищного голови про незабезпечення фактичного допуску ОСОБА_1 до роботи на посаді головного лікаря Гусятинської ЦРЛ при виконанні постанови Тернопільського апеляційного суду від 16.10.20 по справі №596/1219/18 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

- визнано протиправним та скасовано розпорядження Гусятинського селищного голови №197-ос від 24.06.2022 та поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря Гусятинської ЦРЛ.

Додатковим рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 29.12.2022 у справі № 596/643/22, рішення Чортківського районного суду від 21.06.2022 у справі № 596/643/22, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, допущено до негайного виконання.

02.01.2023 Чортківським районним судом видано виконавчий лист про виконання рішення Чортківського районного суду від 21.12.2022 у справі № 596/643/22.

02.01.2023 ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Чортківського районного суду виданого 02.01.2023 у справі № 596/643/22.

11.01.2023 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Герелевич О.М. прийнято постанову від про відкриття виконавчого провадження № 70726024, з примусового виконання виконавчого листа № 596/643/22 виданого 02.01.2023.

Згідно із даною постановою, рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення середньомісячного заробітку за вимушений прогул за один місяць допущено на негайного виконання.

Гусятинській селищній раді, роз`яснено обов`язок виконати рішення суду негайно.

18.01.2023 Гусятинської селищною радою отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2023 № 70726024.

02.02.2023 страшим державним виконавцем Герелевич О.М. прийнято вимогу, яку адресовано Гусятинській селищній раді Тернопільської області. Згідно із даною вимогою, старший державний виконавець зобов`язав божника виконати вимоги виконавчого листа № 596/643/22 від 02.01.2023, виданого Чортківським районним судом про «Визнання протиправним та скасування розпорядження Гусятинського селищного голови № 197-ос від 24.06.22 та поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря Гусятинськогої ЦРЛ». Крім іншого, у вимозі зобов`язано про результати виконання повідомити Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протягом трьох днів.

Рішенням VIII скликання ХХ сесії Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області від 07.02.2023 № 1662 директору Комунального некомерційного підприємства «Гусятинська комунальна лікарня» Гусятинської селищної ради Дереворізу В.І. у відповідно до пункту 4.8 розділу 4 пункту 8.1 розділу 8 Статуту комунального некомерційного підприємства подати на затвердження Гусятинській селищній раді пропозиції щодо змін до структури Комунального некомерційного підприємства «Гусятинська комунальна лікарня» Гусятинської селищної ради з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні Чортківського районного суду від 21.12.2022 та додаткового рішення від 29.12.2022 у справі № 596/643/22.

08.02.2023 старшим державним виконавцем Герелевич О.М. прийнято постанову про накладення штрафу у виконавчому провадження № 70726024. Даною постановою на Гусятинську селищну раду накладено штраф за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця в розмірі 5100 грн.

Також і станом на час розгляду даної справи в суді відсутня інформація, що рішення Чортківського районного суду від 21.12.2022 у справі № 596/643/22 виконано боржником.

Зміст спірних правовідносин.

Спірним питанням у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу на боржника.

Норми права, які застосовуються судом до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України від 02.06.2016 №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 16 частини 3 статті 18 цього ж Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону №1404-VIII, за змістом частин 1-3 якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У свою чергу, стаття 75 Закону № 1404-VIII, встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII, У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Мотивована оцінку суду.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення (позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 560/594/20, від 31.03.2020 у справі № 360/3573/20, 19.08.2020 у справі № 140/784/19, від 13.05.2020 у справі № 736/1107/18 та ін.).

Таким чином, у справах по оскарження постанов державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення суд повинен встановити:

- по-перше, факт невиконання судового рішення;

- по-друге, у випадку підтвердження факту невиконання рішення суду, перевірити наявність або відсутність поважних причин невиконання рішення.

З приводу викладеного, суд зазначає наступне.

Щодо факту невиконання судового рішення.

Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується наступне.

Рішення суду від 21.12.2022 у справі № 596/643/22 (з урахуванням додаткового рішення суду від 29.12.2022) належить виконати негайно, крім іншого, в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Вказаний спір розглядався за правилами цивільного судочинства. Даний спір належить до категорії трудових спорів.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайно виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Основоположним в даній справі є встановлення, коли виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим (повністю виконаним).

Поновлення на роботі - це повернення працівника в попередній стан, який існував до його незаконного звільнення, а тому правовими наслідками поновлення на роботі працівника є надання йому попередньої роботи (посади), з тими ж функціональними обов`язками, які мали місце до звільнення. Обов`язком боржника є не лише видання наказу (розпорядження) про поновлення працівника на роботі, а й фактичний допуск поновленого працівника до виконання попередніх обов`язків.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акту органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника. Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 702/725/17 (провадження № 61-12857св18) зазначив, що КЗпП України не містить поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у Законі України «Про виконавче провадження». Так, рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто, створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення. Таким чином, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. При цьому мається на увазі не формальне, а фактичне забезпечення поновленому працівнику доступу до роботи і можливості виконання своїх обов`язків (позиція, викладена в постанові КЦС ВС від 30.01.2023 у справі № 947/3424/21).

Аналогічної за змістом позиція превалює в постановах Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 359/4436/21, від 16.11.2022 у справі № 709/1465/19, 28.10.2022 у справі № 465/2156/20, від 06.10.2022 у справі № 757/6362/19-ц, від 15.06.2022 у справі № 209/1944/18, від 08.12.2021 у справі № 465/6661/16 та ін.

Тож, наявність організаційно-розпорядчого акту роботодавця про поновлення на роботі та фактичний допуск до роботи працівника вважатиметься належним виконанням рішення суду у трудових спорах про поновлення на роботі. Із встановленням вказаних обставин, виконання рішення суду вважатиметься закінченим.

Втім, як свідчать матеріали справи позивачем на підтвердження виконання рішення Чортківського районного суду від 21.12.2022 у справі № 596/643/22, надано рішення Гусятинської селищної ради від 07.02.2023 № 1662.

Разом з тим, рішення Гусятинської селищної ради від 07.02.2023 № 1662 не може вважатись належним виконання рішення суду про поновлення на роботі, оскільки останнє не відповідає наведеним судом вимогам до організаційно-розпорядчого акту про поновлення на роботі.

Позивачем не надано до суду доказів прийняття організаційно-розпорядчого акту про поновлення ОСОБА_3 на роботі та вчинення дій спрямованих на фактичний допуск ОСОБА_1 до роботи.

На підставі наведеного, суд висновує, що факт не виконання рішення вважається підтвердженим.

Що ж стосується, встановлення другої обставини поважності причин невиконання рішення суду, то суд звертає увагу на наступне.

Суд наголошує, що поважними причинами невиконання рішення суду, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Із позовної заяви вбачається, що в якості об`єктивних причин, які унеможливлюють виконання рішення суду позивач називає (1) «… неможливість самостійно внести зміни до структури Комунального некомерційного підприємства «Гусятинська комунальна лікарня» Гусятинської селищної ради … », (2) «відсутність в голови Гусятинської селищної ради повноважень для самостійного (одноособового) виконання рішення суду у спосіб, визначений судом … ».

Між тим, на переконання суду позиція позивача, яку останній обіймає в заяві по суті, не відповідає змісту його дій, які насправді ним вчиняються.

Стаття 430 Цивільного процесуального кодексу України та стаття 129-1 Конституції України покладає на позивача обов`язок розпочати виконання рішення суду негайно. При цьому, позивач зобов`язаний виконувати судові рішення за фактом їх ухвалення не чекаючи заходів примусового виконання. Це обумовлюється закріпленим конституційним обов`язком кожного виконувати судові рішення. Презумпція «обов`язковості судових рішень» зобов`язує кожного вчинити дії, які визначені в резолютивній частині судового рішення, як обов`язкові. Втім, коли об`єктивно існують «обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим», то законодавець, саме для таких цілей, запровадив у статті 435 Цивільного процесуального кодексу України право боржника звернутись до суду із заявою про відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання.

Тож, на переконання суду, починаючи з 21.12.2022 позивач мав достатній період часу для того, щоб визначитись із тим, яким чином ним виконуватиметься рішення про поновлення на роботі. Більше того, станом на час розгляду справи в суді, рішення суду залишається не виконаним. За обставинами справи суд не може погодитись із тим, що поведінка позивача, є «поведінкою сумлінного боржника».

У рішенні «Горнсбі проти Греції» (§ 40) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У справі «Глоба проти України» (заява № 15729/07, §§ 26, 27) ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності. Суд також повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції,alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Державазобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 07.06.2005 у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, § 84).

Таким чином, установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.

Крім цього, виведення з штатного розпису посади головного лікаря, яку займав ОСОБА_1 , здійснено боржником в період вирішення судового спору / виконання рішення суду щодо поновлення його вказаній посаді. Зазначені дії і призвели до труднощів у виконанні рішень суду, що в жодному разі не свідчить про добросовісність боржника.

Додатково суд зазначає, що в п.7.2 Статуту Комунального некомерційного підприємства "Гусятинська комунальна лікарня" Гусятинської селищної ради передбачено, що поточне керівництво Підприємством здійснює Головний лікар/Директор Підприємства (аркуш справи 16).

Отож, за другою обставиною, суд дійшов висновку, що вказані позивачем у позовній заяві причини не можуть визнаватись об`єктивними та такими, що унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником і не залежали від його власного волевиявлення.

Згідно із частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи, суд зазначає, що постанова старшого державного виконавця від 08.02.2023 у ВП № 70726024 відповідає оголошеним критеріям, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 2, 5, 12, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях про визнання протиправно та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Гусятинська селищна рада Чортківського району Тернопільської області (місцезнаходження: пров. Героїв Майдану, 1,смт.Гусятин,Тернопільська область,48201 код ЄДРПОУ/РНОКПП 04396391);

відповідач:

- Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській обл. Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8,м. Тернопіль,46021 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43316386);

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 березня 2023 року.

Головуючий суддяБаб`юк П.М.