Рішення № 10965004, 30.06.2010, Костопільський районний суд Рівненської області

Справа №2-825/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2010 року Костопільський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого-судді Маринича В.К.

при секретарі Федас І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костопіль цивільну справу за позовом Костопільського сільського споживчого товариства до ОСОБА_1 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Костопільське сільське споживче товариство звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на ларьок і склад(біля ларька) по АДРЕСА_1.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, покликаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги повністю визнала, не заперечує проти визнання права власності за позивачем на ларьок і склад(біля ларька) по АДРЕСА_1.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі, вважає заявлені вимоги обгрунтованими.

Судом встановлено, що 10 березня 2010 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу ларька і складу(біля ларька) по АДРЕСА_1.

Пунктом 2.1 вказаного договору купівлі-продажу передбачено, що покупець зобовязаний сплатити вартість обєктів протягом 10 банківських днів з моменту укладання договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця або шляхом внесення коштів у касу продавця.

Відповідач не провела розрахунки за даним договором. Передача вказаних обєктів за актом приймання-передачі не здійснювалась. Нотаріальне посвідчення даного договору купівлі-продажу не здійснювалось.

Згідно ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України н едійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України н едійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Згідно з ст.392 ЦК України в ласник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідач в судовому засіданні не заперечує проти визнання права власності на спірне майно за позивачем.

Враховуючи вищесказане, суд вбачає правові підстави для визнання судом права власності за позивачем на ларьок і склад(біля ларька) по АДРЕСА_1.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.10, 60, 212, 218, 294 ЦПК України, ст.ст.216, 220, 328, 392, 657 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Костопільського сільського споживчого товариства до ОСОБА_1 про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за Костопільським сільським споживчим товариством(код ЄДРПОУ 01765213) право власності на ларьок і склад(біля ларька) по АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

СУДДЯ: