Вирок № 109649158, 20.03.2023, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/168/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження 12022216080000136, внесеного 13.12.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Долина, Теребовлянського району, Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працююючого лицювальником-плиточником в ТОВ «АТТИК БУД», на утримані має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовля зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , згідно рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02 жовтя 2012 року, зобов`язаний сплачувати в користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітніх дітей дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі, у розмірі 700 гривень щомісячно, починаючи з 13.09.2012 до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

03.07.2018 набули чинності зміни, внесені до абз.2 ч.2 ст.182 СК України, згідно якого мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Проте, ОСОБА_3 , будучи ознайомленим з судовим рішенням та порядком стягнення аліментів, знаючи про необхідність сплачувати щомісяця аліменти на утримання неповнолітніх дітей, будучи працездатним, працюючи з 28.04.2021 лицювальником-плиточником в ТОВ «АТТИК БУД» (код ЄДРПОУ 42286120) та отримуючи впродовж квітня 2021 лютого 2022 року щомісячно дохід у вигляді заробітної плати, приховав свої доходи, не повідомив державного виконавця про працевлаштування, та встановлені рішенням суду аліменти на утримання дітей не сплачував без поважних причин.

Таким чином, внаслідок злісного ухилення ОСОБА_3 від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дітей в період з квітня 2021 року по лютий 2022 року виникла заборгованість у сумі 27589 грн, що сукупно складає суму більшу суми виплат за три місяці відповідних платежів.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_3 по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей за період з вересня 2012 року по листопад 2022 року становить 162949, 69 грн.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КК України злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні описаного в обвинувальному акті кримінального правопорушення визнав повністю. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати, жодних фактичних обставин справи не оспорював.

Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 164 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Потерпіла та законний представник неповнолітніх потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_5 , потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилися, однак подали суду заяви, в яких просили кримінальне провадження розглядати у їхньої відсутності, щодо міри покарання ОСОБА_3 покладались на думку суду.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 винен у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 164 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, у відповідності до вимог статті 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно статті 12 КК України відноситься до кримінальних проступків.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України відсутні.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого згідно статті 66 КК України є щире каяття.

Відповідно до вимог, визначених у статтях 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом враховується, особа винного, його вік, стан здоров`я, а також те, що такий раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, не перебуває на обліку в лікарів психіатра та нарколога, його поведінку до, під час та після вчиненого правопорушення.

Враховуючи наведене, керуючись принципами індивідуалізації покарання, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання новим кримінальним правопорушенням, з врахування позиції прокурора, потерпілих, законного представника неповнолітніх потерпілих, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді громадських робіт.

Керуючись статтями 370,371,373,374,376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.164 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

На вирок може бути подано апеляцію до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя ОСОБА_1