Рішення № 109644802, 20.03.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.03.2023Справа № 910/14479/22За позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК»

до фізичної особи-підприємця Української Наталії Володимирівни

про стягнення 126 672,61 грн,

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Української Наталії Володимирівни (надалі-відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 126 672,61 грн, з яких: 86 076,58 грн заборгованість по тілу кредиту, 0,03 грн заборгованість по відсоткам та 40 596,00 грн заборгованість по комісії.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 16, 525, 526, 553, 554, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 612 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов`язання за заявою-договором №ID7154229 від 18.10.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів, у частині повного та своєчасного повернення отриманих кредитних коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/14479/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Як убачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 01135, місто Київ, вулиця Глібова, будинок 7 квартира 29.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 28.12.2022 направлялась судом на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, проте, конверт повернувся з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/14479/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.10.2019 між позивачем (далі - банк) та відповідачем (далі - позичальник) укладено договір № ID7154229 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Таскомбанк» шляхом підписання анкети-заяви про надання кредиту фізичній особі-підприємцю (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого банк зобов`язався надати позичальникові кредит, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.

У пункті 2. договору погоджено умови надання кредиту:

2.1. розмір кредиту: 170 000, 00 грн;

2.2. валюта кредиту: гривня;

2.3. вартість кредиту: розмір процентної ставки за користування кредитом (далі - проценти): 0,0001 % річних;

розмір комісійної винагороди: 1, 99 % від суми виданого кредиту (щомісячно);

2.4. тип процентної ставки: фіксована;

2.5. термін і порядок погашення кредиту: погашення основного боргу за кредитом, сплата процентів - щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів які передують календарному числу місяця, в яке було укладено договір, включно із цим числом;

сплата комісійної винагороди за кредитом - щомісяця, починаючи з другого місяця, наступного за місяцем укладення договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено договір, включно із цим числом. Сума комісійної винагороди за перший місяць кредитування сплачується в день надання кредитних коштів;

сплата комісійної винагороди за видачу кредиту - одноразово і сплачується у день надання кредитних коштів;

сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у додатку 1 до цього договору та доступний клієнту у системі «ТАС24 Бізнес».

2.6. строк кредиту: 36 місяців з дати укладення договору.

Згідно з п. 3.1., п. 3.2. договору позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі необхідної для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення кредиту. Остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше терміну, зазначеного в п. 2.6. цього договору.

У зв`язку із Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19 від 11.03.2020 № 211 між сторонами 22.04.2022 укладено додатковий договір № 1 до договору, яким затверджено новий графік погашення кредиту.

22.11.2020 в зв`язку із Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України короно вірусу COVID-19 від 11.03.2020 № 211 між сторонами укладено додатковий договір № 2 до договору, яким затверджено новий графік погашення кредиту.

29.09.2021 між сторонами укладено додатковий договір № 3 до договору, яким затверджено новий графік погашення кредиту.

Так, позивачем свої зобов`язання за кредитним договором виконано в повному обсязі, надано відповідачу кредитні кошти в розмірі 170 000, 00 грн, що підтверджується випискою з банку по рахунку відповідача за період з 18.10.2019 по 06.09.2022.

У свою чергу, відповідачем, сплачено суму основного боргу лише в розмірі 83 923, 42 грн, що підтверджується випискою з банку по рахунку відповідача за період з 18.10.2019 по 06.09.2022.

Разом з тим відповідач зобов`язання щодо погашення кредиту в повному обсязі не виконав, грошові кошти згідно умов договору не повернув, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість, яка становить: 86 076, 58 грн (170 000, 00 грн - 83 923, 42 грн), по тілу кредиту, 0, 03 грн заборгованість по відсоткам та 40 596, 00 грн заборгованість по комісії.

18.08.2022 позивач надіслав відповідачу повідомлення-вимогу за № 13976/70.1.1. про погашення заборгованості за договором-заявкою №ID7154229 від 18.10.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Таскомбанк».

Матеріали справи відповіді на вказане вище повідомлення-вимогу не містять.

Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем зобов`язання за договором-заявкою №ID7154229 від 18.10.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Таскомбанк», з огляду на що, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по тілу кредиту, яка станом на 06.09.2022 складала 86 076,58 грн, 0,03 грн заборгованість по відсоткам за період з 18.11.2021 по 18.01.2022 та 40 596, 00 грн заборгованість по комісії за період з 18.11.2021 по 18.10.2022.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав свої договірні зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 170 000, 00 грн, що підтверджується випискою з банку по рахунку відповідача за період з 18.10.2019 по 06.09.2022.

Як встановлено судом вище, відповідачем, сплачено суму основного боргу лише в розмірі 83 923, 42 грн, що підтверджується випискою з банку по рахунку відповідача за період з 18.10.2019 по 06.09.2022.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідачем порушено договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів, внаслідок чого станом на 06.09.2022 у відповідача виникла заборгованість, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 86 076,58 грн, 0,03 грн заборгованості по відсоткам за період з 18.11.2021 по 18.01.2022 та 40 596,00 грн заборгованості по комісії за період з 18.11.2021 по 18.10.2022.

Відповідач позовні вимоги не спростував та доказів протилежного в порядку встановленому ГПК України суду не надав.

Отже, перевіривши розрахунок тіла кредиту та комісії наданий позивачем, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 86 076, 58 грн, 0, 03 грн заборгованість по відсоткам за період з 18.11.2021 по 18.01.2022 та 40 596, 00 грн заборгованість по комісії 18.11.2021 по 18.10.2022 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 86 076, 58 грн заборгованості по тілу кредиту, 0, 03 грн заборгованості по відсоткам та 40 596, 00 грн заборгованості по комісії.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Української Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30, ідентифікаційний код 09806443) 86 076 (вісімдесят шість тисяч сімдесят шість) грн 58 коп. заборгованості по тілу кредиту, 0 (нуль) грн 03 коп. заборгованості по відсоткам 40 596 (сорок тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн 00 коп. заборгованості по комісії та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 58 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А. Карабань