Ухвала суду № 109639684, 16.03.2023, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1964/22

Провадження № 1-кп/459/112/2022

УХВАЛА

судового засідання

16 березня 2023 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю:секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Червонограді кримінальне провадження №12022141150000293 від 02.05.2022 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Червоноградського міського суду Львівської області перебуває дане кримінальне провадження.

Прокурор подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , який спливає 17.03.2023, оскільки провадження до вказаного часу не буде завершено, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати. Клопотання обґрунтоване тим, що існують ризики можливого впливу обвинуваченого на свідків у даному кримінальному провадженні, продовження вчинення ним кримінальних правопорушень, переховуванням від суду, що обумовлено строком можливого покарання. Обвинувачений неодружений, непрацевлаштований, неповнолітніх дітей на утримання немає, що свідчить про відсутність міцних соціальних зав`язків. Тому прокурор вважає, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу, оскільки обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу унеможливлює запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечили.

Захисник подав клопотання, в якому просить змінити запобіжний захід на домашній арешт у певний період доби, оскільки доказів про того, що існують будь-які ризики прокурор не представив та не довів. Також захисник вважає, що прокурором не доведено неможливість застосування менш суворого запобіжного заходу, а тому просить застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід

Заслухавши думку учасників судового розгляду, оглянувши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

На стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 01.07.2022 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб до 29.08.2022, з правом внесення застави у 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 173670 грн..

Ухвалою підготовчого судового засідання Червоноградського міського суду Львівської області від 11.08.2022 ОСОБА_4 обрано апобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 09.10.2022 включно, та визначено заставу у розмірі 99240 грн..

В подальшому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, востаннє ухвалою суду від 17.01.2023 до 17.03.2023 включно.

Відтак, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 17.03.2023, однак судове провадження по даній справі не закінчено, не досліджені всі письмові докази.

Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім цього, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Аналізуючи особу обвинуваченого суд враховує, його сімейний та майновий стан, стан здоров`я, відсутність на утриманні неповнолітніх осіб, відсутність законних джерел заробітку, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків, а також те, що останній вважається раніше не судимим відповідно до ст.89 КК України.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.

Суд дійшов висновку про продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки об`єкти посягань злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , обставини та характер вчинення останніх, вид і тяжкість санкції за інкриміновані діяння, вік обвинуваченого - у сукупності дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

У зв`язку з цим, продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою гарантуватиме належну поведінку останнього, а тому подальше його тримання є виправданим, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.

Щодо клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт суд вважає, що таке задоволенню не підлягає, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, запобігти існуючим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України і у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу є розумні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що обрання запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою буде недоцільним, а відтак, клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу не підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання про розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, наведених нижче, судом ураховано обставини кримінального правопорушення та матеріальне становище обвинуваченого. За таких обставин достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків буде застава у 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 107360 гривень.

У разі внесення застави на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені у статті 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 182-184, 193, 196, 199, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора задовольнити. У клопотанні захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з 16.03.2023 по 14.05.2023 включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107360 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). (Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Львівській області. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26306742. Банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ. Рахунок отримувача: UA598201720355219002000000757.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово, прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави на обвинуваченого покласти наступні обов`язки: 1) прибувати на вимогу суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків та якщо він будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, заставу буде звернуто в дохід держави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою з моменту вручення.

Суддя: ОСОБА_1