Рішення № 10963362, 11.08.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

С права № 22ц-11497/2010р. Головуючий в 1 інстанції Наумик О.О.

Категорія 57 Доповідач Ігнатова Л.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючої – судді: Краснощокової Н.С.,

суддів: Ігнатової Л.Є., Никифоряка Л.П.,

при секретарі Лясовій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Горлівського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 вересня 2009 року у справі за позовом Горлівського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення витрат за надані соціальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Горлівський міський центр зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення витрат за надані соціальні послуги у сумі 1962,19 грн.

Постановою Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 вересня 2009 року у задоволенні позову Горлівському міському центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 було відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Статтею1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що зайнятість населення – це діяльність громадян, пов»язана із наданням особистих та суспільних потреб і такі, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, та, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та член їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Відповідно до ч.1 ст.2 зазначеного Закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Звертаючись з зазначеним позовом, Горлівський міський центр зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зазначав, що 15.12.2008 року до них звернулася відповідачка з метою пошуку роботи.

22.12.2008 року відповідачки було надано статус безробітного і згідно наказу центру зайнятості від 22.12.2008 року ОСОБА_1 було призначено допомогу по безробіттю протягом 360 календарних днів починаючи з 22.12.2008 року.

06.03.2009 року позивачу стало відомо, що відповідачка в період перебування на обліку в державній службі зайнятості, була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 30.05.1997 року.

У зв»язку з чим вважають, що ОСОБА_1 безпідставно отримала від центру зайнятості матеріальну допомогу в сумі 1962,19 грн., оскільки на момент реєстрації у службі зайнятості відносилася до категорії зайнятого населення, а тому своїми діями заподіяла Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування матеріальну шкоду в сумі 1962,19 грн., яку і просили стягнути з відповідачки.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що на момент звернення відповідачки - 15.12.2008 року до позивача та взяття її 22.12.2008 року на облік як безробітної, набрала чинності постанова Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2008 року, якою було припинено діяльність фізичної особи – ОСОБА_1 як суб»єкта підприємницької діяльності. І ця обставина підтверджується копією відповідної судової постанови та довідковою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Тобто обставина, на яку посилається позивач як на підставу виникнення заборгованості за надані соціальні послуги, відсутня.

Між тим з таким висновком суду не можна погодитися.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 дійсно звернулася до позивача 15.12.2008 року з метою пошуку роботи. (а.с.6)

В зв»язку з неможливістю працевлаштування, 22.12.2008 року ОСОБА_1 на підставі її заяви, в якій було нею повідомлено, що на день звернення до центру зайнятості вона на даний час трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує і не була зареєстрована як суб»єкт підприємницької діяльності, було надано статус безробітного.

На підставі наказу центру зайнятості від 22.12.208 року за № НТ 081222 ОСОБА_1 була призначена допомога по безробіттю протягом 360 к.д., починаючи з 22.12.2008 року.

Центру зайнятості стало відомо, що відповідачка в період знаходження га обліку в державній службі зайнятості була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 30.05.1997 року за № 9160, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

У відповідності до п.п. «б» п. 3 ст. 1 Закону «Про зайнятість населення», громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю відносяться до категорії зайнятого населення і не мають бути зареєстровані в якості безробітних.

Відповідно довідки центру зайнятості, за період з 22 грудня 2008 року по 5 березня 2009 року, відповідачці нарахована та сплачена допомога у розмірі 1962,19 грн. (а.с.10)

Тобто за зазначений період ОСОБА_1 безпідставно отримала від позивача матеріальну допомогу в сумі 1962,19 грн., оскільки на момент реєстрації у службі зайнятості, відповідачка відносилася до категорії зайнятого населення.

Доводи відповідачки та суду першої інстанції, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2008 року припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а тому немає підстав для стягнення з відповідачки зазначеної суми є безпідставними та не відповідають вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2008 року припинено підприємницьку діяльність фізичної особи суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 у зв»язку з неподанням протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності. (а.с.31)

Відповідно до вимог передбачених п.1 ст.49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року № 755-1У, суд який постановив рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, у тому числі рішень про визнання фізичної особи-підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем знаходження фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстром до журналу обліку реєстраційних дій.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.49 зазначеного Закону, державний реєстратор зобов»язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу-підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.

З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності особою-підприємцем застосовуються обмеження, які встановлені законом, зокрема ч. 8 ст. 47 цього Закону.

Пунктом 5 ст. 49 цього Закону передбачено порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов»язано з банкрутством фізичної особи-підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими ч.ч. 9-18 ст. 47 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 9-18 ст. 47 цього Закону, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу відповідні документи.

За відсутністю підстав для залишення документів без розгляду, державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем. Після чого державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем видає або надсилає заявнику копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця із спеціальною відміткою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2008 року припинено підприємницьку діяльність ОСОБА_1 Але процедури припинення підприємницької діяльності згідно порядку державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням не було додержано відповідачкою, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 330970. (а.с. 39) Згідно цієї довідки ОСОБА_1 зареєстрована як суб»єкт підприємницької діяльності за реєстраційним № 9160 з 30.05.1997 року та не знята з обліку у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що свідчить про те, що відповідачка на момент звернення до Горлівського міського центру зайнятості - 15.12.2008 року та взяття її 22.12.2008 року на облік як безробітної, відносилася до категорії зайнятого населення, а тому не мала права на отримання допомоги по безробіттю як безробітна особа.

На ці обставини суд першої інстанції не звернув уваги, у зв»язку з чим неправильно вирішив спір.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача, та у відповідності до вимог передбачених п.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача незаконно отриману нею допомогу по безробіттю за період з 22.12.2008 року по 05.03.2009 року в сумі 1962,19 грн.

Керуючись статтями 307 ч.1 п.1, ст.ст. 3041 , 309, 313, 314, 316 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Горлівського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття задовольнити.

Постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 29 вересня 2009 року скасувати.

Позовні вимоги Горлівського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Горлівського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов»язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 1962,19 грн. на розрахунковий рахунок № 37178300901021, одержувач: Горлівський міський центр зайнятості, Банк – ГУДКУ Донецької області МФО 834016, ЄДЕРПОУ 22032986.

Рушення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає .

Судді: