Ухвала суду № 109626509, 16.03.2023, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3650/23

Провадження № 1-кс/204/1001/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю захисника ОСОБА_4

за участю підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2023 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , приблизно у жовтні 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений), перебуваючи у м. Дніпро (точного часу та обставин досудовим розслідуванням не встановлено), будучи проросійськи налаштованою особою, підтримуючи ведення повномасштабної війни Російської Федерації проти України з метою захоплення її території та бажаючи, щоб ворог окупував територію власної країни з метою припинення існування України як держави в цілому, діючи умисно, добровільно та з власної ініціативи, в умовах воєнного стану, прийняв рішення про надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Так ОСОБА_5 , маючи умисел на надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, а саме передачі даних про місця дислокації та пересування підрозділів та військової техніки Збройних Сил України на території Дніпропетровської області, організації територіальної оборони, результатів ракетних та авіаційних обстрілів з боку ЗС РФ, для подальшого успішного проведення збройної агресії військовослужбовцями Російської Федерації, результатів нанесення ракетних та авіаційних ударів, використовуючи Інтернет-месенджер «Telegram», за невстановлених досудовим розслідуванням обставин встановив контакт з громадянином РФ, лідером проросійської радикальної громадської організації «русскоеосвободительноедвижение SERB» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є резидентом офіцера ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . У свою чергу, ОСОБА_9 , який зареєстрований в Інтернет-месенджері «Telegram», на виконання завдань представника ГУ ГШ ЗС РФ ОСОБА_10 , надає відповідні завдання ОСОБА_5 стосовно пошуку та передачі даних про місця дислокації та пересування підрозділів та військової техніки Збройних Сил України на території Дніпропетровської області, підрозділів та військової техніки територіальної оборони, місця розташування ППО на території Дніпропетровської області та безпосередньо у м. Дніпро, тощо. Продовжуючи реалізацію своєї злочинної діяльності, діючи умисно, добровільно та з власної ініціативи, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, під час дії на території України воєнного стану, усвідомлюючи тадостовірно розуміючи,що користувачабонентського номеруоператора мобільногозв`язку НОМЕР_1 з ім`ямоблікового запису« ОСОБА_11 » вІнтернет-месенджері«Telegram»є громадяниномРФ,лідером проросійськоїрадикальної громадськоїорганізації «русскоеосвободительноедвижениеSERB» ОСОБА_9 ,у періодчасу з11год.32хв.по 20год.02хв.15.01.2023 ОСОБА_5 з абонентськогономеру операторамобільного зв`язку НОМЕР_2 в Інтернет-месенджері«Telegram»відправив двафотознімки (скріншоти)програми «GoogleMaps»,на якихзображений об`єктза координатами( НОМЕР_3 ),а самемісце дислокаціїпідрозділів табойової технікиЗбройних силУкраїни.Таким чином,умисні дії ОСОБА_5 ,які виразилисьу державнійзраді,тобто діянні,умисно вчиненомугромадянином Українина шкодусуверенітетові,територіальній цілісностіта недоторканності,обороноздатності України,шляхом наданняпредставнику іноземноїдержави допомогив проведенніпідривної діяльностіпроти України,вчинене вумовах воєнногостану,кваліфікуються зач.2ст.111КК України. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,19.01.2023повідомлено пропідозру -ч.2ст.111ККУкраїни.Виклад обставин,що даютьпідстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненнівказаних кримінальнихправопорушень тадоводять,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів крімтримання підвартою неможе запобігтиризикам,передбаченим статтею177КПК України,з посиланнямна матеріаликримінального провадження,що підтверджуютьці обставини:протоколом зарезультатами проведеннянегласних слідчих(розшукових)дій від13.01.2023;протоколом зарезультатами проведеннянегласних слідчих(розшукових)дій від08.02.2023;протоколом зарезультатами проведеннянегласних слідчих(розшукових)дій від08.02.2023;протоколом зарезультатами проведеннянегласних слідчих(розшукових)дій від09.02.2023;протоколом оглядувеб-ресурсу«Миротворець» від17.01.2023;протоколом оглядувеб-ресурсу«Миротворець» від17.01.2023;протоколом обшукувід 19.01.2023.протоколом затриманняособи,підозрюваної увчиненні злочинувід 19.01.2023;висновком експертаза результатамипроведення судовоїекспертизи комп`ютерноїтехніки тапрограмних продуктів;іншими матеріаламикримінального провадження,які саміпо собітак ів сукупностііз іншимидоказами містятьвідомості,як доказфакту таобставин вчиненняпідозрюваною кримінального правопорушення.Крім того,відповідно доч.6ст.176,ст.183КПК України,тримання підвартою щодо ОСОБА_5 є винятковимта вбачаєтьсяєдино можливимзапобіжним заходом,оскільки останнійпідозрюється увчиненні особливотяжкого злочину,вчиненого підчас діївоєнного станув Україні.Таким чином,орган досудовогорозслідування,повідомивши ОСОБА_5 про підозру,з метоюзабезпечення виконанняпідозрюваним покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробампереховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду;знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення;продовжити вчиненняінкримінованого абовчинити іншекримінальне правопорушення;перешкоджання кримінальномупровадженню іншимчином,вважаю занеобхідне застосуватищодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний західу виглядітримання підвартою.Під часдосудового розслідування,в томучислі шляхомпроведення слідчихта іншихпроцесуальних дій,отримано доказитого,що звисоким ступенемймовірності підозрюванийможе вчинитидії,які містятьризики,передбачені ст.177КПКУкраїни.Так,20.01.2023ухвалою Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровська ОСОБА_5 обрано запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартою,без визначеннярозміру заставина строкдо 19.03.2023.На данийчас,ризики передбаченіу п.п.1,3,5ч.1ст.177КПК України,не зменшилися.Про наявністьризику передбаченогоп.1ч.1ст.177КПК України,а самепереховуватись відорганів досудовогорозслідування тасуду свідчитьте,що ОСОБА_5 розуміє тяжкістьта невідворотністьпокарання,оскільки підозрюєтьсяу вчиненніособливо тяжкогозлочину,за якийпередбачено покаранняу виглядідовічного позбавленняволі.Також,необхідно врахувати,що ОСОБА_5 вчинив злочинпід часдії воєнногостану вУкраїні тана користьдержави-агресораРосійської Федерації.При цьому, ОСОБА_5 в ходісвоєї злочинноїдіяльності налагодивзв`язки ізгромадянами РФ,а томує обґрунтованіпідстави вважати,що вінможе виїхатиза межітериторії Україниабо натимчасово окупованутериторію України.Про наявністьризику передбаченогоп.3ч.1ст.177КПК України,а саменезаконно впливатина свідків,інших підозрюваних,експертів,спеціалістів уцьому жкримінальному провадженні,зокрема зметою відмовиними віддачі показів,або наданняними неправдивихпоказів тазміни показіву суді,свідчить те,що наразіне всіспівучасники затримані,триває встановленнята допитсвідків,також наданий частриває проведеннясудових експертиз.Про наявністьризику,передбаченого уп.5ч.1ст.177КПК України,а самевчинити іншекримінальне правопорушеннячи продовжитикримінальне правопорушення,у якомупідозрюється свідчитьте,що збройнаагресія протиУкраїни триває,а тому знаходячись на свободі ОСОБА_5 може продовжити сприяти у веденні війни проти України, шляхом надання представникам збройних сил та спецслужб РФ координат розташування підрозділів та техніки ЗС України, об`єктів критичної інфраструктури, а також продовжити надавати представникам РФ, допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. Прошу суд звернути увагу, що встановлені досудовим розслідуванням обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню вказаних ризиків. Крім того, відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1141, 258-2585, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України. Враховуючи вагомість наявних доказів, тяжкість злочину та тяжкість покарання, а саме те, що ОСОБА_5 , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також враховуючи, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам кримінального провадження, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив задовольнити його.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати відносно нього домашній арешт.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила що підозра не обгрунтована, ризики не доведені, та підтримала позицію підзахисного щодо зміни йому запобіжного заходу на домашній арешт.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що 19 січня 2023 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

20 січня 2023 року ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 19 березня 2023 року.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2023 року, продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 22023040000000130, до шести місяців, тобто до 19 липня 2023 року.

У клопотанні слідчим зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч.1ст.177КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити нове кримінальне правопорушення. Наявність всіх зазначених ризиків було підтверджено у судовому засіданні.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України,зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною)метою застосуваннязапобіжних заходіву кримінальномупровадженні єзабезпечення виконанняпідозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків.Застосування такихзаходів завждипов`язаноіз необхідністюзапобігання ризикам,передбаченим ст.177КПК.Слідчий суддя,суд маєзважати,що слідчий,прокурор немають праваініціювати застосуваннязапобіжного заходуза відсутностідля цьогопідстав,передбачених ст.177КПК.Тому,в разірозгляду відповідногоклопотання,не підкріпленоговизначеними уКПК метоюта підставами,останнє маєбути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, при розгляді даного клопотання суд враховує той факт, що на даний час в Україні введено військовий стан та тривають активні бойові дії, що в свою чергу збільшує ризик втечі (переховування) підозрюваного настільки, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти даному ризику.

Що стосується посилань захисника підозрюваного на необґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, то варто зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи критерії обґрунтованості підозри викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18) для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою.

Метою затримання є подальше розслідування кримінального провадження шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Виходячи з наданих доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що додані до матеріалів клопотання докази у їх сукупності, дають всі підстави стверджувати про вірогідну причетність підозрюваного до вчинення названого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя зазначає, що на вказаному етапі досудового розслідування він не в праві вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Зважаючи на усталену практику Європейського суду з прав людини, де у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зазначено термін «Обгрунтована підозра», який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпьелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A? N182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У зв`язку з викладеним, доводи захисника підозрюваного про необґрунтовану підозру є безпідставними.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання та місця реєстрації, тісних соціальних зв`язків, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити нове кримінальне правопорушення, а підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу у судовому засіданні не встановлено, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави на 60 діб, тобто до 14 травня 2023 року.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 34, 81, 110, 131-132, 176-178, 183, 199, 219, 294, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчогопро продовженнястроку запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначеннязастави на 60 діб, тобто до 14 травня 2023 року.

Ухвалу направити до СВ УправлінняСБ Українив Дніпропетровськійобласті для виконання.

Ухвала щодо продовження строку запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1