Ухвала суду № 109626302, 16.03.2023, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/823/23

1-кс/212/335/23

У Х В А Л А

16 березня 2023 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12023041730000134 від 03.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, п.1 ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_2 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням в якому просив скасувати арешт накладений ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, а саме: на ключі від транспортного засобу, транспортний засіб «ЗАЗ 110558-44» державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » з номером кузова « НОМЕР_2 », свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу « НОМЕР_3 » з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », з номером кузова « НОМЕР_2 ».

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження за № 12023041730000134 від 03.02.2023 року за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України. Під час досудового розслідування було встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою слідчого судді від 07.02.2023 в даному кримінальному провадженні накладено арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події 04.02.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , речових доказів: ключі від транспортного засобу, транспортний засіб «ЗАЗ 110558-44» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », з номером кузова « НОМЕР_2 », свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу « НОМЕР_3 » з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », з номером кузова « НОМЕР_2 » з позбавленням права на їх відчуження, розпорядження, користування. Однак ОСОБА_4 не є власником транспортного засобу «ЗАЗ 110558-44» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », а є лише законним його володільцем, а власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_3 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Вказує, що власник автомобіля ОСОБА_3 надавав допомогу органу досудового розслідування у встановлені та ідентифікації автомобіля, на якому після вчинення злочину пересувався ОСОБА_4 .. Так орган досудового розслідування розшукував автомобіль жовтого кольору і слідчому не були відомі реєстраційні знаки автомобіля. ОСОБА_3 надав слідчому інформацію щодо реєстраційних даних автомобіля та його фотографію, що допомогло органу досудового розслідування затримати підозрюваного. Звернув увагу слідчого судді, що ОСОБА_4 не використовував транспортний засіб для вчинення злочину, а прийшов до домоволодіння потерпілих пішки. Вказав, що на теперішній час відсутня необхідність в арешті транспортного засобу, а тому арешт підлягає скасуванню.

В судовому засіданні призначеному на 07 березня 2023 року та 09 березня 2023 року заявник ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_2 підтримали скаргу, просили скасувати арешт вказаного автомобілю з огляду на те, що всі слідчі дії з автомобілем проведено, автомобіль не використовувався для скоєння злочину, не є його предметом. Заявник та адвокат в судове засідання призначене на 16 березня 2023 року не з`явилися, ОСОБА_2 через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності без фіксування технічними засобами, наполягав на задоволенні скасування арешту майна.

В судовому засіданні 07.03.2023, 09.03.2023 року прокурор ОСОБА_5 та слідча ОСОБА_6 заперечували щодо задоволення клопотання про скасування арешту майна. Оскільки, підозрюваний намагався переховуватись від органів досудового розслідування саме на цьому автомобілі та може виникнути необхідність додаткового огляду автомобілю. В судове засідання 16.03.2023 року прокурор та слідча не з`явилися, але надали матеріали кримінального провадження для огляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України регламентовано, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Проаналізувавши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.

За правилами ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частина 1 ст.100КПК України передбачає, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Стаття 169КПК України передбачає підстави припинення тимчасового вилучення майна. Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Відповідно доч.2ст.174КПКУкраїни арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.

Впровадженні СВ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження за № 12023041730000134 від 03.02.2023 року за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України, за ознаками закінченого замаху на вбивство двох осіб.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.02.2023 року в цьому кримінальному провадженні накладено арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події 04.02.2023 року за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе буд. 42, речових доказів: ключі від транспортного засобу, транспортний засіб «ЗАЗ 110558-44» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », з номером кузова « НОМЕР_2 », свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу « НОМЕР_3 » з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », з номером кузова « НОМЕР_2 » з позбавленням права на їх відчуження, розпорядження, користування.

Відповідно до ст.1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-11). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Для огляду в судовому засіданні до суду надано слідчим матеріали кримінального провадження № 12023041730000134 від 03.02.2023 року за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України в якому наявне свідоцтво на право власності транспортного засобу «ЗАЗ 110558-44» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 » та власником вказаного автомобілю зазначено ОСОБА_3 .

В рамках вказаного кримінального провадження було проведено 04 лютого 2023 року огляд місця події, в ході якого в період часу з 22.07 год. до 22.48 год. проводився огляд транспортного засобу «Таврія ЗАЗ 110558-44» помаранчевого кольору з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », з номером кузова « НОМЕР_2 » в м. Дніпро по вул.. Запорізьке шосе буд. 42 навпроти магазину «АТБ» ,в ході якого було виявлено та вилучено: 3 ножі; чорні печатки, 2 паспорти громадян України, 2 пенсійних посвідчення, 2 банківських картки, ключі від транспортного засобу, транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Заперечуючи проти скасуання арешту, накладеного на автомобіль слідча та прокурор зазначили, що даний автомобіль має значення речового доказу та можливо підлягає повторному огляду. При цьому, слідча не зазначає в чому полягає таке значення та які сліди кримінального правопорушення містить на собі цей автомобіль. Як вбачається з матеріалів клопотання, під час проведення 04 лютого 2023 року огляду в автомобілі вилучено ряд речей, які визнано речовими доказами. Таким чином, слідчим проведено необхідну слідчу дію з метою збирання та фіксації доказів у кримінальному провадженні, тому необхідність в подальшому арешті автомобіля слідчим не доведена. Посилання слідчого та прокурора на те, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіль, та ключі від транспортного засобу, зберегли на собі сліди вчиненого злочину, мають характер припущень.

Крім того, втручання у право власності може бути здійснено лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства. При обмеженні права власності в інтересах суспільства пропорційними можуть вважатися такі заходи, які є найменш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з - поміж усіх доступних для застосування заходів.

В даний час наявність арешту в частині користування автомобілем обмежує права власника автомобіля, який не є учасником кримінального провадження № 12023041730000134 від 03.02.2023 року за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання щодо скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12023041730000134 від 03.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, п.1 ч. 2 ст. 115 КК України задовольнити частково

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.02.2023 року, на ключі від транспортного засобу, транспортний засіб «ЗАЗ 110558-44» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », з номером кузова « НОМЕР_2 », свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу « НОМЕР_3 » з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », з номером кузова « НОМЕР_2 », власником якого є ОСОБА_3 в частині заборони користування та володіння цим майном, тобто з позбавленням права на відчуження та розпорядження вказаним майном, без заборони користуватися цим майном його власнику та володільцю.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та виконується негайно слідчим та/або прокурором.

Слідчий Суддя ОСОБА_1