Ухвала суду № 109620916, 17.03.2023, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 933/81/23

Провадження № 1-кп/933/17/23

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2023 року смт Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участі:

прокурора - ОСОБА_2 в режимі ВКЗ

обвинуваченого - ОСОБА_3 в режимі ВКЗ

захисника - ОСОБА_4

секретаря

судового засідання: - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Олександрівка клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 62023050010000359 від 07.02.2023 року, відносно - ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

17.03.2023 року на електрону адресу суду надійшло клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , строком на 60 днів, в умовах гауптвахти, без визначення розміру застави.

Клопотання прокурор обґрунтував тим, що 31.01.2023 року ОСОБА_3 , затримано в порядку ст. 208 КПК України та йому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

01.02.2023 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 31.03.2023 року, з визначення розміру застави в розмірі 134200 гривень.

Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_3 обвинуваченняу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.402КК Українипідтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: допитами свідків, протоколами слідчих експериментів зі свідками та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , яка обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування зазначених ризиків прокурор зазначив наступне:

- переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування, як менш несприятливі, ніж обмеження, пов`язані з триманням під вартою, як запобіжним заходом, або відбуванням покарання.

При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб переховуватися обвинуваченого від суду будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а вже застосованим запобіжним заходом саме у вигляді тримання під вартою, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування обвинуваченого у разі зміни запобіжного заходу на менш суворий.

Також не можна лишати поза увагою той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 , як особа, що тривалий час знаходилася в районі ведення бойових дій, значно краще, ніж пересічний українець, володіє інформацією щодо місць проходу на територію, тимчасово непідконтрольну органам державної влади України, і може використати дану інформацію для переховування на вказаній території.

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) тим, що обвинувачений ОСОБА_3 має мотив та можливість внаслідок звання та посади в Збройних Силах України, а також наявних у нього навичок та знань, вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом вмовляння, підкупу, залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.

- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) тим, що обвинувачений вчиняючи непокору, в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати бойові завдання та наказ командира підрозділу щодо виконання свої службових обов`язків на бойових позиціях в умовах воєнного стану, тим самим може самовільно залишити місце несення служби, що само по собі утворює склад іншого злочину за ст. 408 ч. 4 КК України, тобто дезертирство. Крім того, бажання обвинуваченого уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість його втечі. Також, можливість вчинити злочин за ст. 409 КК України, тобто ухилитись від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом.

Стверджуючи про наявність даних ризиків, прокурор посилається на показання свідків, службову характеристику, яка характеризує ОСОБА_3 як незадовільного та недисциплінованого військовослужбовця, який безвідповідально ставиться до виконання службових обов`язків.

Неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого пов`язана з тим, що більш м`які запобіжні заходи будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.

З урахуваннямтого,що вчиненаобвинуваченим непокорастосувалася порушенняпорядку підлеглостіпершому заступникукомандира військовоїчастини,полягала увідмові виконатибойове розпорядження,що могломати тяжкінаслідки дляоборони наділянці місцевості,якої стосувалосядане розпорядження,та отриманням обвинуваченим грошового забезпечення та додаткової винагороди до 100000 гривень, прокурор просить не визначати розмір застави як альтернативного запобіжного заходу. У разі визначення застави, просить визначити її розмір у 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою. Додав, що на теперішній час ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшились, перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватись від суду, впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. Обвинувачений не має протипоказань до утримання під вартою.

Захисник вважає, що клопотання не є обґрунтованим, та просив у обов`язковому порядку застосувати альтернативний запобіжний захід, заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів.

Обвинувачений підтримав захисника, зазначивши, що отримував звичайну заробітну плату військовослужбовця без доплат і 100000 грн. ніколи не отримував, а запропонована прокурором сума є для нього непомірною.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, суд вважає, за необхідне клопотання прокурора задовольнити частково, за наступних підстав.

Відповідно до ст. 29 Конституції України: ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

За вимогами ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Згідно зі ч. 1 ст. 177 КПК України: метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За вимогами п. 5 ч. 1, ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 402 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, тримання під вартою.

Беручи доуваги те,що ОСОБА_3 обвинувачується увчиненні тяжкогозлочину,за якийпередбачено покаранняу видіпозбавлення воліна строквід 5до 10років, враховуючи напружену ситуацію пов`язану з введенням воєнного стану в країні, є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується вчиненням обвинуваченим тяжкого злочину, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу, непов`язаного з триманням під вартою, тому клопотання підлягає задоволенню.

Клопотання подане прокурором, який згідно постанови про призначення групи прокурорів від 07.02.2023 року, входить в групу прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Судом враховано, що обвинувачений має постійне місце реєстрації та проживання, раніше не судимий, однак лише такі обставини, на переконання суду, не можуть нівелювати зазначені ризики неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, а відтак не можуть свідчити на користь застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Враховуючи положенняст.182КПК Українита практикуЄвропейського судуз правлюдини,суд вважає,що достатнімстримуючим засобом,який здатензабезпечити гарантіїналежної процесуальноїповедінки обвинуваченогоу даномукримінальному провадженніє заставав розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Такий розмір застави, на думку суду, є справедливим в даному кримінальному провадженні, та не порушує права обвинуваченого.

Відповідно до ст. 194 КПК України на обвинуваченого повинні бути покладені обов`язки, передбачені п.п. 2-4, 8 ч. 5 цієї статті.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 196, 197, 309, 310, 314, 331, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурорапро обраннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою укримінальному провадженнівнесеного доЄРДР за№ 62023050010000359від 07.02.2023року відносно ОСОБА_3 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.402КК України,- задовольнити частково.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб - до 16 травня 2023 року, включно, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого у м. Павлоград Дніпропетровської області.

Одночасно визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 134200 (сто тридцять чотири тисячі) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 16травня 2023року, включно.

Покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою прокурора або суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора, суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, крім проведення слідчих та процесуальних дій;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 16травня2023 року включно.

В іншій частині клопотання, - відмовити.

Копію ухвали направити для виконання начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ,розташованого ум.Павлоград Дніпропетровськоїобласті,та дляврученняобвинуваченому.

Зобов`язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , вжити всіх необхідних заходів, для надання обвинуваченому необхідної йому медичної допомоги.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Олександрівського

районного суду ОСОБА_1