Рішення № 109610826, 02.02.2023, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3886/22

Провадження № 2/204/297/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(з а о ч н е)

02 лютого 2023 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лавриненко В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

14 червня 2022 року позивач М(Т)СБУ звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_1 із вимогою про стягнення сумисплаченого майновоговідшкодування (а. с. 1-2 та на звороті).

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 28 серпня 2020 року о 20 годині 00 хвилин по вул. Робочій, 93 у м. Дніпрі, біля електроопори 309 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Skoda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2020 року по справі № 204/5759/20 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за полісом № АО/5068107. Потерпілий своєчасно, зокрема, 29 серпня 2020 року, звернувся до позивача із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди склала 31547 гривень 59 копійок. Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилося на підставі: звіту № 280820 з оцінки вартості матеріальних збитків завданих внаслідок нанесених пошкоджень автомобілю Skoda Ocnavia A 7, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в дорожньо-транспортній пригоді; наказу № 3.1/1507 від 21 жовтня 2020 року та довідки № 1 від 19 жовтня 2020 року. Загальний розмір витрат М(Т)СБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуги аварійного комісара та визначення розміру шкоди складає 33073 гривні 59 копійок. Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки потерпілому у розмірі 31547 гривень 59 копійок, а також витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 1526 гривень. Оскільки на момент завдання шкоди потерпілому цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то у позивача після здійснення регламентної виплати потерпілому виникло право регресної вимоги до відповідача у розмірі 33073 гривні 59 копійок, яку він просить суд стягнути з відповідача разом із витратами на судовий збір у розмірі 2481 гривня.

Ухвалою суду від 01 липня 2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 13 годину 00 хвилин 16 серпня 2022 року (а. с. 42), яка надіслана відповідачу 01 липня 2022 року за вихідним № 10662/22-вих/2/204/1581/22 (а. с. 43). 04 січня 2023 року на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» повернуто конверт, яким ОСОБА_1 надсилалася копія позовної заяви з додатками та копія ухвали про відкриття провадження (а. с. 74).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а. с. 85-86), в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування) місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме (а. с. 81, 83), про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та, спираючись на вимоги ст. ст. 223, 247, 280 ЦПК України, ухвалив заочне рішення без фіксування судового процесу технічними засобами.

Судом встановлено, що постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2020 року (у справі 204/5759/20), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів громадян. Постанова набрала законної сили 02 жовтня 2020 року (а. с. 4 та на звороті).

Із вказаноїпостанови вбачається,що 28серпня 2020року о20годині 00хвилини, ОСОБА_1 в м. Дніпрі по вул. Робочій, 93, біля електроопори 309, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та не зміг відповідно зреагувати на її зміну, чим скоїв зіткнення з автомобілем Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів. У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, обставини зазначені в протоколі не оспорював.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 не зареєстрована (а. с. 5).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Skoda Octavia А 7, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 зареєстрована в АТ «СГ «ТАС», за страховим полісом АО/5068107 (діючий на 28 серпня 2020 року (а. с. 9).

29 серпня 2020 року потерпілий ОСОБА_2 з метою компенсації спричинених в результаті дорожньо-транспортної пригоди збитків звернувся до МТСБУ з відповідною заявою (а. с. 8) та повідомленням про ДТП (а. с. 6 та на звороті).

30 вересня 2020 року суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 на підставі договору № 20/016 від 01 січня 2020 року складено звіт № 280820 з оцінки вартості матеріальних збитків завданих в наслідок нанесених пошкоджень автомобілю Skoda Octavia А 7, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в дорожньо-транспортній пригоді (а. с. 11-28), відповідно до якого: ринкова вартість автомобіля становить 372123 гривні 03 копійки, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля 47867 гривень 40 копійок, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 34487 гривні 16 копійок, вартість матеріальних збитків завданих внаслідок ДТП 34487 гривень 16 копійок.

Вартість оціночних послуг 1526 гривень (а. с. 32-33).

Наказом М(Т)СБУ від 21 жовтня 2020 року № 3.1/1507, на підставі довідки № 1 від 19 жовтня 2020 року про розмір відшкодування шкоди (а. с. 30) прийнято рішення про відшкодування ОСОБА_2 шкоди з фонду захисту потерпілих у розмірі 31547 гривень 59 копійок (а. с. 29).

Відповідно до платіжного доручення № 2543553 від 23 жовтня 2020 року ОСОБА_2 здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 31547 гривень 59 копійок (а. с. 31).

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписами ст. 13ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Нормою ст. 81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами ч. 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей.

Згідно з вимогами ч. ч 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як було встановлено судом, постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2020 року винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди є відповідач по справі ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Таким чином, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

Такий висновок викладений у постанові Верховного суду від 24 червня 2020 року у справі № 6040/14169/17.

Відтак, в силу вказаних норм закону, на таку особу покладається обов`язок відшкодувати завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду.

Правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов`язок власників транспортних засобів застрахувати цивільно-правову відповідальність водіїв, які керують застрахованим транспортним засобом.

Разом із цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач на момент дорожньо-транспортної пригоди не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності

Відповідно довимог ст. 3Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Приписами п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до вимог п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, зокрема, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно з вимогами пп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

При цьому, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Разом з цим, при оцінці обставин справи необхідно виходити з того, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

З огляду на викладене, з урахуванням того, що відповідач євинною особоюу вчиненнівказаної дорожньо-транспортноїпригоди,і намомент вчиненняякої незастрахував своюцивільно-правовувідповідальність, тому завдану шкоду потерпілому відшкодовано МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь МТСБУ в порядку регресу відповідних документально підтверджених витрат, пов`язаних із виплатою страхового відшкодування у розмірі 33073 гривні 59 копійок.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, а тому з останнього на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2481 гривня.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; ЄДРПОУ 21647131) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування задовольнити у повному обсязі.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 33073 (тридцять три тисячі сімдесят три) гривні 59 (п`ятдесят дев`ять) копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України сплачений судовий збір у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача протягом двадцяти днів зо дня отримання ним копії рішення.

Суддя А.І. Приваліхіна