Постанова № 109608121, 15.03.2023, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/99/23

Номер провадження № 2-а/0186/2/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області - Демиденко С.М., розглянувши за правиламиспрощеного позовногопровадження безповідомлення (виклику)учасників справи(уписьмовому провадженні) в м. Першотравенськ Дніпропетровської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтуванняпозову позивач зазначає, що 28.03.2021 року Відповідачем була складена Постанова серії БАБ № 222428 (далі - Постанова), згідно якої його, було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено штраф у розмірі 680 грн.

З зазначеною постановою він не згоден та вважає її незаконною з наступних підстав.

Інспектор не розглядав справу, не казав, що буде складена постанова, а зробив зауваження і відпустив. Копію постанови поштою позивач також не отримував. Про існування постанови він дізнався з сервісу «Дія», коли побачив виконавче провадження. 10 січня 2023 року він отримав копію матеріалів справи і у той момент ознайомився з оскаржуваною постановою. А тому вважає, що з поважних причин пропустив строк на звернення до суду.

У Постанові Відповідач вказав, що Позивач здійснив зупинку на місці, де неможливий проїзд зустрічного транспорту або об`їзд транспортного засобу, чим порушив п.п. «ж» п.-15.9 ПДР України.

Позивач стверджує, що не вчиняв порушення та не здійснював зупинку у місці, де неможливий проїзд зустрічного транспорту або об`їзд транспортного засобу. Інспектор зупинив його під час руху, а не стоянки чи зупинки.

Інспектор не надав жодних доказів вчинення правопорушення.

У графі 7 Постанови, де вказуються додатки до Постанови, поліцейський не зазначив жодного доказу та технічного засобу.

Права та обов`язки передбачені ст.268 КУпАП позивачу не роз`яснювалися.

Позивачем були заявлені клопотання про надання доказів вчинення ним правопорушення та про необхідність залучення захисника, адже йому необхідний був професійний захист дипломованого юриста, який би зміг аргументовано відстояти його права. Ці клопотання поліцейський залишив взагалі без розгляду і знехтував правами позивача.

Враховуючи викладене, є всі підстави вважати постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена поліцейським незаконно, з грубим порушенням норм законодавства, відомчих актів МВС України, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, необґрунтовано, упереджено, за неіснуюче правопорушення, якого позивач не скоїв, з порушенням його законних прав, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Просить суд поновити строк звернення до суду та скасувати постанову інспектора СРПП ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Бобро С.В., від 28 березня 2021 року серії БАБ № 222428, про притягнення його за ч. 3 ст. 122 КУпАП до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 680 грн.

Відповідач надав суду письмовий відзив в якому зазначив, що вважають дану постанову законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства.

На виконанняухвали Першотравенськогоміського судувід 03.02.2023року щодовитребування уГУНП вДніпропетровській областівідеозапису таінші докази,що містятьсяв матеріалахсправи проадміністративне правопорушення,щодо скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушенняза ч.3ст.122(постановасерії БАБ№ 222428від 28.03.2021),повідомили,що матеріалипо справіпро адміністративнеправопорушення відносно ОСОБА_1 згідно ст.308КУпАП 05.07.21року заВих.№ 49.3-4532були спрямованідля примусовоговиконання постановипро стягненняштрафу доПершотравенського міськогоВДВС Південо-Східногоміжрегіонального УМЮ(м.Дніпро)(копіясупровідного листавід 05.07.21-додається)у зв`язкуз чимнадати їхдо судуне уявляєтьсяможливим.Крім цього,відповідно доположень Інструкціїіз застосуванняорганами тапідрозділами поліціїтехнічних приладіві технічнихзасобів,що маютьфункції фото-кінозйомки,відеозапису,засобів фотоі кінозйомки,відеозапису,затвердженої наказомМВС Українивід 18.12.2018№ 1026,строк зберіганнявідеозаписів зпортативних відеореєстраторівстановить 30діб,через щонеможливо надатидо судувказані відеозаписи(супровіднийлист від13.02.2023-додається).

Просить суд у позові ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ№ 222428від 28.03.2021 року за ч.3 ст.122 КУпАП відмовити.

Справа розглядається відповідно до ч.5 ст.262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28.03.2021 року інспектором СРПП ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Бобро С.В., було складено постанову серії БАБ № 222428 про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , відповідно до якої: «28 березня 2021 року о 17-55 год, по вул. Ювілейна 10, м.Першотравенськ Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault здійснив зупинку у місці де неможливий проїзд зустрічного транспорту або об`їзду транспортного засобу чим порушив п.15.9 «ж» ПДР України, ув`язку з чим був притягнутий за ч.3 ст.122 КУпАП до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 680 грн.

Відеозапис абоінші докази,що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, на виконання ухвали суду від 03.02.2023року до відзиву на позовну заяву відповідачем не долучені.

На виконання ухвали Першотравенського міського суду від 03.02.2023 року щодо витребування у ГУНП в Дніпропетровській області відеозапису та інші докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, щодо скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 122 (постанова серії БАБ № 222428 від 28.03.2021), повідомили, що матеріали по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 згідно ст. 308 КУпАП 05.07.21 року за Вих. № 49.3-4532 були спрямовані для примусового виконання постанови про стягнення штрафу до Першотравенського міського ВДВС Південо-Східного міжрегіонального УМЮ (м. Дніпро) (копія супровідного листа від 05.07.21 - додається) у зв`язку з чим надати їх до суду не уявляється можливим. Крім цього, відповідно до положень Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, строк зберігання відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 30 діб, через що неможливо надати до суду вказані відеозаписи /супровідний лист від 13.02.2023 а.с.49,52/.

Оскаржувана постанова серії БАБ № 222428 не містить підпису про отримання її копії Позивачем. В пункті 9 постанови зазначено, що Позивач від підпису відмовився. Відмітка про направлення копії цієї Постанови рекомендованим листом не заповнена. Пункт 7 постанови в якому зазначаються докази та інші додатки до постанови не заповнений /а.с.27/.

Враховуючи пояснення Позивача, що йому не було відомо про наявність оскаржуваної постанови, відсутність його підпису про отримання її копії та встановлення судом факту, що її копія не надсилалася поштою Позивачу, судом витребувані та дослідженні матеріали виконавчого провадження № 68906735 з примусового виконання цієї постанови.

З матеріалів ВП № 68906735 судом встановлено, що штраф на теперішній час не сплачений, матеріали не містять жодного доказу на підтвердження того, що Позивачу було відомо про наявність такого виконавчого провадження (розписки про вручення копій постанов державного виконавця або поштові повідомлення і т.д.), а отже й про наявність оскаржуваної постанови /а.с.26-41/.

Лише 11.01.23 року Позивач звернувся до ДВС з письмовою заявою про ознайомлення з матеріалами ВП № 68906735 та дізнався про наявність оскаржуваної постанови /а.с.38/.

Також судом виставлено, що оскаржувана постанова була звернута до виконання супровідним листом від 05.07.21 року за Вих. № 49.3-4532 /а.с.53/, а надійшла до ДВС 29.04.2022 року /а.с.43/.

19.01.23 року Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 15 березня 2023 року заяву ОСОБА_1 , про поновлення строку звернення до суду задоволено, та поновлено строк звернення до суду.

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

У відповідності до ч.1,4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України /далі КАС України/ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За визначенням ст. 73,74 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення.

Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання вчиненого особою на думку співробітника поліції адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Зазначена позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.

Складання Постанови без будь-яких фактичних доказів вчинення адміністративного правопорушення є неправомірним та незаконним, зазначена позиція викладена у Постанові Верховного Суду у справі №357/10134/17 від 23.10.2019, подібні постанови підлягають скасуванню.

Відповідно до Постанови ВС від 13 лютого 2020 року у справі № 524/9716/16-а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності повинна містити інформацію про будь-яку фіксацію правопорушення.

На виконання ухвали Першотравенського міського суду від 03.02.2023 року щодо витребування у ГУНП в Дніпропетровській області відеозапису та інші докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, щодо скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 122 (постанова серії БАБ № 222428 від 28.03.2021), повідомили, що надати такі докази не можливо.

Водночас, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 74 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Також, суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2020 року у справі № 524/9716/16-а, від 15.11.2018 року у справі № 524/5536/17 та від 17.07.2019 року у справі № 295/3099/17.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональної поліціїв Дніпропетровськійобласті проскасування постановипро накладенняадміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову інспектора СРПП ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Бобро С.В., від 28 березня 2021 року серії БАБ № 222428, про притягнення його за ч. 3 ст. 122 КУпАП до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 680 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 295 КАС України.

Суддя С.М. Демиденко