Рішення № 109603476, 15.03.2023, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

15.03.2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія Справа № 401/33/23 Провадження № 2/401/353/23

15 березня 2023 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Мельничика Ю.С.,

за участю: секретаря судових засідань Рудської В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовною заявою Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту послугу з теплової енергії, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року позивач ТОВ "Світловодськпобут" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплової енергії за період з 01 листопада 2020 року по 01 грудня 2022 року в сумі 16874,84 грн., втрати від інфляції 1994,86 грн. та три відсотки річних 686,92 грн.

Відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України ухвалою суду від 18 січня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представники позивача і відповідача подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Позиція позивача, ТОВ «Світловодськпобут»:

В обгрунтування позовних вимог позивач, ТОВ «Світловодськпобут», зазначив, що є виконавцем послуг з централізованого опалення в м. Світловодську, та подає теплову енергією, в тому числі, в багатоквартирні будинки. Позивач надавав послуги відповідачці ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка є власником вказаної квартири. Відповідачем договір на надання послуги з постачання теплової енергії не укладався. Відповідачка до жовтня 2020 року здійснювала оплату отриманих від позивача послуг, проте, з 01 листопада 2020 року остання не рохрахувалася за спожиту послугу з постачання теплової енергії, внаслідок чого виникла заборгованість за опалення квартири за період з 01 листопада 2020 року по 01 грудня 2022 року в сумі 16874,84 грн. Згідно розрахунку трьох відсотків річних за період період з 01 листопада 2020 року по 01 грудня 2022 року становить 686,92 грн., а сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за вказаний період становить 1994,86 грн. На підставі викладеного, просив задовольнити позов про стягнення з відповідачки нарахованої заборгованості.

В обгрунтування позовних вимог позивач надав суду довідку про розмір нарахованих платежів за послуги ТОВ «Світловодськпобут» власнику квартири АДРЕСА_2 відповідачці ОСОБА_1 за період з 01 листопада 2020 року по 01 грудня 2022 року; копії наказів про початок та завершення опалювальних сезонів, копії рішень про встановлення тарифів, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позиція відповідачки, ОСОБА_1 :

Відповідачка, інтереси якої представляє адвокат Чирочка Н.В., подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позовні вимоги не визнає. В обґрунтування відзиву зазначила, що дійсно вона є власником квартири АДРЕСА_2 . Після придбання квартири 04 лютого 2020 року, нею договір про надання послуг з централізованого опалення з позивачем не укладався і з такою пропозицією позивач до неї не звертався, хоча вона оплачувала його послуги до моменту відключення квартири від системи централізованого опалення у 2020 році. Таким чином, свої зобов`язання по оплаті отриманих послуг вона виконувала у повному обсязі та своєчасно сплачувала надані позивачем послуги. Натомість, позивач систематично не виконував свого обов`язку щодо своєчасного початку опалювального періоду у м.Світловодськ, багато мешкаців міста встановили у своїх квартирах індивідуальне автономне опалення. У зв`язку з неналежним наданням ТОВ «Світловодськпобут» послуг з централізованого опалення та відсутністю гарячого водопостачання вона вирішила встановити індивідуальне опалення в своїй квартирі. Користуючись своїм правом на відключення своєї квартири від мереж централізованого опалення вона звернулася з відповідною заявою до міжвідомчої комісії виконавчого комітету Світловодської міської ради. Згідно рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради №283 від 11 червня 2020 року їй, ОСОБА_1 , було надано дозвіл на відключення квартири АДРЕСА_2 від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання при наявності технічної можливості встановлення індивідуального опаленння та при умові проведенння робіт з відключенням квартири в міжопалювальний період.

Відповідач зверталася з письмовими заявами до позивача, в яких повідомляла, що відповідно до Рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради №283 від 11 червня 2020 року «Про переобладення квартир та встановлення індивідуального опалення в квартирах багатоквартирних будинків» вона отримала дозвіл на відключення своєї квартити від мереж централізованого опалення.

Актом про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП від 14 серпня 2020 року підтверджується виконання відповідачкою Рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради №283 від 11 червня 2020 року «Про переобладення квартир та встановлення індивідуального опалення в квартирах багатоквартирних будинків».

Враховуючи викладене, заявлений позов про примусове стягнення з неї заборгованості вважає необгрунтованим і безпідставним, а тому просила відмовити в задоволенні позовну.

В обгрунтування своїх заперечень відповідачка надала суду такі копії доказів: витягу з рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради №283 від 11 червня 2020 року «Про переобладення квартир та встановлення індивідуального опалення в квартирах багатоквартирних будинків», копію акту від 14 серпня 2020 року про відокремлення квартири від мереж централіхованого опалення, паспорту, договору купівлі-продажу квартири, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, робочого проекту реконструкції системи централізованого опалення квартири, який затверджено рішенням міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО від 26 вересня 2018 року №8.

Розглянувши справу в порядку спрощенного позовного провадження, дослідивши матеріали справи та зміст заяв сторін по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані сторонами докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Встановлені судом обставини справи:

ТОВ «Світловодськпобут» відповідно до рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради за №742 від 15 серпня 2012 року є виконавцем послуг з централізованого опалення в м. Світловодську та подає теплову енергією в баготоквартирні будинки.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується документально.

Згідно рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради №283 від 11 червня 2020 року «Про переобладення квартир та встановлення індивідуального опалення в квартирах багатоквартирних будинків», ОСОБА_1 було надано дозвіл на відключення її квартири АДРЕСА_2 від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання при наявності технічної можливості встановлення індивідуального опаленння та при умові проведенння робіт з відключенням квартири в міжопалювальний період.

Актом про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП від 14 серпня 2020 року підтверджується виконання відповідачкою Рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради №283 від 11 червня 2020 року «Про переобладення квартир та встановлення індивідуального опалення в квартирах багатоквартирних будинків».

Згідно довідки про розмір платежів за послуги ТОВ «Світловодськпобут», за період з 01 листопада 2020 року по 01 грудня 2022 року ОСОБА_1 нараховано заборгованість за послуги централізованого опалення на загальну суму 16874,84 грн.

Згідно розрахунку ТОВ «Світловодськпобут», сума трьох відсотків річних за період з 01 листопада 2020 року по 01 грудня 2022 року на суму заборгованості становить 686,92 грн., а сума на яку збільшився розмір заборгованості внаслідок інфляційних процесів за вказаний період становить 1994,86 грн.

Вказані обставини справи підтверджуються належними та допустимими доказами, сторонами визнані та не спростовані.

Оцінка суду:

Правовідносини, що існують між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами користування тепловою енергією, які затверджено Постановою КМУ від 03 жовтня 2007 року №1198, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджено Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, який затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з ч.6 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Ст.15 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що основними завданнями державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання, зокрема є захист прав споживачів; забезпечення рівних можливостей доступу суб`єктів відносин у сфері теплопостачання на ринок теплової енергії; запобігання монополізації та створення умов для розвитку конкурентних відносин у сфері теплопостачання.

Частиною 3 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач або суб`єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо.

Пунктом 39 Правил користування тепловою енергією, передбачено право споживача вибирати теплопостачальну організацію, а також відмовитися від послуг теплопостачальної організації, про що попереджає письмово теплопостачальну організацію в строк, передбачений договором.

Пунктами 24, 25, 26 Правил надання послуг визначено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Повноваженнями щодо визначення правил (умов, порядку) реалізації споживачами права на відмову від послуг з централізованого опалення (ЦО) та гарячого водопостачання (ГВП) наділено виключно Міністерство регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України.

Наказом №4 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання. Процедура відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - ЦО і ГВП) житлового будинку при відмові споживачів від послуг ЦО і ГВП визначена Порядком відключення від мереж ЦО і ГВП.

Відповідно до п.1.2 Порядку, для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від вказаних мереж.

Згідно з п.2.1. Порядку, для вирішення питання відключення житлового будинку (будинку) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до п.2.5. Порядку відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання та власника, наймача (орендаря) квартири, або уповноваженої ним особи.

Згідно з п.2.6 Порядку по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Так згідно пунктів 24 та 25 Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»: «24. Споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. 25. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово- комунального господарства».

Відключення квартири від мереж централізованого опалення відбувається на підставі «Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 22.11.2005 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.12.2005 року за № 1478/11758.

Висновок суду:

Вирішуючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 боргу з централізованого опалення квартири АДРЕСА_2 , суд виходить з такого.

Згідно з ч.6 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, із подальшими змінами, в яких з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до пунктів 25, 26 зазначених Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Спільне підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради № 742 від 15 серпня 2012 року.

Відповідно до статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Наведені в позові правові висновки Верховного Суду України зокрема від 11 листопада 2015 року у справі №6-1706цс15, у справі №6-1192 цс 15, Верховного Суду від 25 березня 2019 року у справі №576/2554/14-ц та інші, є безпідставними, оскільки у викладених у справах, відключення квартир від мережі централізованого опалення споживачами відбулося самовільно з порушенням встановленого законом порядку за відсутності дозволу постійно діючої комісії та виконкому.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує, що рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області №283 від 11 червня 2020 року ОСОБА_1 надано дозвіл на відключення квартири (вбудованих нежитлових приміщень) від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання при наявності технічної можливості встановлення індивідуального опалення та при умові проведення робіт з відключення квартири (приміщення) в міжопалювальний період.

Згідно акту про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під`їзду, будинку) від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП від 14 серпня 2020 року, складеного представником власника будинку, представником монтажної організації та власником квартири, підтверджено відключення квартири ОСОБА_1 , від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП. Вказаний акт затверджено рішенням міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП.

При цьому, згідно довідки про розмір платежів за послуги ТОВ «Світловодськпобут», станом на 01 жовтня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за минулий опалювальний сезон відсутня.

Отже, до відключення квартири від мережі централізованого опалення у ОСОБА_1 відсутня заборгованість перед позивачем за раніше надані послуги.

Судом встановлено, що ТОВ «Світловодськпобут», як виконавець послуг з централізованого теплопостачання в м.Світловодську, порушив спір про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання, яка утворилася після відключення квартири ОСОБА_1 від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання (ЦО і ГВП), тобто, після фактичного припинення споживання відповідачем вказаної послуги.

Надаючи відповідь на аргументи позивача щодо стягнення заборгованості з відповідача внаслідок незаконності дій відповідача, суд зазначає, що громадяни, яким був наданий дозвіл і які здійснили певні заходи на його реалізацію (замовлення технічної документації, виконання робіт по відключенню від внутрішньобудинкових мереж, встановлення індивідуального опалення та інше), маючи обгрунтовані сподівання на легітимність рішеннь органу місцевого самоврядування, не можуть нести відповідальність, у тому числі, матеріальну, за наслідки реалізації дозволу на відключення від ЦО та ГВП.

Суд враховує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу.

Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Необхідність досягнення такого балансу відображена у структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу покласти індивідуальний і надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» («East/West Alliance Limited» v. Ukraine») від 23 січня 2014 року, заява № 19336/04, § 168).

Суд дійшов висновку, що на час відключення квартири від мережі централізованого опалення рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради про надання дозволу на відключення квартири, було чинним, тобто відповідач на час відключення квартири діяв правомірно на підставі наданого йому дозволу в установленому законом порядку та в межах укладеного сторонами договору.

На час від`єднання квартири заборгованість у відповідача за теплопостачання була відсутня.

Задоволення позову СП ТОВ «Світловодськпобут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з централізованого опалення після відключення квартири від мережі централізованого опалення за таких обставин суперечитиме загальним засадам цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та свободи договору.

Фізична особа не може нести відповідальність за виконання рішення органу місцевого самоврядування, яке було скасовано після його виконання.

Крім наведеного, суд звертає увагу, що Конституційний Суд України в рішенні від 16.04.2009 р. (справа № 1-9/2009про скасування актів органів місцевого самоврядування) дійшов висновку, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 294/220/14-ц вказав на те, що потреба виправити минулу помилку, допущену державним органом, не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Наведена правова позиція грунтується на висновках щодо реалізації принципу «належного урядування», викладених Європейським судом з прав людини у Рішенні «Рисовський проти України».

Судом не встановлено наявності протипраних дій відповідача, оскільки доведено, що від послуги відповідач відмовився, і вказана відмова була затверджена уповноваженим органом місцевого самоврядування, рішення якого на момент відключення квартири відповідача від мережі централізованого опалення, було чинним.

Суд зазначає, що в справі яка є предметом розгляду, відповідач отримав дозвіл виконкому Акт на відключення квартири відповідача був затверджений міжвідомчою комісією, створеною виконкомом.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного від 18 листопада 2019 справа № 401/2587/18 провадження № 61-8952св19 в подібних правовідносинах за участю позивача Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» висловлена правова позиція, що відключення квартири від мережі централізованого опалення на підставі відповідного дозволу, який був чинним на час відключення, не може вважатися самовільним відключенням.

В постановах Кровипницького апеляційного суду від 12 грудня 2019 року №401/738/19, від 23 січня 2020 року №401/1341/19 при вирішенні аналогічних спорів в подібних правовідносинах за участю позивача Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» висловлена правова позиція, що відключення квартири від мережі централізованого опалення на підставі відповідного дозволу, який був чинним на час відключення, не може вважатися самовільним відключенням.

Задоволення позову про стягнення нарахованої плати за послуги централізованого опалення за таких обставин суперечитиме загальним засадам цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та свободи договору.

Суд зазначає, що споживач не звільняється від оплати за опалення місць загального користування будинку, однак такі вимоги не є предметом цього позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач у вищезазначений спосіб реалізував своє право на вибір джерела теплопостачання до свого помешкання, при цьому дану реалізацію права суд не може визнати самовільною, оскільки відповідач отримав на це дозвіл органу місцевого самоврядування.

Обов`язок споживачів здійснювати оплату за послуги виникає лише в разі фактичного отримання споживачами житлово-комунальної послуги, зокрема, послуги централізованого опалення.

Беручи до уваги, що відповідач в спірний період не користувався послугами позивача щодо централізованого опалення приміщень своєї квартири, у суду відустні правові підстави для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» до ОСОБА_1 про стягнення боргу з централізованого опалення квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи те, що в задоволенні позову відмовлено повністю, понесені витрати на оплату судового збору поверненню та стягненню з відповідача не підлягають, та повинні бути віднесені за рахунок позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 651, 653 ЦК України, ст. ст. 26 19 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» , Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплової енергії за період з 01 листопада 2020 року по 01 грудня 2022 року в сумі 16874,84 грн., 1994,86 грн. втрати від інфляції та три відсотки річних в сумі 686,92 грн., повністю, за безпідставністю вимог.

Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут», юридична адреса: вул.Григорія Сковороди 2А, м.Світловодськ Кіровоградської області, ЄДРПОУ 31678853.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом