Рішення № 109602717, 14.03.2023, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11659/22

Провадження № 2/357/493/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. , при секретарі Олексієнко Ю. В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Біла Церква, в особі Білоцерківської міської ради, третя особа Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк в два місяці для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно. Позивач звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак остання роз`яснила про пропуск заявником 6-ти місячного строку звернення до нотаріальної контори. Вказує, що не мала можливості прийняти спадщину, оскільки в правовстановлюючих документах позивача та померлого були наявні розбіжності, які заважали реалізувати це право. Крім того, вказує про запровадження воєнного стану на території України, тому зважаючи на поважність причин пропуску просить визначити їй додатковий строк.

19.12.2022 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

23.12.2022 року ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

11.01.2023 року ухвалою суду витребувано від державного нотаріуса Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Мельничук М.М. належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

07.02.2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по даній справі та призначено до розгляду по суті.

10.02.2023 року на адресу суду надійшла відповідь нотаріуса.

28.02.2023 року на адресу суду від третьої особи Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори надійшов лист про розгляд справи без представника нотаріальної контори.

14.02.2023 та 14.03.2023 року позивач та її представник звернулись до суду з заявами, в яких просять суд здійснювати розгляд справи без участі позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

24.01.2023 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, тому суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності учасників справи.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією актового запису про смерть № 1459 від 17.07.2020 року, складеного Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ЦМУ МЮ (м. Київ).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сестрою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що встановлено рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2021 року № 357/4435/21.

Вказаним рішенням встановлено наявність розбіжностей у написанні по-батькові заявника та ОСОБА_2 : у свідоцтві про народження заявника вказано " ОСОБА_2 ", а у паспорті, довідці про присвоєння ідентифікаційного номера та свідоцтві про одруження - " ОСОБА_1 ". У ОСОБА_2 в паспорті вказано " ОСОБА_2 ", у всіх інших документах, в тому числі свідоцтві про народження - " ОСОБА_2 ". Судом зроблено висновок, що вказані розбіжності пов`язані з недоліками перекладу з російської мови на українську.

Позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 був зареєстрований на день смерті за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з листом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області № 198/01-16 від 01.02.2023 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

Вказане також підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області № 70770890 від 30.11.2022 року.

Листом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області № 2243/01-16 від 30.11.2022 року, ОСОБА_1 повідомлено про пропуск нею шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Згідно довідки від 13.01.2023 року №11/17-18-13 Острійківського старостинського округу № 11 Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, видана ОСОБА_1 про те, що її чоловік ОСОБА_6 не може самостійно себе обслуговувати в побуті з 2019 року та потребує в даний час постійної сторонньої допомоги.

До матеріалів справи додана медична виписка амбулаторного хворого ОСОБА_6 .

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Згідно статті 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, у відповідності до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 1 статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно з частиною 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20.

В обґрунтування поважності пропущення строку для подання заяви позивач посилається на наявні розбіжності в правовстановлюючих документах її та брата, які заважали реалізувати це право та введений воєнний стан на території України.

З матеріалів справи вбачається про наявність рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2021 року № 357/4435/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: 1) Білоцерківська міська рада Київської області; 2) Білоцерківська міська державна нотаріальна контора Київської області про встановлення факту родинних відносин між позивачем та ОСОБА_7 .

За правилом ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також суд враховує, що чоловік заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , з 2019 року потребує сторонньої допомоги.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами) на всій території України встановлено карантин з 12 березня, який продовжено станом на день винесення судового рішення, в тому числі до 30.04.2023 року.

Загальновизнаним фактом є наявність всесвітньої пандемії COVID-19, через яку досить тривалий період всі державні та приватні установи України фактично припинили проводити, як прийом так і видачу документів від громадян.

Указом Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 "Про введення військового стану в Україні " (Указ N 64/2022) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений та триває станом на день розгляду справи.

Крім вказаних позивачем причин пропуску шестимісячного строку, суд також враховує різні адреси проживання (реєстрації) позивача та її брата на час відкриття спадщини.

Згідно вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а отже наявні підстави для задоволення позовної заяви повністю.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) додатковий строк для прийняття спадщини після спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання).

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. Ю. Цуранов