Рішення № 109602446, 15.03.2023, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/323/23

2/287/223/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2023 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Кононихіної Н.Ю.

з участю секретаря Корнєйчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду Житомирської області, в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИ В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому зазначає, що вона з відповідачем перебуває з 16.06.2014 року перебувала у зареєстрованому шлюбі. Згідно рішення Олевського районного суду Житомирської області від 25.07.2022 року шлюб було розірвано. Від спільного проживання мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні, при цьому відповідач небажає надавати допомогу на утримання дитини, а тому вона просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі, в розмірі 3000,00 грн. щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитини повноліття та відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць. Також позивачка просить звільнити її від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 06.02.2023 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч. 2ст. 279 ЦПК Українирозгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно ч.5ст.279 ЦПК Українисуд розглядаєсправувпорядку спрощеногопозовногопровадженнябез повідомленнясторінзанаявними усправіматеріалами,завідсутностіклопотаннябудь-якоїзісторінпро інше. За клопотанням однієї із сторін або за власною ініціативою суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилась,від неї надійшла письмова заява, згідно якої вона просить суд розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить інформація про доставлення судової повістки за допомогою смс-повідомлення, що стверджується матеріалами справи. Відзив на позов відповідач до суду не надав.

Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідно до ч. 3ст. 131 ЦПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно п. 1 ч. 3ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, та зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до положень ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних в справі доказів.

Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Так, відповідно до п. п. 1,3 частини 1ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно достатті 263 ЦПК Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається зі змістуст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідност. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 16.06.2014 року Виконавчим комітетом Сущанської сільської ради Олевського району житомирської області, за актовим записом №1.

Згідно рішення Олевського районного суду Житомирської області від 25.07.2022 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 16.06.2014року виконавчим комітетом Сущанської сільської ради Олевського району Житомирської області,за актовимзаписом №1 розірвано.

Від спільного проживання мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини.

Відповідно до довідки Олевської міської ради Житомирської області від 12.01.2023 року № 53 неповнолітня дитина проживає разом із позивачкою в АДРЕСА_1 .

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства"передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Стаття 5 Протоколу № 7 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.89 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно до ч. 2ст. 51 Конституції Українизакріплений конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

За змістомст. 141 СК Українибатьки мають рівні права і обов`язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.

Згідно ст. 180Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідност. 181 СК Україниспособи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч. 1ст. 182 СК України- при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2ст. 182 СК України- розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Аналогічні обставини викладені в п. 17постанови Пленуму Верховного суду України N 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2023 рік встановлено у 2023 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2833 гривні.

Аналізуючи докази, надані позивачкою, приймаючи до уваги обов`язок відповідача утримувати свою неповнолітню дитину, неподання відповідачем будь-яких заперечень відносно заявлених позивачкою позовних вимог, відсутність інформації про щомісячні доходи відповідача, його працевлаштування, стан його здоров`я, враховуючи вік дитини, суд вважає необхідним задоволити позов та стягнути з відповідача аліменти в розмірі 3000 грн. щомісяця на дитину на користь позивачки, у розмірі, що відповідає межам встановленим Законом України „Про Державний бюджет України на 2023 рік для дітей такого віку (дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2833 гривні), який не є меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Суд вважає, що такий встановлений розмір аліментів на утримання дитини буде необхідним та достатнім для його фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Крім того, відповідач не позбавлений можливості в майбутньому звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів згідно ст.192 СК України.

Згідно до ч.1 ст.191 СК України слідує, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до суду 02.02.2023 року. Тому аліменти повинні бути стягнуті саме з цієї дати.

Відповідно до п.1 ч.1ст.430 ЦПК Українисуд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

У відповідності до п. 3 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів, отже згідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України та ст.ст.7, 12, 13, 81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3000 грн. щомісячно, але неменше 50відсотків прожитковогомінімуму для дитинивідповідного віку, починаючи з 02.02.2023 року і до досягненнями ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 накористь держависудовий збірв сумі1073грн.60коп.,якіперерахуватина р/р UA158999980313111206000006741, Код отримувача(кодзаЄДРПОУ) - 37976485, отримувач: ГУК у Жит.обл/ТГ м.0левськ/22030101, код класифікаціїдоходівбюджету- 22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN), «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050).

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд цивільної справи Олевським районним судом Житомирської області відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Заочне рішення може бути переглянуто Олевським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня оголошення судового рішення до Житомирського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н. Ю. Кононихіна