Ухвала суду № 109602173, 15.03.2023, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/1902/22

Провадження по справі 2/276/44/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Бобра Д.О.,

секретаря судового засідання Свиридок А.В.,

за участю:

представника відповідача (Міноборони) Москаленко А.О. (у режимі відеоконференції)

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іршанської селищної ради, Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_2 , Міністерства оборони України про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, -

в с т а н о в и в:

22.11.2022 позивач звернулась до суду з позовом про встановлення факту проживання її з ОСОБА_3 у період з 05.07.2017 по 14.08.2022 як чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Зі змісту позовної заяви вбачається, що встановлення вказаного факту позивачу потрібно для створення умов щодо здійснення її права на отримання одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Представником відповідача Міністерства оборони України Москаленком А.О. 10.03.2023 до суду подано клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства, яке підтримано ним у судовому засіданні та додатково зазначено, що у позивача відсутній майновий спір, а її дії пов`язані з отриманням соціально-правового статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця та отриманням у зв`язку з цим грошової допомоги, що перебуває у площині публічно-правових відносин.

Позивач та його представник адвокат Шморгун О.П., представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Плаксій Р.В. та Іршанський селищний голова подали до суду заяви про розгляд справи 15.03.2023 без їх участі.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином повідомлений про час та місце проведення підготовчого судового засідання, проте свого представника до суду не направив, будь-яких заяв чи клопотань, у тому числі про відкладення розгляду справи, не подавав.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали справи, вважає, що подане клопотання про закриття провадження по справі підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, із цивільних, трудових, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно- правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно- правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Стосовно терміну "владні управлінські функції", то зміст поняття "владні" полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а "управлінські функції" - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта.

З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Позивач просить встановити юридичний факт проживання однією сім 'єю із загиблим військовослужбовцем, з метою здійснення її права на отримання одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Статтею 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, відповідно до пункту 1 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, визначене ст. 16-1 Закону № 2011-ХІІ (в редакції Закону на час виникнення спірних відносин, тобто дня загибелі військовослужбовця), а саме: право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. При цьому, члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Частиною 1 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників.

Згідно з ч. 3 ст. 16-2 Закону № 2011-ХІІ розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Пунктом 2-1 вищезазначеної Постанови (в редакції чинній на час загибелі військовослужбовця) установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Наказом Міністерства оборони України № 45 від 25.02.2023 затверджено «Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану» (даної Порядок №45).

Згідно розділу IV. Алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД Порядку №45, члени сім`ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2. Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням. Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки). В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.

Після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП, та, у разі її призначення,- готує проєкти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ТЦКСП.

Районні (міські) ТЦКСП, які здійснювали оформлення документів для призначення ОГД повідомляють заявників (з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних) про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання).

Разом з тим, Переліком документів, які надають члени сім`ї до районного (міського) ТЦКСП для призначення та виплати ОГД (додаток 2 до Порядку №45) не передбачено обов`язкового подання рішення суду про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, пунктом 12 вказаного Переліку передбачено подання інших документів щодо призначення та виплати ОГД (за наявності)

Як вбачається з матеріалів, долучених до позовної заяви, Іршанською селищною радою Коростенського району позивачу видано довідку від 26.08.2022 №251/08-10 про спільне проживання із загиблим ОСОБА_3 .

Отже, у спірних правовідносинах Міністерство оборони України наділене повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем соціальних гарантій в силу її особливого статусу, визначеного Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", тобто внаслідок проходження померлою особою публічної служби, різновидом якої є служба військова.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, розглядаючи цивільну справу про встановлення факту дійшов до наступних висновків, викладених у постанові від 23.05.2022 у справі №539/4118/19.

Визначаючи, чи пов`язується з встановлення зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов`язків, Суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.

Вимоги заявників як у цій справі, так і у справі, розглянутій Великою Палатою Верховного Суду, пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за ними певного соціально-правового статусу, не пов`язані з будь-якими цивільними права та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявників з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Тож у спірних правовідносинах суд повинен врахувати правову мету звернення заявника до суду, яка полягає у підтвердженні його певного соціального статусу. Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.

Об`єднана палата, врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, визнає недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.

Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити зі змісту права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах: від 13 березня 2019 року у справі № 202/30/17 (провадження № 14-643цс18), від 19 червня 2019 року у справі № 826/5806/17 (провадження № 11-290апп19), від 23 листопада 2021 року у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21).

Крім того, розглядаючи цивільну справу про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка з метою призначення страхових виплат у зв`язку з втратою годувальника, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.01.2023 по справі № 214/1309/21 зазначив, що приватно-правовий інструментарій (зокрема, ініціювання справи про встановлення факту) не повинен використовуватися учасниками для оцінки обставин, які становлять предмет доказування у адміністративному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим. Встановити факт перебування на утриманні померлого для одержання страхових виплат в разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві можливо винятково під час розгляду справи у суді адміністративної юрисдикції у зв`язку з оскарженням рішення (дій/бездіяльності) суб`єкта владних повноважень. В адміністративній справі встановлення такого факту не є самостійною метою, а є передумовою задоволення адміністративного позову.

Як зазначалось вище, вимога позивача ОСОБА_1 у цій справі пов`язана з захистом її права на оформлення і виплату одноразової соціальної грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що за своїм предметом та можливими правовими наслідками пов`язана з публічно-правовими відносинами позивача з державою. При цьому, наявність у даних правовідносинах інших фізичних осіб, які згідно ст. 16-1 Закону № 2011-ХІІ мають право на частину одноразової грошової виплати, не змінює публічно-правову природу таких правовідносин та обов`язок Міністерства оборони України, як суб`єкта владних повноважень, здійснити таку виплату.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що в даних спірних правовідносинах факт проживання позивача із загиблим військовослужбовцем ОСОБА_3 однією сім`єю підлягає доведенню при розгляді спору в порядку адміністративного судочинства за наявності відмови в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Вказані висновки також відображені у постановах Верховного Суду від 06.07.2022 року у справі № 240/5809/18 та від 17.04.2019 у справі 456/1258/17, постановлених за результатами розгляду позовів до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого військовослужбовця.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 у справі № 539/4118/19 зазначила, що питання про вирішення юрисдикційності спору з`ясовується судами на стадії відкриття провадження у справі, а якщо на стадії відкриття допущено помилку або неможливо було з`ясувати питання юрисдикції, тоді суд на будь-якій стадії розгляду справи вправі закрити провадження з підстав помилкового обрання відповідної юрисдикції. Питання юрисдикції впливає на визначення компетентного суду, належного кола учасників справи, розподіл тягаря доведення тощо, тож має вирішуватися судом пріоритетно до вирішення усіх інших правових питань.

Відповідно доп.1ч.1ст.255ЦПК Українисуд своєюухвалою закриваєпровадження усправі,якщо справане підлягаєрозгляду впорядку цивільногосудочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Згідно ч.1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Згідно з п.2 ч.2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд має право постановити ухвалу про закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 19, 255, 256, 258-261, 352-354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача Міністерства оборони України задоволити.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Іршанської селищної ради, Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_2 , Міністерства оборони України про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, у зв`язку із тим, що справу не належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала можебути оскарженабезпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 16.03.2023.

Суддя Д.О. Бобер