Рішення № 10959949, 10.08.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №2-770-1/10

Р І Ш Е Н Н Я №2-3690-1/09

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2010 р. Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарях Настевич К.О., Коробій І.М., Вольф Т.Л., Костюк Ю.В.,, Родько Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-Київ” про стягнення заборгованості по заробітній платі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Альянс-Київ» про зобовязання сплатити заборгованість по заробітній платі за період з 1 вересня 2008 р. по 14 травня 2009 р. у розмір 10000 грн., заробіток за час затримки розрахунку з 14.05.2009 р. по день фактичного розрахунку, виходячи з розміру середньомісячної зарплати в 1200 грн., вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 3600 грн., упущену вигоду у розмірі щомісячного середнього заробітку за період з 10.12.2007 р. по 1.09.2008 р. в сумі 9600 грн. та моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

При цьому, посилається на те, що 10.11.2007 р. він був прийнятий на роботу на посаду ріелтора-консультанта (спеціаліста по операціям з нерухомістю) до ТОВ «Альянс-Київ» з випробувальним терміном в один місяць, а 1.09.2008 р. йому було оголошено наказ по прийняття на посаду спеціаліста по операціям з нерухомістю структурного підрозділу товариства. 14.05.2009 р. наказом №57 за підписом генерального директора товариства Хлопової Л.І. він був звільнений з роботи за власним бажанням у звязку з невиконанням роботодавцем своїх зобовязань, без проведення товариством з ним розрахунку по заробітній платі. Заробітна плата у період його роботи в товаристві йому не виплачувалась. Йому при звільненні не були виплачені суми заробітної плати та не був проведений розрахунок. Отже, крім невиплаченої заробітної плати, йому повинен бути виплачений ще й середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Йому повинна бути виплачена упущена вигода у розмірі щомісячного середнього заробітку за 9 місяців його трудової діяльності. Діями відповідача йому заподіяна моральна шкода у розмірі 20000 грн. через перебування його у скрутному становищі внаслідок невиплати заробітної плати, перенесення душевних та фізичних страждань і перебування у постійному стресі та невизначеності.

В ході розгляду справи ОСОБА_4 позовні вимоги збільшив і просить стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за період з 10.11.2007 р. по 14.05.2009 р. в сумі 10375 грн. 74 коп., вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 1638 грн. середній заробіток за період затримки розрахунку з 14 травня 2009 р. по квітень 2010 р. включно в сумі 8144 грн., упущену вигоду у розмірі щомісячного середнього заробітку в сумі 9600 грн. моральну шкоду в сумі 20000 грн., посилаючись на те, що відповідач зарплату йому не виплачував, станом на день розгляду спору у суді заборгованість по зарплаті не була виплачена, продовжується порушення його трудових прав.

Представники відповідача позов визнали частково, пояснивши, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з товариством з 1.09.2008 р., за час роботи в товаристві йому була нарахована зарплата в сумі 1285 грн. 46 коп., бо він працював з неповним робочим днем. Виплатити заробітну плату виявилось неможливим, бо ОСОБА_2 був звільнений з роботи 14.05.2009 р. в день написання заяви про звільнення. Позивач по справі після його звернення до товариства з вимогою про виплату зарплати запрошувався для розрахунку, але не зявився. Вважають, що товариство моральної шкоди ОСОБА_2 не заподіювало, а її наявність взагалі недоведена.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, зясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що наказом по ТОВ «Альянс-Київ» від 1.09.2008 р. №45 ОСОБА_2 був прийнятий на роботу до товариства на посаду ріелтора з неповним робочим днем з посадовим окладом згідно штатного розкладу. Наказом №57 від 14.05.2009 р. по товариству ОСОБА_2 був звільнений з роботи за власним бажанням. Під час роботи позивачу по справі була нарахована, але не виплачена заробітна в розмірі 1059 грн. 48 коп. за період з 1.09.2008 р. по 14.05.2009 р. Розрахунок по заробітній платі при звільненні з позивачем по справі не був проведений відповідачем по справі 14.05.2009 р. з вини останнього.

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунуку.

Згідно ст.238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Як встановив суд, позивачу по справі під час роботи в товаристві та при звільненні з роботи мала місце невиплата нарахованої заробітної плати за період з 1.09.2008 р. по 14.05.2009 р. в сумі 1059 грн. 48 коп., що не заперечують представники відповідача і відповідач у листі на адресу суду від 12.01.2010 р., і це вбачається з копій платіжних відомостей за вересень 2008 р.-травень 2009 р., де відсутні підписи ОСОБА_2 про отримання нарахованої до виплати заробітної плати, довідки про доходи від 12.01.2010 р., копій звідних відомостей для відрахувань у Фонди за період з вересня 2008 р. по травень 2009 р. включно (а.с.26, 29-47 ).

В подальшому після звільнення належні позивачу по справі вказані гроші по зарплаті не були виплачені, незважаючи на звернення останнього. Таким чином, є вина відповідача по справі у невиплаті в зазначені законом строки розрахункових при звільненні коштів позивачу, тому на його користь підлягає стягненню середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні по зарплаті за період з 14.05.2009 р. по 30.04.2010 р., що складає 959 грн. 40 коп. Вираховуючи середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, суд визначає його в 959 грн. 40 коп., виходячи із середньоденного заробітку в 3 грн. 90 коп. (82, 50 грн.+85, 23 грн.: 43 р. дн.) і 246 робочих днів затримки (246 р. дн. х 3, 90 грн.).

Суд критично відноситься до вимог позивача про стягнення зарплати за період з листопада 2007 р. та у розмірі, що дорівнює мінімальної середньомісячної зарплати, бо доказів перебування його у трудових відносинах з відповідачем з цього періоду не представлено і вони відсутні в матеріалах справи, представник відповідача заперечують проти цієї дати, а даних про інші нарахування по зарплаті, крім нарахування за неповнийй робочий день, відсутні. По наказу п товариству від 1.12.2008 р. співробітники товариства, які працювали на 0, 5 ставки (20-ти годинний робочий тиждень) були переведені на 0, 1 ставки, з яким позивач по справі був ознайомлений під розпис 1.11.2008 р. (а.с.61-64, 68).

Не погоджується суд з вимогами позивача про стягнення вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку в результаті порушення відповідачем чинного трудового законодавства, бо звільнений з роботи ОСОБА_2 був за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, а не у звязку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, як це передбачено ст. 44 КЗпП України, про що свідчить його заява про звільнення з роботи від 14.05.2010 р. та наказ №57 від 14.05.2009 р. про звільнення з роботи за власним бажанням (а.с.59, 60).

Не можуть бути задоволенні й позовні вимоги про стягнення упущеної вигоди, бо по спірним правовідносинам законодавством про працю таке відшкодування не передбачене, а стосується лише цивільних договірних правовідносин.

Не можуть бути задоволені й позовні вимоги про стягнення моральної шкоди.

Як передбачено ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди залишились недоведеними, бо лише сама по собі констатація факту заподіяння моральної шкоди не є достатньою і безумовною підставою для її стягнення.

Тому суд виходить при вирішенні спору з фактично отриманих і досліджених доказів відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, які іншим шляхом не спростовані та вважаються законними.

Загальна сума присудженої зарплати з відповідача на користь позивача дорівнює 2058 грн. 88 коп. з розрахунку (1059 грн. 48 коп. + 959 грн. 440 коп.).

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 83 грн. підлягає негайному виконанню відповідно до ст. 367 ЦПК України.

В силу ст. 88 ЦПК України суд покладає на відповідача витрати по справі на користь держави, понесені судом у вигляд судового збору в сумі 51 грн. відповідно до п.1.п.п.а. ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. №1258 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. №825), з врахуванням обєму задоволених позовних вимог, бо позивач при подачі позову до суду по закону був звільнений від оплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 44, 47, 115-117, 233, 237-1, 238 КЗпП України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215, 367 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-Київ” про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Київ” (ідентифікаційний код 3367819, р/р 26000000502601 в ВАТ «АгроКомБанк», МФО 322302) на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за період з 1 вересня 2008 р. по 14 травня 2009 р. в сумі 1059 грн. 48 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні за період з 14 травня 2009 р. по 30 квітня 2010 р. в сумі 959 грн. 40 коп.,а всього 2058 гривень 88 копійок.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 83 гривні 86 копійок підлягає негайному виконанню.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Київ” (ідентифікаційний код 3367819, р/р 26000000502601 в ВАТ «АгроКомБанк», МФО 322302) на користь держави судові витрати по справі: у вигляді судового збору в сумі 51 гривня, у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень (отримувач: УДК у Святошинському районі м. Києва. Код ЄДРПОУ 26077945. Р/р 31214259700009. Банк ГУДК у м. Києві. МФО 820019. Призначення платежу: Інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи).

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя