Ухвала суду № 109596520, 16.03.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3810/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення недоотриманої заробітної плати,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 15.01.2023 р. № 33 "Про оголошення простою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 " в частині оголошення простою ОСОБА_1 , старшого державного інспектора Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області;

- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) суму неотриманої заробітної плати за час простою не з вини працівника починаючи з 16.01.2023 р. по день винесення судового рішення.

Ухвалою від 28.02.2023 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

14.03.2023 р. до суду надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі, яке обґрунтовано тим, що посада старшого державного інспектора, яку займає позивач, не відноситься до посад державної служби, що підтверджується пунктом 1.6 Посадової інструкції старшого державного інспектора Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 24.10.2022 р., а тому спір має розглядатися за приписами Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та закриття провадження у справі виходячи з наступного.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Пунктами 1, 2, частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною цих функцій.

За змістом ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З аналізу вказаних норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.

Водночас, при наданні спору статусу публічно-правового з приводу прийняття громадян на публічну службу, проходження, звільнення з публічної служби, необхідно встановити наявність таких підстав: 1) чи проходила особа конкурс на заняття вакантної посади; 2) чи складала така особа присягу посадової особи; 3) чи присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад.

Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України від 10.12.2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII).

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону № 889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби.

Разом з цим, до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та інше.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись із цим позовом, просить скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 15.01.2023 р. № 33 "Про оголошення простою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 " в частині оголошення простою ОСОБА_1 , старшого державного інспектора Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, оскільки позивач не погоджується із оголошенням йому простою у роботі.

Правове становище Державної служби України з безпеки на транспорті врегульоване Положенням про Державну служби України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103 (далі - Положення № 103).

Відповідно до пп.2 п.6 Положення № 103 Укртрансбезпека з метою організації своєї діяльності здійснює добір кадрів в апарат Укртрансбезпеки та на керівні посади в її територіальні органи, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

Згідно з пп.6 п.7 Положення № 103 Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право: забезпечувати державних службовців та працівників Укртрансбезпеки службовими посвідченнями, форменим одягом, нагрудними знаками та знаками розрізнення, засобами аудіо- та відеотехніки, видавати для проведення заходів державного контролю сигнальні диски (жезли).

Укртрансбезпека відповідно до п.8 Положення № 103 здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи. Державні службовці та працівники Укртрансбезпеки мають службові посвідчення встановленого зразка.

Співробітниками Укртрансбезпеки можуть бути як державні службовці, так і працівники апарату Укртрансбезпеки, що не перебувають на державній службі.

Відповідно до п.1.6 Посадової інструкції старшого державного інспектора Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 24.10.2022 р., посада старшого державного інспектора, яку займає позивач, не відноситься до посад державної служби.

З копії вказаної посадової інструкції, доданої до клопотання про закриття провадження у справі, вбачається, що ОСОБА_3 ознайомлений з нею 25.10.2022 р.

Таким чином, ОСОБА_1 не є державним службовцем, не складав присягу та йому не присвоювався ранг державного службовця згідно з перебуванням на вищевказаній посаді, його посада не відноситься до публічної служби, оскільки не пов`язана з діяльністю на державних політичних посадах, професійною діяльністю суддів, прокурорів, військовою службою, альтернативною (невійськовою) службою, дипломатичною службою, іншою державною службою, службою в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Крім того, оголошення простою позивачу здійснювалось, у тому числі, на підставі приписів ст.ст.34, 113 КЗпП України, а не на підставі положень Закону № 889-УІІІ.

Таким чином, у цій справі відсутній спір з приводу прийняття громадян на публічну службу та її проходження, а є виключно трудовим спором, у зв`язку з чим повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Суд також звертає увагу, що відповідач у цих правовідносинах виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як роботодавець у трудових відносинах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 р. по справі № 815/6096/17.

З огляду на наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що пір між сторонами виник із трудових відносин, за своєю правовою природою не пов`язаний із здійсненням відповідачем владних управлінських функцій, тобто, не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства відповідно до вимог ЦПК України.

Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

Разом з тим суд роз`яснює, що відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України позивач може звернутись з даним позовом до відповідного місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.238, 243, 248 КАС України, суд -

ухвалив:

Клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення недоотриманої заробітної плати.

Роз`яснити позивачу, що в силу вимог ч.2 ст.239 КАС України повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Роз`яснити позивачу що даний спір підлягає розгляду місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня отримання ухвали.

Суддя О.І.Бездрабко

.