Ухвала суду № 109594796, 15.03.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.03.2023 Справа №607/4822/23

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12023211040000656від 10.03.2023року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.186КК України,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця містаТернополя,громадянина України,не одруженого,не працюючого,зареєстрованого тапроживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,раніше судимоговироком Тернопільськогоміськрайонного судуТернопільської областівід 09.02.2023року зач.4ст.185КК Українидо покаранняу виді5років позбавленняволі,на підставіст..75КК Українизвільненого відвідбування призначеногосудом покаранняіз встановленняміспитового строку1рік,із покладеннямобов`язків,передбачених п.п.1,2ч.1,п.2ч.3ст.76КК України,

у вчиненнікримінального правопорушенняпередбаченого ч.4ст.186КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2023 року слідчий СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023211040000656 від 10.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчими СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023211040000656від 10.03.2023 за підозрою ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому в умовах воєнного стану, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введеннявоєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Надалі, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався на підставі Законів України № 2119-IX від 15.03.2022, № 2212-IX від 21.04.2022, № 2263-IX від 22.05.2022, № 2500-IX від 15.08.2022 та №2738-IX від 16.11.2022.

Зокрема, 16.11.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» № 2738-IX, яким затверджено Указ Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09 березня 2023 року, близько 20 год. 30 хв. у ОСОБА_4 , який перебував поблизу території фабрики меблів «Нова», що у м. Тернополі, по вул. Текстильна, 2А, будучи раніше судимим за вчинення умисного тяжкого корисливого злочину проти власності, судимість за який не знята та не погашена у встановленому законом порядку, виник злочинний умисел спрямований на відрите викрадення чужого майна поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

У подальшому, ОСОБА_4 реалізуючи свійзлочинний умисел,зметою особистогонезаконного збагачення,діючи умисно,переслідуючи корисливиймотив,усвідомлюючи протиправнийхарактер своїхдій,їх караністьта настаннясуспільно небезпечних наслідків,вчиняючи діїповторно,перебуваючи поблизутериторії фабрикимеблів «Нова»,що ум.Тернополі,по вул.Текстильна,2А,застосувавши до ОСОБА_6 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, яке виразилось у нанесенні останньому удару по нижніх кінцівках, в результаті якого ОСОБА_6 не втримуючи рівновагу впав на асфальтне покриття та вдарився об нього головою, в цей час ОСОБА_4 скориставшись тим що потерпілий не може надати фізичного супротиву, відкрито викравіз кишенікуртки ОСОБА_6 мобільний телефонторгівельної марки«Huawei»,моделі «Y6s»,3\32GBStarryBlack,вартістю4000гривень.

В подальшому, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник розпорядившись із викраденим майном на власний розсуд, в результаті чого своїми умисним злочинними діями спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 4 000 гривень.

14 березня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану.

Обґрунтовуючи клопотання,слідчий посилаєтьсяна обґрунтованістьпідозри ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.186КК України,яке відповіднодо ст.12КК Україниє тяжкимзлочином таіснування ризиків,передбачених ч.1ст.177КПК України,а саме,що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватисьвід органівдосудового розслідуваннята/абосуду,незаконно впливатина свідківу кримінальномупровадженні;перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином,вчинити іншекримінальне правопорушення.З урахуваннямвикладеного,даних проособу підозрюваного ОСОБА_4 ,слідчий вважає,що єпідстави вважати,що меншсуворі запобіжнізаходи незможуть забезпечитиуникнення ризиків,передбачених ст.177КПК України,та виконанняпокладених напідозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, тому йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави.

Прокурор всудовому засіданніклопотання підтримав,вважаючи метуі підставизастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою ОСОБА_4 обґрунтованими.

В судовомузасіданні підозрюваний ОСОБА_4 заперечивщодо клопотанняслідчого,просив обратийому запобіжнийзахід увигляді домашньогоарешту.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023211040000656 від 10.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

14 березня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану.

На думкуслідчого судді,наведені вклопотанні обставинита доданідо ньогодокументи,якими слідчийобґрунтовує доводиклопотання,свідчать пронаявність обґрунтованоїпідозри увчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.186КК України.Зокрема,такими доказамиє: витяг з ЄРДР №12023211040000656 від 10.03.2023 року, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 09.03.2023; протокол огляду місця події від 09.03.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 11.03.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 12.03.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 10.03.2023; протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 10.03.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 13.03.2023; протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_6 від 13.03.2023; протокол пред`явлення особи для впізнаннявід 13.03.2023; протокол проведення слідчого експерименту зі свідок ОСОБА_10 від 13.03.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 14.03.2023; протокол огляду відеозапису від 14.03.2023; протокол огляду відеозапису від 14.03.2023; протоколом огляду відеозапису від 14.03.2023; повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 14.03.2023; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 14.03.2023; протокол проведення слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_4 від 14.03.2023, інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинено, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В свою чергу, підозрюваним не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на його непричетність до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.

На підтвердження вказаного ризику, також слугує факт того, що підозрюваний ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки в суспільстві, такожвін не має постійного джерела доходу.

Також, на думку слідчого судді, існує ризик того, щопідозрюваний ОСОБА_4 , володіючи необхідною інформацією щодо обставин кримінального провадження, може незаконно впливати на свідків, шляхом погроз чи застосування інших засобів впливуз метою дачі цими особами неправдивих показів.

Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цих осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Крім того, ОСОБА_4 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. А саме, ОСОБА_4 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може здійснити вплив на потерпілого, як благаючи або умовляючи його, так і може погрожувати свідкам, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали або будуть надавати під час досудового розслідування та\або судових засідань.

Ризиком того,що ОСОБА_4 може вчинятиінші кримінальніправопорушення єте,що він уже вчинявумисний корисливий злочин проти власності за який був засуджений вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.02.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України із встановленням йому випробувального терміну, а тому, слідчий суддя вважає, що перебуваючи на волі наявна велика ймовірність того, що ОСОБА_4 не відмовиться від злочинної діяльності та продовжить вчиняти інші злочини.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Втім,за наведенихвище обставин,на переконанняслідчого судді,застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе гарантувати виконання підозрюванимпокладених нанього процесуальнихобов`язків,а такожзапобігти ризикам,передбаченим ст.177КПК України, навіть у разі перебування під цілодобовим домашнім арештом.

Доводи підозрюваного ОСОБА_4 не дають підстав для можливості застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки на думку слідчого судді, враховуючи наведені вище обставини, застосування таких запобіжних заходів не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Таким чином стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявні обґрунтовані ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Будь-якихдоказів того,що станздоров`я підозрюваного ОСОБА_4 виключає його утримання під вартою, слідчому судді не надано.

За змістом ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.1 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставинивчинення кримінальногоправопорушення,матеріальне становищепідозрюваного,тяжкість правопорушення,у вчиненніякого підозрюється ОСОБА_4 ,слідчий суддявважає,що заставау розмірісорока розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб зможезабезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине на підозрюваного ОСОБА_4 .

Крім того слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчогоСВ ТернопільськогоРУ поліціїГУНП вТернопільській області ОСОБА_5 ,погоджене прокуроромТернопільської окружноїпрокуратури ОСОБА_3 про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відноснопідозрюваного ОСОБА_4 , задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованогота проживаючогоза адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 10 травня 2023 року.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , заставу врозмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу застава за « ОСОБА_4 » у кримінальному провадженні №12023211040000656 від10.03.2023за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 березня 2023 року.

У випадкувнесення застави,звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти та покласти на нього обов`язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Встановити строк дії ухвали слідчого судді до 23 год. 59 хв. 10 травня 2023 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухваливручити підозрюваному ОСОБА_4 та прокурору негайно після її оголошення, надіслати уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк її подачі обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1