Рішення № 109588682, 16.03.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2023 Справа № 914/3257/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-А», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «РІТЕЙЛ УКРАЇНА», с. Ставчани Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 25396,39 грн заборгованості за Договором поставки №184-КП/20 від 01.12.2020

За участю представників сторін: не викликались

Судові процедури

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-А» до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІТЕЙЛ УКРАЇНА» про стягнення 25396,39 грн заборгованості за Договором поставки №184-КП/20 від 01.12.2020.

Згідно із Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Львівської області від 20.12.2022 справу №914/3257/22 передано для розгляду судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 23.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.

29.12.2022 на адресу суду надійшла заява вх.№4368/22 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 38218,88 грн заборгованості, з яких: 25018,50 грн основний борг, 7846,27 грн пеня, 4787,14 грн інфляційні збитки, 566,97 грн 3 % річних. Дана заява обґрунтовується тим, що після подання позовної заяви позивачем під час проведення аудиту бухгалтерського обліку було виявлено первинну документацію, що підтверджує додаткові поставки Товарів у власність відповідача, не оплачені останнім відповідно до умов Договору та вимог чинного законодавства, а тому вважає за необхідне збільшити вартісні показники своїх позовних вимог у справі, що розглядається.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд приймає заяву про збільшення позовних вимог до розгляду.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №184-КП/20 від 01.12.2020 в частині повної та вчасної оплати вартості поставленого позивачем товару, у зв`язку у відповідача виникла заборгованість.

Заперечення відповідача

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 23.12.2022 п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.

З інформації на офіційній веб-сторінці АТ «Укрпошта»: https://www.ukrposhta.ua/ на вкладці «Трекінг» за номером поштового відправлення № 7901414743270 вбачається, що скерована на юридичну адресу відповідача (вул. Шевченка, 9 А, с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область, 81118) копія ухвали суду від 23.12.2022 про відкриття провадження у справі була ним отримана 29.12.2022.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Обставини справи

01 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РІТЕЙЛ УКРАЇНА» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІК-А» (Постачальник) укладено Договір №184-КП/20 поставки з протоколом узгодження розбіжностей (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов`язався передати (поставляти) Покупцю Товар, визначений у Специфікації, а Покупець приймати вказаний товар та оплачувати його на умовах даного Договору.

Сторони домовились, що сума (ціна) та вартість кожної партії Товару, згідно п.2.1. та 3.1. Договору зазначається у рахунку-фактурі та видатковій накладній, поставка відповідно до п.1.2, 4.1. Договору, здійснюється партіями згідно графіку поставок, вказаному у Додатку №1 на підставі погодженого замовлення Покупця Постачальником, а Покупець здійснює 100% оплату вартості відвантаженої партії Товару протягом 60 календарних днів з дати поставки товару, шляхом переказу відповідних коштів на банківський рахунок Постачальника, як це передбачено п.3.3. Договору (у редакції Додаткової угоди №1 від 01 квітня 2021 року).

Відповідно до умов 4.3.1, 4.3.2. Договору, Покупець зобов`язався приймати поставлені Товари по якості у відповідності до діючих інструкцій про приймання продукції №П-7 (Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного використання по якості від 25.04.66 р.) та по кількості у відповідності до діючих інструкцій про приймання продукції №П-6 (Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного використання по кількості від 15.06.65 р.) із доповненнями та змінами.

Право власності, а відповідно і всі ризики переходять до Покупця в момент прийняття товару, що підтверджується підписаною представником Покупця видатковою або товарно-транспортною накладною (п.4.2. Договору).

На виконання взятих на себе зобов`язань за Договором позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 49 319,50 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними №31251 від 03.11.2021, №32162 від 11.11.2021, №34204 від 01.12.2021, №36455 від 02.02.2022, №36840 від 29.12.2021, №36274 від 22.12.2021, №35638 від 15.12.2021, №33533 від 24.11.2021, №35076 від 08.12.2021 та №566 від 12.01.2022. Товар згідно зазначених видаткових накладних прийнято представником відповідача без зауважень по якості, упаковці та комплектності.

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач оплатив вартість поставленого позивачем товару частково на суму 24 301,00 грн.

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог з урахуванням прийнятої судом заяви про збільшення позовних вимог окрім суми основного боргу у розмірі 25018,50 грн позивач просить суд стягнути з відповідача 7846,27 грн пені, 4787,14 грн інфляційних збитків, 566,97 грн 3 % річних, а сього 38218,88 грн заборгованості.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав.

Суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між ними Договору поставки №184-КП/20 від 01.12.2020.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором щодо поставки позивачу товару на суму 49 319,50 грн підтверджується долученими до справи видатковими накладними.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором відповідач оплатив вартість поставленого позивачем товару частково на суму 24 301,00 грн, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 25018,50 грн.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав.

Що стосується заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань, то відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, заявлені до стягнення 3 % річних та інфляційні нарахування підлягають до стягнення разом із сумою основного боргу.

Що стосується заявленої до стягнення пені, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно з пунктами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6.1. Договору, за порушення умов даного Договору винна сторона несе відповідальність згідно даного Договору та чинного законодавства України.

У відповідності до ч.3 ст. 231 ГК України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Укладеним між сторонами Договором поставки №184-КП/20 від 01.12.2020 не передбаченого такого виду відповідальності за порушення грошового зобов`язання як пеня та її розміру, а відтак, підстави для її нарахування та стягнення відсутні.

З огляду на викладене, перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 25018,50 грн основного боргу за Договором поставки №184-КП/20 від 01.12.2020, 4787,14 грн інфляційних збитків та 566,97 грн 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи квитанцією №8329-9484-5109-0711 від 15.12.2022.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІТЕЙЛ УКРАЇНА» (81118, Львівська обл., с. Ставчани, вул. Шевченка, буд. 9а, код ЄДРПОУ 36808029), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК-А» (01133 м. Київ, вул. Генерала Алмазова, будинок 18/7, кімната 621, код ЄДРПОУ 31305135) 25018,50 грн (двадцять п`ять тисяч вісімнадцять гривень 50 копійок) основного боргу за Договором поставки №184-КП/20 від 01.12.2020, 4787,14 грн (чотири тисячі сімсот вісімдесят сім гривень 14 копійок) інфляційних збитків, 566,97 грн (п`ятсот шістдесят шість гривень 97 копійок) 3 % річних та 1971,65 грн (одна тисяча дев`ятсот сімдесят одна гривня 65 копійок) судового збору.

3.Відмовити в позові в частині стягнення 7846,27 грн пені.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 16.03.2023.

Суддя Кидисюк Р.А.