Ухвала суду № 109587806, 16.03.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

16.03.2023м. ДніпроСправа № 904/1302/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Трейдінг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострада Гарант", м. Дніпро

про стягнення 17 796 683,77грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Трейдінг" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострада Гарант" заборгованість у розмірі 17 796 683,77грн, з яких:

- заборгованість з повернення попередньої оплати у розмірі 5 500 000,00грн;

- заборгованість з оплати вартості поставленої продукції у розмірі 10 018 057,50грн;

- пеня у розмірі 780 266,02грн;

- 3% річних у розмірі 323 350,01грн;

- інфляційні втрати у розмірі 1 175 010,24грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів: генерального договору №24/03-21АТО поставки нафтопродуктів від 24.03.2021; генерального договору поставки №2 502/821/Щ/1 від 30.07.2021; договору поставки №2 562/1121/МД/1 від 02.11.2021; генерального договору №2 348/221/НП/1 поставки нафтопродуктів від 04.02.2021, в частині повної та своєчасної оплати.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023 справу №904/1302/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, що належить відповідачу на праві власності, а саме:

вантажний спеціалізований сідловий тягач SCANIA G410, серійний номер НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 ;

вантажний спеціалізований сідловий тягач SCANIA G410, серійний номер НОМЕР_3 , номер державної реєстрації НОМЕР_4 ;

вантажний спеціалізований сідловий тягач SCANIA G410, серійний номер НОМЕР_5 , номер державної реєстрації НОМЕР_6 ;

вантажний спеціалізований сідловий тягач SCANIA G410, серійний номер НОМЕР_7 , номер державної реєстрації НОМЕР_8 ;

вантажний спеціалізований сідловий тягач SCANIA G410, серійний номер НОМЕР_9 , номер державної реєстрації НОМЕР_10 ;

вантажний спеціалізований сідловий тягач SCANIA G410, серійний номер НОМЕР_11 , номер державної реєстрації НОМЕР_12 ;

вантажний спеціалізований сідловий тягач SCANIA G410, серійний номер НОМЕР_13 , номер державної реєстрації НОМЕР_14 ;

вантажний спеціалізований сідловий тягач SCANIA G410, серійний номер НОМЕР_15 , номер державної реєстрації НОМЕР_16 ;

вантажний спеціалізований сідловий тягач SCANIA G410, серійний номер НОМЕР_17 , номер державної реєстрації НОМЕР_18 ;

вантажний спеціалізований сідловий тягач SCANIA G410, серійний номер НОМЕР_19 , номер державної реєстрації НОМЕР_20 ;

вантажний спеціалізований сідловий тягач SCANIA G410, серійний номер НОМЕР_21 , номер державної реєстрації НОМЕР_22 .

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань (заборгованість виникла в 2021 році та на початку 2022 року). Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному ресорі юридичних фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо відповідача, відповідач за останній час неодноразово змінив своє місцезнаходження (з міста Києва на місто Рівне, з міста Рівне місто Дніпро). Неодноразово був змінений керівник відповідача: 11.04.2022 з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 ; 28.04.2022 з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , 27.09.2022 з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 . Відповідно неодноразово змінювались учасники відповідача (кінцеві бенефіціарні власники). Зазначені обставини практично унеможливлюють комунікацію позивача з відповідачем, керівництво відповідача уникає спілкування з позивачем, порушує відчуття стабільності, передбачуваності відповідача як контрагента.

Відтак, у ТОВ "Альянс Ойл Трейдінг" є достатньо обґрунтоване припущення, що виконання рішення суду може бути істотно ускладнено чи унеможливлено. Забезпечення позову шляхом арешту зазначеного рухомого майна, відповідатиме умовам адекватності та співмірності, не порушуватиме баланс між правами та інтересами, за захистом яких позивач звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії, не порушуватиме порушенню прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову суд відмовляє в її задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволення вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

В питаннях забезпечення позову правова позиція Верховного Суду зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова КГС у складі ВС від 08.10.2018 у справі №913/257/18).

За таких обставин, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, у першу чергу, повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до нормативних приписів статті 73 ГПК України встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, встановлюються на підставі доказів.

За змістом статей 2, 13 цього Кодексу судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суть якої зводиться до того, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Зі змісту поданої позивачем заяви про забезпечення позову реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається, оскільки не надано жодних доказів на підтвердження інформації щодо того, що відповідачем здійснюються дії спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду такі як: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації; витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем; укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання, тощо.

Обгрунтовуючи вимоги заяви про забезпечення позову, позивач посилається на неодноразову зміну місцезнаходження та зміну керівництва відповідача та можливі недобросовісні дії з боку відповідача, що унеможливить реальне виконання рішення суду.

Однак, наведені міркування є лише припущеннями позивача і недостатньою підставою для забезпечення позову, оскільки не підтверджують можливе ускладнення виконання рішення суду або його невиконання, у випадку задоволення позову судом.

При цьому, суд зазначає, що не вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник жодного доказу на підтвердження обставин, покладених в обґрунтування заяви, суду не надав.

Так, позивач посилається на те, що відповідачу на праві власності належить нерухоме майно - вантажні спеціалізовані сідлові тягачі у кількості 12 одиниць, однак жодних доказів на підтвердження цієї обставини не надає.

Сам факт порушення відповідачем договірних зобов`язань, зміна місцезнаходження та зміна керівництва не є достатньою правовою підставою для забезпечення позову.

Відтак заявник не довів належними й допустимими доказами необхідність вжиття заходів забезпечення позову у визначений законом спосіб.

За змістом статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди здійснюють правосуддя на засадах верховенства права. Одними з його елементів є законність, заборона свавільності, недискримінація та рівність перед законом.

За таких обставин правові підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову відсутні.

Про забезпечення позову або про відмову у його забезпеченні суд постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 140 ГПК України).

Відмова у забезпеченні позову не позбавляє права заявника повторно звернутися до суду з такою ж заявою після усунення недоліків.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 232 - 235 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Трейдінг" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили 16.03.2023 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.М. Євстигнеєва