Ухвала суду № 109586588, 16.03.2023, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1594/21

провадження 1-кп/136/115/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2023 р. м.Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62021240040000085 від 15.06.2021, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Нова Прилука,Липовецького району,Вінницької області,житель АДРЕСА_1 ,зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_2 ,українця,громадянина України,раніше несудимого,у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.286-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

з боку обвинувачення

прокурора ОСОБА_4 , з боку захисту

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

інших учасників кримінального провадження

потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні захисник заявив клопотання про призначення комплексної авто техніко - трасолого - біологічно - судово-медичної експертизи, проведення якої просив доручити експертам Вінницького міського бюро відділу судово-медичних експертиз та Вінницького НДЕКЦ МВС, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України за наступних обставин.

Так, близько 22 години 14.06.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, всупереч вимоги п. п. 2.9 (а), 12.1 Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем «Volkswagen Touran», номерний знак НОМЕР_1 , який на території України не зареєстрований, рухаючись автодорогою із сторони с. Лісова Лисіївка в напрямку с. Нова Прилука Липовецького району Вінницької області, на заокругленій ділянці дороги ліворуч, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку і стану транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним в межах смуги руху, допустив виїзд керованого ним транспортного засобу за межі проїзної частини праворуч у кювет, де відбулось зіткнення із деревом, внаслідок чого транспортний засіб перекинувся.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажири автомобіля ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді пошкодження зв`язок лівого плечового суглобу, забою м`яких тканин обличчя, саден лобної ділянки голови, ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому поперечного відділу хребта, забою хребта, політравми, закритої черепно-мозкової травми, травматичного шоку ІІ ступеню, ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді синців та саден голови, а пасажирка ОСОБА_11 від отриманих травм загинула. У ході судового провадження було допитано обвинуваченого ОСОБА_3 , який повідомив, що подробиць ДТП не пам`ятає, не пам`ятає і того, що він перебував за кермом, оскільки в той день за кермом часто перебував ОСОБА_8 . По справі було проведено ряд судових експертиз, а саме, автотехнічну, трасологічну, судово-медичну експертизу, судово-біологічну експертизу, відповідно до яких у ОСОБА_8 було виявлені відповідні тілесні ушкодження: садна на волосистій частині голови в скронево-тім`яно-потиличній ділянці з переходом на шкіру лобної ділянки зліва, в лобній ділянці по центру; на спинці носа; садно на бічній поверхні грудної клітки, на зовнішній поверхні правого плеча; на внутрішній поверхні правого плеча; в ділянці правої ліктьової ямки; на задній поверхні правого передпліччя та пошкодження зв`язок лівого плечового суглобу, перелом лівої лопатки, а генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на наданий на експертизу вирізці зі слідами речовини бурого кольору із бічної водійської подушки безпеки (об`єкт № 4.1) та генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на наданому на експертизу змиві з поверхні лобового скла в місці пошкодження, збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_8 та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові підозрюваного ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_9 . Також був встановлений факт, що автомобіль внаслідок помилки водія злетів з проїзної частини з великої висоти та вдарившись в дерево задньою лівою частиною перекинувся на лівий бік. Характер отриманих ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, а також той факт, що тільки його сліди ДНК та крові були вилучені з внутрішньої сторони лобового скла навпроти місця водія та з водійської подушки безпеки вказують на той факт, що за кермом міг перебувати останній. Такі травми як садна грудної клітини, рана голови та правої сторони його тіла могли бути отримані ОСОБА_8 від удару головою об лобове скло, рульову колонку та ліву сторону автомобіля під час ДТП в час перебування його за кермом. На відміну від ОСОБА_8 , ОСОБА_3 взагалі ніяких тілесних ушкоджень не отримав, що свідчить про його перебування в момент ДТП у неушкодженій частині автомобіля, а таким є тільки передня права сторона, тобто переднє місце пасажира. Встановлення вказаних обставин має суттєве значення для встановлення істини по справі, оскільки в сукупності з іншими доказами в змозі виключити можливість притягнення до кримінальної відповідальності невинної особи ОСОБА_3 та справедливого покарання для дійсного винуватця ДТП.

У судовому засіданні захисник вказав, що обставини щодо можливого не керування транспортним засобом ОСОБА_3 їм були відомі в ході досудового розслідування, клопотання письмово не було заявлене з підстав обмеження сторони захисту у реалізації ними своїх прав та поспішного відкриття матеріалів кримінального провадження з можливістю спрямування обвинувального акту до суду та дотримання стороною обвинувачення строків визначених КПК України, утім таке клопотання заявлялось в усній формі, однак не було вирішено органами досудового розслідування, дії та бездіяльність стороною захисту, у порядку ст.303 КПК України, не оскаржувалась, оскільки реалізація права на призначення експертизи можлива в ході судового розгляду чим вони і скористались наразі.

Обвинувачений клопотання підтримав з підстав наведених у ньому, просив задовольнити, вказуючи, що після надходження обвинувального акту на розгляд суду у нього були сумнів щодо перебування за кермом, а оскільки в подальшому було віднайдено ще й відео реєстратор з його машини, про що стороні захисту стало відомо в літку 2022 року, отож з метою виключення будь-яких сумнівів щодо його винуватості в інкримінованому злочині просив клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, мотивуючи тим, що сторона захисту зловживає своїми правами, заявляючи таке клопотання, яке спрямоване на затягування розгляду даного кримінального провадження, оскільки в ході досудового розслідування та судового розгляду факт того, що не ОСОБА_3 перебував за кермом, а можливо ОСОБА_8 не повідомлялись, володіючи інформацією щодо істотних обставин з літа 2022 року, клопотання про призначення комплексної експертизи не ініціювались, такі обставини не повідомлялись, дії органів досудового розслідування не оскаржувались, доказів того, що було реалізовані такі права шляхом ініціювання усного клопотання не надано. Сторона захисту після повідомлення про підозру та вирішення клопотання про відсторонення ОСОБА_3 , від посади мала доступ до матеріалів кримінального провадження, які долучались до клопотання. Сторона захисту в ході допиту потерпілого та свідків в судовому засіданні не звертала увагу на певну фактичну обставину, яка має істотне значення та не ставила під сумнів покази свідків та потерплого ОСОБА_9 , які повідомляли про місце розташування всіх осіб у транспортному засобі, отож зібрання доказів на даній стадії буде порушено принципу змагальності сторін та надання переваги стороні захисту на збирання доказів у ході судового розгляду. Крім цього, отримання тілесних ушкоджень у випадку ДТП є ситуативним, тому не можна достовірно визначитись із місцезнаходженням осіб, а лише можна моделювати, що є припущенням, відтак жодна експертиза не дасть достовірних висновків із поставлених питань.

Потерпілі в судовому засіданні поклались на розсуд суду при вирішенні даного клопотання.

Суд, вислухавши учасників кримінального провадження з приводу заявленого стороною захисту клопотання, дійшов висновку про таке.

Згідност. 7 КПК Україниоднієї із засад кримінального провадження є забезпечення права на захист.

У статті 6 Конвенції зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Застаттею 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні права та обов`язки.

Нормоюст. 20 КПК Українипередбачено, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбаченіКПК України.

Відповідно доч. 2 ст. 22 КПКсторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбаченихКПК, а вч. 6 цієї статтізакріплено обов`язок суду створити, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідноз ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

При цьому, згідно зч.1, 3 ст. 93 КПКУкраїни збирання доказів здійснюєтьсясторонами кримінального провадження,у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом поданняслідчому,прокурорувідповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченомустаттею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді відповідно дост. 303 КПК.

У ході розгляду даного клопотання порушеного стороною захисту доказів на обмеження чи порушення їх прав щодо збирання доказів у ході досудового розслідування не надано та іншого не встановлено.

Разом з цим, суд виконуючи покладений на нього обов`язок, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, вважає за необхідне забезпечити право стороні захисту необхідні умови для реалізації їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків щодо ініціювання проведення експертизи.

Як слідує із досліджених судом вже письмових доказів в рамках даного кримінального провадження, було проведено ряд експертиз, зокрема: судово-медичну, судово-гістологічну, автотехнічну, трасологічну, молекулярно-генетичну експертизи, тощо, висновки яких були безпосереднім предметом дослідження судом та учасниками у судовому засіданні.

Як слідує із порушеного клопотання, підставою для призначення комплексної експертизи сторона захисту вказує обставини щодо не керування ОСОБА_3 транспортним засобом у момент ДТП, наявні механічні пошкодження транспортного засобу «Volkswagen Touran», номерний знак НОМЕР_1 у співставленні до характеру отриманих свідком ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, а також факт, що тільки його сліди ДНК та крові були вилучені з внутрішньої сторони лобового скла навпроти місця водія та з водійської подушки безпеки, тоді як у ОСОБА_3 ніяких тілесних ушкоджень не виявлено, у зв`язку із чим вважає за доцільне поставити на вирішення експертів наступні питання: яким було місце знаходження ОСОБА_3 з урахуванням відсутності у нього травм в момент ДТП в салоні автомобіля?; яким було місцезнаходження ОСОБА_8 в момент ДТП в салоні автомобіля з урахуванням наявних у нього травм та його слідів ДНК на лобовому склі автомобіля? який механізм виникнення травм в ОСОБА_8 під час ДТП і чи могли ці травми бути отриманими внаслідок його перебування за кермом автомобіля під час ДТП?

Вирішуючи вказане клопотання в контексті вже досліджених судом доказів встановлено із висновку №511/535 судово-медичної експертизи (Том №2 а.к.п.167, 168), що у ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження: садана на волосистій частині голови в скронево-тім`яно-потиличній ділянці з переходом на шкіру лобної ділянки зліва; в лобній ділянці по центру; на спинці носа; садно на бічній поверхні грудної клітки; на зовнішній поверхні правого плеча; на внутрішній поверхні правого плеча; в ділянці правої ліктьової ямки; на задній поверхні правого передпліччя. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_8 виникли від травматичної дії (тертя) тупого твердого предмету (предметів), індивідуальні чи групові особливості якого (яких) не відобразились в морфологічних властивостях тілесних ушкоджень, давністю утворення відповідають терміну, вказаному у постанові про призначення експертизи 14.06.2021, за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Згідно з «Випискою» №12563 від 15.06.2021 КНП Міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, «Направлення на обстеження» №16329 від 15.06.2021, ОСОБА_8 виставлялись діагнози «пошкодження зв`язок лівого плечового суглобу», «перелом лівої лопатки», вказані діагнози не можуть бути взяті до уваги при судово-медичній оцінці на підставі наявних даних, як такі, що не підтверджені відповідними об`єктивними клінічними даними згідно з п.4.6. Правил судово медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Отож із вказаного висновку експерта слідує, що діагнози «пошкодження зв`язок лівого плечового суглобу», «перелом лівої лопатки» у ОСОБА_8 , на якому було акцентовано клопотання сторони захисту, не можуть бути взяті до уваги, оскільки не відповідають характеру тілесного ушкодження і не підтверджується об`єктивними відомостями в силу п.4.6 Правил, що спростовує доводи сторони захисту щодо отримання свідком ОСОБА_12 тілесних ушкоджень прив`язаних виключно до лівої сторони тіла.

Тілесні ушкодження які підтверджені у ОСОБА_8 давністю утворення відповідають терміну, вказаному у постанові про призначення експертизи 14.06.2021, виникли від травматичної дії (тертя) тупого твердого предмету (предметів), індивідуальні чи групові особливості якого (яких) не відобразились в морфологічних властивостях тілесних ушкоджень, відтак встановлення місця перебування ОСОБА_8 у транспортному засобі у співставленні морфологічних особливостей отриманих ним тілесних ушкоджень згідно з висновком експерта, який є категоричним, є неможливим, що виключає необхідність проведення експертизи з питань ініційованих стороною захисту у клопотанні по відношенню до свідка та такі питання не підлягають доказуванню.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 , то такі доводи спростовано наявним в матеріалах кримінального провадження висновком експерта №524/536 (Том №3 а.к.п. 8), відповідно до якого у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження: садна в тім`яній ділянці справа, на правій гомілці; синець на правому плечі; синець та рана на лівому плечі; синець на задній поверхні грудної клітини праворуч; рани на лівій гомілці. Забій-садно лівого плечового суглобу, забій поперекової ділянки. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_3 виникли від травматичної дії (удар, тертя) тупого твердого предмету (предметів), за давністю утворення відповідають терміну вказаному у постанові про призначення експертизи 14.06.2021, за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.

Щодо виявлених слідів речовин бурого кольору із бічної водійської подушки безпеки (об`єкт 4.1.) та генетичних ознак клітин з ядрами виявлених на наданому на експертизу змиві з поверхні лобового скла в місці пошкодження (об`єкт 6.1.), які збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_8 та не збігаються із генетичними ознаками зразків крові підозрюваного ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_9 , то суд вважає, що ініційовані стороною захисту питання у клопотанні, у розрізі цього висновку, не дадуть можливості отримати відповіді на поставлені питання та визначити місцезнаходження осіб у транспортному засобі.

Доводи сторони захисту, що автомобіль внаслідок помилки водія злетів з проїзної частини з великої висоти та вдарившись в дерево задньою лівою частиною перекинувся на лівий бік, є слушними та можуть свідчити, що механізм травмування водія та пасажирів в умовах перекидання автомобіля, невизначеність характеру та напрямку травматичного впливу всіх інерційних сил, що діяли на тіло водія та пасажирів, не дадуть змоги встановити, на якому місці (водія або пасажира) перебував у момент ДТП кожен з постраждалих.

Інші питання стороною захисту на вирішення експертів не ставились та на наявність інших суперечностей не вказували, а сторона обвинувачення категорично заперечувала щодо призначення експертизи.

Доказів порушення прав ОСОБА_3 у ході досудового розслідування щодо обмеження прав на збирання доказів суду не надано та в ході судового розгляду не встановлено, будь-які клопотання щодо збирання доказів під час підготовчого засідання та судового провадження, в ході дослідження доказів, стороною захисту не ініціювались, на розбіжності чи суперечності уваги суду не зверталось.

Приймаючи до уваги викладене, встановлені у ході судового розгляду обставини повідомлені обвинуваченим лише під час його допиту та у співставленні наявних у кримінальному провадженні проведених вже експертиз, їх висновків, письмових доказів та показів потерпілого та свідків, які були досліджені, суд не вбачає необхідності для призначення у кримінальному провадженні ініційованої стороною захисту комплексної експертизи, оскільки це не сприятиме завданням та меті кримінального провадження (ст. 2 КПК України) та призведе лише до затягування судового розгляду.

З огляд на вище перелічені обставини, суд відмовляє в задоволенні клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9, 22, 26, 93, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника про призначення комплексної судово медичної автотехнічної транспортно-трасологічної експертизи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбаченіст. 392 КПК України.

Суддя Світлана ШПОРТУН