Постанова № 10957349, 17.08.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2010 року Справа № 12/50

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. –доповідача

суддів: Виноградник О.М., Голяшкіна О.В.,

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.,

за участю представників сторін:

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Автомир”, м.Кіровоград, на рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.05.2010р. у справі №12/50

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг”, м.Київ

/вул.Дегтярівська, 21 літера “Г”, м.Київ, 04119/.

до відповідача приватного підприємства “Автомир”, м.Кіровоград

/пр.Комуністичний, 1 Б, м.Кіровоград, 25006/.

про стягнення 35 777,78 грн. та повернення предмету лізингу

залишковою вартістю 110 391,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 31.05.2010р. (суддя Макаренко Т.В.) у справі №12/50 позовні вимоги ТОВ “ВіЕйБі Лізинг” задоволено повністю.

З ПП “Автомир” на користь ТОВ “ВіЕйБі Лізинг” стягнуто 16 299,98 грн. пені, 19 477,80 грн. штрафу, а також, 1 461,70 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Окрім того, прийнято рішення щодо вилучення та передачі ТОВ “ВіЕйБі Лізинг” предмету лізингу –автомобілю Subaru Forester, 2008 року випуску в кількості 1 /одна/ одиниця.

Підставами прийняття даного рішення стало порушення відповідачем умов договору лізингу щодо своєчасної сплати лізингових платежів, а також, ненадання останнім господарському суду доказів повернення предмету лізингу.

Не погодившись з зазначеним вище рішенням суду першої інстанції, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати, як таке, що прийнято за умов неповного дослідження важливих для вирішення спору обставин справи, та прийняти у справі нове рішення, повністю відмовивши в задоволення позовних вимог.

В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі заперечень, скаржник зауважує на тому, що господарським судом першої інстанції не було взято до уваги рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.01.2010р. у справі №9/53, за яким вартість предмету лізингу /автомобілю/ позивачеві була повністю відшкодована, а, отже, на думку скаржника, при прийнятті оскаржуваного рішення від 31.05.2010р. господарський суд Кіровоградської області не мав жодних правових підстав для стягнення з відповідача коштів, а тим більше вилучення та передачі позивачеві спірного автомобілю.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач викладені в останній доводи заперечує, вважає рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.05.2010р. правомірним, у зв’язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу ПП “Автомир” –без задоволення.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 22.06.2010р. зазначена вище апеляційна скарга була прийнята до розгляду, слухання справи призначене на 13.07.2010р.

13.07.2010р., у зв’язку із неявкою у судове засідання скаржника, розгляд справи було відкладено до 17.08.2010р.

Отже, дослідивши матеріали справи, вивчивши викладені в апеляційній скарзі доводи та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.01.2010р. у справі № 9/53 встановлено, що 17.04.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Автомир" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №080417-55/ФЛ-Ю-А (надалі - договір).

Предметом договору №080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008р., згідно п.1.1 останнього, є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору наведена у специфікації (предмет лізингу) для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Отже, на виконання умов договору №080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008р. лізингодавець передав лізингоодержувачеві автомобіль Subaru Forester, 2008 року випуску, державний номер АА 3331 АВ, номер кузова JF1SH5LS59G002201, вартістю 194778,00 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується актом прийому-передачі майна в користування від 16.05.2008 р. /т.1 а.с.22/.

Проте, відповідач в порушення п.3.1 договору №080417-55/ФЛ-Ю-А від 17.04.2008 року та п.3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг", в обумовлені договором строки лізингові платежі не сплатив, прострочивши виконання грошового зобов'язання, більше ніж на 30 днів.

Зазначений вище факт прострочення виконання позивачем грошового зобов'язання за договором фінансового лізингу і став приводом для первісного звернення позивача до суду. За результатами розгляду даних позовних вимог господарським судом Кіровоградської області прийнято рішення від 18.01.2010р. в рамках справи №9/53, яким з відповідача /ПП “Автомир”/ на користь ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" стягнуто 163 965,01 грн. основної заборгованості за лізинговими платежами, 979,64 грн. –3% річних та 3 184,51 грн. інфляційних.

Згодом, позивач /ТОВ "ВіЕйБі Лізинг"/ звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом про вилучення у ПП “Автомир” предмету лізингу /автомобілю/ та стягнення з останнього неустойки у вигляді пені за прострочення повернення автомобілю, а також, штрафу за порушення процедури вилучення даного майна.

Тобто, предметом спору є стягнення неустойки та повернення предмету лізингу.

В якості обґрунтування задоволення позовних вимог ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" посилається на п.10.2. договору, згідно з яким, у випадку виникнення будь-якої з підстав, передбачених в пунктах 10.1.1, 10.1.5 даного договору, Лізингодавець направляє Лізингоодержувачу повідомлення про вилучення майна із означенням строку його передачі. Документом, що підтверджує факт прийняття Лізингодавцем рішення про розірвання Договору, є рекомендований або цінний лист Лізингодавця. Лизінгоодержувач зобов'язаний за свій рахунок, на протязі 7 (семи) робочих днів з моменту направлення Лізингоодавця на адресу Лізингоодержувача відповідної вимоги, повернути останньому спірне майно.

Зокрема, п.10.1. підставою для вилучення майна зазначено несплату Лізингоодержувачем /відповідач/ лізингових платежів (частково або в повному обсязі) або прострочення сплати останніх більше ніж на 30 (тридцять) днів з дня настання встановленого відповідним Графіком строку платежу ( Додаток № 1 до Договору).

Отже, у зв'язку з існуванням у відповідача /ПП “Автомир”/ простроченої заборгованості в сумі 131 294,25 грн., строк існування якої станом на 28.10.2009р. становив 99 днів, 28.10.2009р. останньому було направлено письмове повідомлення за №4628 про відмову від договору (розірвання) та вилучення майна за №4628, отримане відповідачем 04.11.2009р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. /а.с.33,34/.

Зазначеним повідомленням відповідача було зобов'язано повернути позивачу майно –автомобіль Subaru Forester, 2008 року випуску, державний номер АА 3331 АВ.

Проте, зазначене повідомлення відповідач залишив без задоволення, автомобіль позивачеві не повернув /доказів зворотного суду не надано/, що стало приводом для чергового звернення позивача до суду з проханням вилучити даний автомобіль у відповідача та передати позивачеві.

Окрім того, за прострочення повернення предмету лізингу протягом передбачених договором семи днів з дати отримання відповідного повідомлення, а також, за порушення процедури вилучення майна, ТОВ "ВіЕйБі Лізинг", згідно п.3.2. договору, було нараховано відповідачеві 16 299,98 грн. пені /із розрахунку 149 днів, тобто, з 27.10.2009р. по 24.03.2010р./, а також, відповідно до п.11.2.5 договору, 19 477,80 грн. штрафу.

Згідно вимог статті 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до (становлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, з огляду на ненадання відповідачем господарському суду доказів своєчасного внесення ним лізингових платежів в сумі 131 294,25 грн. протягом 7 (семи) робочих днів з моменту направлення Лізингоодавця на адресу Лізингоодержувача відповідної вимоги, тобто, до 27.10.2009р. включно, колегія суддів вважає відповідача таким, що прострочив виконання зобов’язання в порядку ст.612 ЦК України та п.10.2. договору, у зв’язку з чим погоджується із думкою господарського суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині вилучення у ПП “Автомир” предмету лізингу - автомобілю Subaru Forester, 2008 року випуску, державний номер АА 3331 АВ, номер кузова JF1SH5LS59G002201.

Окрім того, судова колегія вважає вірним наданий позивачем розрахунок пені та вважає цілком обґрунтованим покладення на відповідача, відповідно до п.3.2. договору, 16 299,98 грн. пені за прострочення повернення позивачеві предмету лізингу.

Водночас, висновок господарського суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача 19 477,80 грн. штрафу за порушення процедури вилучення майна /предмету лізингу/ колегія суддів вважає передчасним, з огляду на наступне:

Так, п.11.2.5 договору визначено розмір штрафу, що має сплатити Лізингоодержувач /відповідач/, зокрема, за порушення процедури вилучення майна. При цьому, як саме повинна виглядати дана процедура та які саме докази на підтвердження порушення останньої повинні бути надані, договором фінансового лізингу не визначено.

Таким чином, факт порушення відповідачем процедури вилучення майна колегія суддів вважає не доведеним, у зв’язку з чим підстав для задоволення позовних вимог в цій частині не вбачає.

Що ж до викладених в апеляційній скарзі заперечень стосовно того, що господарським судом першої інстанції не було взято до уваги рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.01.2010р. у справі №9/53, за яким вартість предмету лізингу /автомобілю/ позивачеві була повністю відшкодована, а, отже, на думку скаржника, при прийнятті оскаржуваного рішення від 31.05.2010р. господарський суд Кіровоградської області не мав жодних правових підстав для стягнення з відповідача коштів, а тим більше вилучення та передачі позивачеві спірного автомобілю, колегія суддів вважає за доцільне зауважити наступне: предметом спору у справі №9/53 було стягнення з відповідача прострочених поточних лізингових платежів, тоді як предметом спору у даній справі є саме вилучення у ПП “Автомир” предмету лізингу /автомобілю/ згідно п.10.1 договору, стягнення з останнього неустойки у вигляді пені за прострочення повернення майна, а також, штрафу за порушення процедури вилучення останнього.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.05.2010р. у справі №12/50 помилковим в частині покладення на відповідача 19 477,80 грн. штрафу, а апеляційну скаргу ПП “Автомир” у вказаній частині обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В іншій частині оскаржуване рішення прийнято за умов надання належної юридичної оцінки наявним у справі доказам, у зв’язку з чим підлягає залишенню без змін.

Згідно ст.49 ГПК України, витрати на апеляційне оскарження пропорційно задоволеним вимогам підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства “Автомир”, м.Кіровоград, –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.05.2010р. у справі №12/50 –скасувати частково, а саме, в частині стягнення з відповідача, приватного підприємства “Автомир”, 19 477,80 грн. штрафу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" /ЄДРПОУ 33880354/ на користь приватного підприємства “Автомир” /ЄДРПОУ 32615967/ 97,50 грн. витрат на апеляційне оскарження.

В іншій частині рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.05.2010р. у справі №12/50 –залишити без змін.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Кіровоградської області.

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний термін.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя                                                   О.М. Виноградник

Суддя О.В. Голяшкін