Рішення № 109556496, 15.03.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/134/23

Провадження № 2/127/16/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2023 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Антонюка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниця, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, цивільну справу за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води,

в с т а н о в и в :

КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Позов мотивовано тим, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.11.2022 р. скасовано судовий наказ, виданий 28.07.2022 у справі №127/15127/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.11.2019 по 31.05.2022 в сумі 15 087,43 грн, 3% річних в сумі 169,08 грн та судового збору у розмірі 248,10 грн. Роз?яснено стягувачу, що заявлені вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно 03.01.2023 року КП «ВМТЕ» звернулось до суду із даним позовом, в якому зазначає, що житлове помешкання по АДРЕСА_1 , де зареєстрована та проживає відповідач, забезпечується послугами з постачання теплової енергії (централізованого опалення) та гарячої води, які надаються КП ВМР "ВМТЕ".

Зазначений житловий будинок технічно під`єднано до зовнішніх інженерних мереж КП ВМР «ВМТЕ».

Позивач зазначає, що до 01.11.2021 року діяв типовий договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води. КП ВМР "ВМТЕ" запропонувало населенню публічну оферту для ознайомлення та укладення договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, опублікувавши у газеті "Вінницька газета" №32 від 03.08.2018 року типові договори приєднання. Після даної публікації вважається, що що договори були укладені між КП ВМР "ВМТЕ" та кожним споживачем - фізичною особою. Починаючи з 01.11.2021 року діють типові індивідуальні договори приєднання на послуги з постачання теплової енергії та гарячої води і вважається, що укладені між КП ВМР "ВМТЕ" та кожним споживачем - фізичною особою відповідно до ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", постанови КМУ від 21.08.2019 №830 "Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" та постанови КМУ від 11.12.2019 №1182 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води". Враховуючи, що заперечень або протоколу розбіжностей до типових договорів від відповідачки у встановлений чинним законодавством термін не надійшло, то вона фактично підтвердила свою згоду з умовами про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води та приєдналась до запропонованих типових договорів в цілому. КП ВМР «ВМТЕ» своєчасно, належної якості надає послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачці щомісячно надсилаються платіжні вимоги щодо сплати боргу за отримані житлово-комунальні послуги, зокрема за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, а тому, на думку позивача, вона усвідомлює, що є боржником перед КП ВМР «ВМТЕ». За період з 01.11.2019 р. до 30.05.2022 р. сума боргу перед позивачем становить 15256,51 грн., з яких: 15087,43 грн. сума заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води; 169,08 грн. 3% річних від простроченої суми заборгованості, які позивач просить стягнути із відповідачки на користь КП ВМР "ВМТЕ", звернувшись до суду із даним позовом. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати у розмірі 2481, 00 грн.

Ухвалою суду від 18.01.2023 року відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Також роз`яснено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) осіб, відповідач має подати у строк для подання відзиву, а позивач- разом із позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, або ж в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб, від сторін не надходило.

20.02.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачка просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, обгрунтовуючи свої заперечення тим, що 28.07.2022 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано судовий наказ №127/15127/22 за заявою КП ВМР «ВМТЕ», яким стягнуто з ОСОБА_1 , на користь КП ВМР "ВМТЕ" заборгованості за період з 01.11.2019 р. по 31.05.2022 р. в сумі 15087,00 грн. та судового збору в розмірі 248,10 грн. В подальшому, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.11.2022 року даний судовий наказ було скасовано. Відповідачка зазначає, що в заяві про видачу судового наказу заявник посилався на публічний договір від жовтня 2021 p., заборгованість просить стягнути з 01.11.2019 p., однак до позовної заяви вже додає публікацію договору за 2018 р. та посилається на Типові індивідуальні договори приєднання на послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, які діють з 01.11.2021 р. Крім того, в листі КП ВМР "ВМТЕ" №960-Г-104 від 24.03.2022 р. вказано, що для розгляду питання щодо виниклої заборгованості відповідачу потрібно з`явитись на постійно діючу комісію після завершення воєнного стану в Україні. Однак, всупереч змісту вказаного листа, позивач вже звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу та із позовною заявою про стягнення заборгованості. Зазначає, що позивач не надав доказів того, що співвласники будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , не прийняли рішення про укладення індивідуальних договорів. Також позивачем не надано доказів тому, що при публікації публічного договору, ним виконано вимоги ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», тому відповідачка дійшла до висновку про відсутність підстав вважати, що між сторонами взагалі існують договірні відносини.

Також звертає увагу суду, що за період наявності спору, позивач самовільно і неодноразово змінював суму боргу, а також самовільно, без будь-яких дозволів та рішень утримував певні суми на власний розсуд із пільг військовослужбовця, наданих на жкп чоловікові відповідачки, який проживає та зареєстрований в даному помешканні, а зараз перебуває в складі Збройних Сил України та несе службу на захист держави, що підтверджується відповідною довідкою. Відповідачка зазначає, що позивач, знаючи про проблеми із постачання гарячої води за період з 01.11.2019 р. по 31.05.2022 р. свідомо не вчиняв жодних дій щодо ліквідації течії, а виниклі з вини позивача втрати, намагається компенсувати за рахунок жителів будинку.

Окрім того, 20.02.2023 року відповідачкою подано клопотання до суду про застосування позовної давності, яке вона обгрунтовує тим, що з матеріалів справи вбачається, що позивачу відомо про наявність заборгованості ще з листопада 2019 р., що підтверджується заявами, реєстрами, відповідями та актами, доданими до відзиву на позовну заяву, а також показами свідка. Жодних дій за період з листопада 2019 р. до даного часу щодо відновлення порушеного на думку позивача його права ним не вживалось. Щодо звернення позивача до суду із заявою про видачу судового наказу, то відповідачка зазначила, що позивач був обізнаний про наявний між ним та відповідачкою спір, а ризики щодо обраного способу захисту покладаються на самого позивача, тому така обставина не може бути заявлена як обставина для нового відліку строку позовної давності.

В свою чергу позивач, скориставшись своїм правом, надав до суду відповідь на відзив та заперечення щодо клопотання про застосування позовної давності. Щодо застосування позовної давності представник позивача зазначив, що 14.07.2022 року КП ВМР «ВМТЕ» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води у загальній сумі 15 256,51 грн, що утворилась за період з 01.11.2019 до 31.05.2022 включно (в межах встановленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності, з урахуванням приписів пункту 5 частини першої статті 165 ЦПК України). 28.07.2022 Вінницьким міським судом Вінницької області було видано відповідний судовий наказ у справі №127/15127/22 про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , який в подальшому було скасовано за заявою ОСОБА_1 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.11.2022. Зазначеною ухвалою суду стягувачу КП ВМР «ВМТЕ» роз?яснено, що заявлені вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження. Отже, саме з моменту постановлення Вінницьким міським судом Вінницької області ухвали від 11.11.2022 про скасування судового наказу від 28.07.2022 у справі №127/15127/22, яким було стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.11.2019 до 31.05.2022 включно у розмірі 15 256,51 грн, у КП ВМР «ВМТЕ» виникло право звернутися з тими ж вимогами в позовному провадженні, а порушене право позивача після скасування судового наказу, який набрав законної сили, знову підлягало захисту. У зв`язку з чим, керуючись наданим процесуальним законом правом на звернення до суду в порядку позовного провадження із тими самими вимогами у разі скасування судового наказу, КП ВМР «ВМТЕ» 29.12.2022 р. звернулось до суду із такими вимогами в порядку позовного провадження. У відповіді на відзив позивач підтримав зазначені обставини викладені у позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення вимог позовної заяви з наступних підстав.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та правовідносини сторін, що ґрунтуються на вимогах ст. 526, 625 ЦК України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.

Так, судом встановлено, що помешкання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , забезпечується послугами теплової енергії та гарячої води, які надаються КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго».

Як слідує із витягу з реєстру особових рахунків житлового фонду за вказаною адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована ОСОБА_1 (а.с. 5). Крім того реєстрація місця проживання відповідачки за вказаною адресою також підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи №2413 від 12.01.2023, виданою Департаментом адміністративних послуг Вінницької міської ради (а.с. 20).

Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» є організацією, що надає населенню послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до умов визначених Правилами надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, та Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Як вбачається із ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає передбачений пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Факт споживання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води відповідачка не заперечує і вона частково оплачує спожиті послуги, що підтверджується інформацією, зазначеною у оборотній відомості за період з 11.2019 по 05.2022 за особовим рахунком № НОМЕР_1 (а.с. 6).

У квартирі АДРЕСА_3 встановлено прилад розподільного обліку гарячої води (індивідуальний лічильник).

19.06.2019 зазначений прилад розподільного обліку гарячої води за заявою споживача було розпломбовано, що підтверджується актом від 19.06.2019 (а.с. 87). Після цього лічильник опломбовано та взято на абонентський облік 13.01.2020, що підтверджується актом про прийняття вузла розподільного обліку на абонентський облік від 31.01.2020 (а.с. 88).

Таким чином, з 19.06.2019 до 13.01.2020 квартира АДРЕСА_3 вважалась такою, що не обладнана приладом розподільного обліку (квартирним засобом обліку) гарячої води.

Згідно з пунктом 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за № 630, положення якого застосовувались до 01.11.2021, у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Плата за послуги згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.

За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку або не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

Оскільки 19.06.2019 лічильник обліку гарячої води у квартирі відповідачки було розпломбовано за заявою споживача, нарахування за спожиту послугу гарячого водопостачання до січня 2020 року (до опломбування лічильника та прийняття його на абонентський облік), проводилось таким чином: за червень 2019 року, у строк, що не перевищує одного місяця з моменту розпломбування лічильника - згідно із середньомісячними показаннями засобу обліку за попередні три місяці, як передбачено пунктом 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за № 630; з липня до жовтня 2019 року включно - згідно із встановленими нормативами (нормами) споживання відповідно до кількості зареєстрованих у квартирі осіб; за листопад та грудень 2019 року - згідно з показаннями будинкового засобу обліку, який встановлено у будинку 25.10.2019, відповідно до кількості зареєстрованих у квартирі осіб.

Нарахування за гаряче водопостачання по квартирі АДРЕСА_3 за вказаний період проводилось на двох зареєстрованих за цією адресою осіб. Те, що у квартирі зареєстровано дві особи: відповідачка ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 , не заперечується відповідачкою, яка про це зазначає у відзиві на позов, і підтверджується інформацією, що зазначена у наданих нею копіях Єдиного рахунку за надані житлово- комунальні послуги.

У зв`язку з тим, що вимоги про стягнення заборгованості позивач заявив лише до одного із солідарних боржників - власника/наймача ОСОБА_1 , що є правом кредитора, передбаченим ч. 1 ст. 543 ЦПК України, до позовної заяви додано Витяг із реєстру особових рахунків житлового фонду КП ОЦ ЖКГ м. Вінниця за особовим рахунком № НОМЕР_1 , де у числі проживаючих зазначено лише відповідачку ОСОБА_1 , до якої позивач пред`явив вимоги про погашення заборгованості.

Згідно з актом обстеження від 25.11.2019 витоки із загальнобудинкової мережі гарячого водопостачання відсутні (а.с. 90).

Як вбачаєтьсяіз Актувикористання гарячоїводи залистопад 2019року обсягспожитої водив багатоквартирномужитловому будинкупо АДРЕСА_2 ,за листопад2019року становить-247,651м3(а.с.89),сумарні витратигарячої водиз квартирнихзасобів обліку(індивідуальнихлічильників)-101,06м3;кількість користувачівпослуг з централізованого гарячого водопостачання, квартири яких не обладнано індивідуальними приладами обліку 3 особи; тариф за 1 м3 гарячої води - 90,10 грн/м3. Комерційний засіб обліку (загальнобудинковий лічильник гарячої води) було введено в експлуатацію 25.10.2019 з показниками 720 м3. Обраховано, що 69,349 м3 було використано в жовтні, тому від різниці в 317 м3 віднято 69,349 м3 та отримано фактичне використання по комерційному засобу обліку за листопад в розмірі 247,651 м3. Таким чином, фактична вартість спожитої гарячої води на одного мешканця квартири, що необладнана приладом обліку, в житловому будинку по АДРЕСА_2 , за листопад 2019 року відповідає розрахунку і дорівнює 4402,29 грн. на одну особу.

Згідно з актом обстеження від 26.12.2019 витоки з загальнобудинкової мережі гарячого водопостачання відсутні (а.с. 92). Згідно з актом використання гарячої води за грудень 2019 року обсяг спожитої води в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 , за грудень 2019 року становить - 461,0 м3 (а.с. 91). Таким чином, фактична вартість спожитої гарячої води на одного мешканця квартири, що необладнана приладом обліку, в житловому будинку по АДРЕСА_2 , за грудень 2019 року відповідає розрахунку і дорівнює 12 424,79 грн. на одну особу.

З січня 2020 року нарахування за спожиту послугу з постачання гарячої води по квартирі АДРЕСА_3 проводяться згідно із показаннями індивідуального засобу обліку.

Щодо посилання відповідачки на надання позивачем неналежної якості послуги з постачання гарячої води, на підтвердження чого вона надала копії актів-претензій за 2020 та 2021 роки (а.с. 52-59, 61-74), то із доданої до позовної заяви оборотної відомості за період з 11.2019 по 05.2022 за особовим рахунком № НОМЕР_1 вбачається, що у зв`язку із зафіксованими фактами постачання до квартири відповідачки гарячої води, температура якої на час складання актів-претензій була нижче нормативної, проведено відповідний перерахунок та застосовано тариф, що є нижчим від встановленого тарифу на послугу з постачання гарячої води (колонка 6 «Тариф»).

За наведених обставин, нарахування плати за послугу з постачання гарячої води відповідачці проведено правильно, відповідно до вимог законодавства та перерахунку не підлягає.

Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом та укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору.

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі - Правил) розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 20 Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Відповідно до п. 11 Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.

За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку або не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

Аналогічні за змістом норми містять й положення ст. ст. 10, 11 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Щодо клопотання відповідачки про застосування до заявлених позовних вимог позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, відповідно до частини першої цієї статті за загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частиною п`ятою статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (ч. 1). Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч. 2). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3).

У цій справі предметом спору є стягнення з відповідачки заборгованості за централізоване теплопостачання за період з 01.11.2019 до 30.05.2022 включно.

14.07.2022 КП BMP «Вінницяміськтеплоенерго» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води у загальній сумі 15 256,51 грн, що утворилась за період з 01.11.2019 до 31.05.2022 включно (в межах встановленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності, з урахуванням приписів пункту 5 частини першої статті 165 ЦПК України).

28.07.2022 Вінницьким міським судом Вінницької області було видано відповідний судовий наказ у справі № 127/15127/22 про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , який в подальшому було скасовано за заявою ОСОБА_1 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.11.2022 р. (а.с. 11).

Зазначеною ухвалою суду стягувачу КП BMP «Вінницяміськтеплоенерго» роз`яснено, що заявлені вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, саме з моменту постановлення Вінницьким міським судом Вінницької області ухвали від 11.11.2022 про скасування судового наказу від 28.07.2022 у справі №127/15127/22, яким було стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.11.2019 до 31.05.2022 включно у розмірі 15 256,51 грн, у КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» виникло право звернутися з тими ж вимогами в позовному провадженні, а порушене право позивача після скасування судового наказу, який набрав законної сили, знову підлягало захисту.

У зв`язку з цим, керуючись наданим процесуальним законом правом на звернення до суду в порядку позовного провадження із тими самими вимогами у разі скасування судового наказу, КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» 03.01.2023 р. звернулось до суду із такими вимогами в порядку позовного провадження. Крім того, із доданої до позовної заяви оборотної відомості за період з 11.2019 по 05.2022 за особовим рахунком № НОМЕР_1 вбачається, що протягом спірного періоду відповідачка щомісячно частково сплачувала за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, отже позовна давність переривалась частковим погашенням боргу, а тому клопотання відповідачки про застосування строків позовної давності, до задоволення не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір 2481,00 грн.

Керуючись Законом України "Про житлово-комунальні послуги", ст. ст. 526, 530, 625 ЦК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, ст. ст. 10-13, 76-89, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.11.2019 до 30.05.2022 включно у розмірі 15256 (п`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят шість) гривень 51 копійку, з яких: 15 087,43 грн. сума заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води; 169,08 грн. 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» судовий збір в розмірі 2 481,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 15.03.2023 року.

Позивач: Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», місцезнаходження: 21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя,буд. 13, код ЄДРПОУ 33126849.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: