Ухвала суду № 109556192, 15.03.2023, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

Справа 133/3042/22

15.03.23

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Пєтухової Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача - адвоката Сєчко Валерія Леонардовича про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Гурівецьке» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області 14.12.2022 надійшла цивільна справа № 133/3042/22 за позовом ОСОБА_1 до ПП «Гурівецьке» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі призначено суддю Пєтухову Н.О.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду від 02.01.2023 позовну заяву у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Гурівецьке» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду від 17.01.2023 вищевказану позовну заяву повернуто позивачеві у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 02.01.2023.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 06.03.2023 ухвалу Козятинського міськрайонного суду від 17.01.2023 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 головуючим суддею у справі призначено суддю Пєтухову Н.О.

На адресу суду, через канцелярію суду, 15.03.2023 від представника позивача - адвоката Сєчко Валерія Леонардовича надійшла заява про відвід судді у справі, мотивована тим, що суддя Пєтухова Н.О. має упереджене ставлення до адвоката Сєчка В.Л., що пояснюється відкладенням справ за його участю на значний строк, а справа № 133/3042/22 за позовом ОСОБА_1 до ПП «Гурівецьке» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу розглядається суддею Пєтуховою Н.О. вже вісімдесят дев`ять днів, що є порушенням розумних строків передбачених для розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження. Посилаючись на п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України щодо наявності сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді, представник позивача просив задовольнити відвід.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Станом на 15.03.2023 правосуддя у Козятинському міськрайонному суді Вінницької області здійснюється двома суддями.

За змістом ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Дослідивши заяву про відвід, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «Гурівецьке» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу передано на розгляд судді Пєтуховій Н.О.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 ЦПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід, або йому може бути заявлено відвід учасниками справи.

Обставини, на які посилається заявник у своїй заяві про відвід судді, відносяться до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України - інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; (далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

На питання неупередженості суду звертає увагу Європейський суд з прав людини і у рішенні Суду від 10 грудня 2009 р. в справі «Мироненко і Мартенко проти України», де було констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Цим рішенням Європейським судом визнано порушення принципу безсторонності суду. Так, у п. 66, 69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб`єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб`єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об`єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П`єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69).

В руслі суб`єктивної складової поняття безсторонності ЄСПЛ притримується позиції, що не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Така позиція викладена у рішеннях Суду по справам «Хаушильд проти Данії» та «Ветштайн проти Швеції». Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу.

Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.

Отже, існує презумпція неупередженості судді, а протилежне необхідно доводити належними та допустимими доказами.

З огляду на зазначене вище, ЄСПЛ у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Згідно пунктів 1, 2 ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Як було встановлено судом, справа №133/3042/22 передана на розгляд судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтуховій Н.О.

Так, з пояснень представника позивача, зазначених ним в заяві, з`ясовано, що у нього є припущення щодо упередженості судді, оскільки суддею Пєтуховою Н.О. справа слухається тривалий час з порушенням розумних строків, передбачених чинним законодавством для розгляду справ, що викликає у позивача сумнів в неупередженості та об`єктивності судді. Також представник позивача стверджує, що суддя має упереджене ставлення саме до нього, оскільки він раніше працював в Козятинському міськрайонному судді суддею, а в останні роки - також був головою цього суду.

На думку суду, не може бути підставою для відводу судді припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).

Посилання адвоката Сєчка В.Л. щодо наявності упередженості до нього особисто з боку суду є необгрунтованими, недоведеними, і по своїй суті є припущеннями, що побудовані на домислах.

Разом з тим, суд бере до уваги, що згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У рішенні у справі «Михайлова проти України» від 06.03.2018 Європейський суд з прав людини визнав порушення, зокрема, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий судовий розгляд щодо вимоги безсторонності), прав позивача, тобто якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, факт якого не підтверджений документами по справі, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Таким чином, незадоволення заяви адвоката Сєчко В.Л. про відвід може сприйматися ним як порушення його прав та прав позивача у вказаній справі. А тому з метою подальшого уникнення сумнів щодо неупередженості та об`єктивності судді, та з метою забезпечення позивачеві та його представникові права на справедливий суд, заяву про відвід слід задовольнити, а справу передати в канцелярію суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.36,39,40 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву адвоката Сєчко Валерія Леонардовича про відвід судді - задовольнити.

Відвести суддю Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухову Н.О. від розгляду справи №133/3042/22 за позовом ОСОБА_1 до ПП «Гурівецьке» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Цивільну справу №133/3042/22 передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА

15.03.2023