Рішення № 10955408, 27.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/16727.08.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Елан» до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Вакан»

про                    стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:           Мірошниченко О.М. (довіреність від 13.05.2010р.);

від відповідача:          не з’явились;

В судовому засіданні 27.08.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елан»(надалі ТОВ «Елан», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вакан» (надалі ТОВ «Вакан», відповідач) боргу за договором підряду від 02.03.2007р. № 02/03 у сумі 60361, 79 грн. (де основний борг –36340, 40 грн., штрафні санкції 24021, 39 грн.).

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням з боку відповідача зобов’язань по оплаті виконаних та прийнятих робіт по договору № 02/03 від 02.03.2007р., у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також, посилаючись на умови договору, з урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму пені, інфляційних збитків, 3% річних.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов та уточненому відзиві на позов.

Клопотання представника відповідача щодо відкладення розгляду справи призначеного на 27.08.2010р. визнано необґрунтованим, причини неявки до суду – неповажними. Відповідачем у справі являється товариство (ТОВ «Вакан»), а не конкретний представник, ГПК України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу, до того ж жодних належних доказів на підтвердження викладеного у клопотанні суду не представлено. А в судовому засіданні 12.07.2010р. оголошувалась перерва для складання повного тексту судового рішення, про що представник відповідача був повідомлений під розписку.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2007р. між ТОВ «Вакан»та ТОВ «Елан»укладено договір № 02/03 згідно з яким, генпідрядник (відповідач у справі) доручає, а субпідрядник (позивач у справі) приймає на себе зобовязання виконати комплекс електромонтажних робіт на об’єкті: Багатоповерхові гаражі в частині надбудови адміністративно-офісного блоку над підземно-надземними автостоянками по вул. Академіка Заболотного 158 у Голосіївському районі міста Києва.

В силу положень договору (п. 9.1) договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, за яким, згідно положень ст. 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Виконання позивачем договірних зобов’язань підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) за квітень 2007р. на суму 78364, 80 грн., за травень 2007р. на суму 117975, 60 грн., довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) за квітень 2007р., за травень 2007р., оригінали яких залучено до справи, такі підписані сторонами, скріплені печатками підприємств, а доказів які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.

Передання та прийняття робіт за договором підряду на законодавчому рівні визначено у ст. 882 ЦК України, в силу положень ч. 4, 5, 6 якої:

- передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

- прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

- замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Виходячи з наведених положень, суд відзначає про безпідставність доводів відповідача з приводу неприйняття виконання за актами представленими до справи за квітень, травень 2007р., оскільки жодних належних доказів що у періоді з 2007р. замовник відмовився від прийняття робіт згідно вказаних актів, що роботи виконані із недоліками і при їх виявленні субпідрядник, яким є позивач у справі, відмовився від усунення недоліків або ж на акті було неправомірно проставлено підписи та печатку ТОВ «Вакан», відповідачем суду не представлено. При цьому суд бере до уваги заявлене клопотання про повідомлення органів внутрішніх справ та прокуратури про подання ТОВ «Елан»до суду доказів виконання робіт (актів за квітень, травень 2007р.) які містять ознаки порушення законності та фальсифікації, однак таке судом було відхилене, оскільки в даному випадку твердження представника товариства – Мірошника Ю.В. не можуть бути доказами наявності таких порушень, і в свою чергу, товариство не було позбавлене права в періоді з 2007 року, звернутись з відповідною заявою до правоохоронних органів в разі, якщо дійсно мало місце підроблення документів, неправомірне використання печатки товариства та інше.

Представлені до справи акти приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) за квітень 2007р., травень 2007р., довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) за квітень 2007р., травень 2007р. суд визнає належними доказами виконання позивачем своїх договірних зобов’язань за договором № 02/03 від 02.03.2010р., і такі в свою чергу є підставою вимагати оплати їх виконання.

Вартість робіт та порядок оплати погоджені сторонами у розділі 3 договору, згідно з п. 3.2 якого на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання договору, генпідрядник виконує авансування робіт в розмірі вартості матеріалів по договору в сумі 168736 грн. в тому числі ПДВ.

Виконання передплати за договором підтверджується банківською випискою за 07.03.2007р., якою підтверджено перерахування відповідачем суми в розмірі 160000 грн. з призначенням платежу «передплата на виконання електромонтажних робіт згідно договору № 02/03 від 02.03.2007р.».

При цьому суд враховує зауваження відповідача з приводу вартості виконаних робіт, які погоджені за договором в сумі 204354 грн. (п. 3.1 договору) та фактично виконаним - згідно актів на суму 196340, 40 грн., що в свою чергу не свідчить про порушення з боку позивача умов договору, оскільки жодних доказів пред’явлення претензій щодо виконання робіт не у повному обсязі суду не представлено. До того ж суму авансу, яка передбачена договором (п. 3.2) в розмірі 168736 грн., відповідачем перерахована також лише в частині 160000 грн., що свідчить про узгодження між сторонами відповідної ціни робіт.

З врахуванням проведеної передплати, заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату звернення позивача з позовом до суду складала 36340, 40 грн., та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів зворотнього суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

          Згідно з положеннями ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Аналогічні обов’язки субпідрядника передбачені договором (п. 2.1.1), однак з приводу витребування від позивача проектно-кошторисної документації, як на тому наполягав представник відповідача під час розгляду справи, суд відзначає, що ненадання до справи проектно-кошторисної документації жодним чином не свідчить про виконання робіт по договору з порушеннями, оскільки належних доказів виявлення таких порушень при виконанні та прийнятті робіт за актами за квітень, травень 2007р. суду не надано.

Окрім того, договір укладений між сторонами не містить обов’язку підрядника зберігати таку проектно-кошторисну документацію, надавати її на вимоги позивача чи інше. При цьому суд відзначає і про недоведеність відповідачем факту не передання по закінченні робіт технічної та приймально-здавальної документації (п. 2.1.3), оскільки положення договору не містять умов щодо оформлення такої передачі у будь-якому вигляді, а приймально-здавальною документацією є акти приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) за квітень 2007р., травень 2007р., довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), отримання яких відповідачем підтверджується підписами представника та печаткою товариства що містяться на них.

Усі доводи відповідача з приводу відсутності доказів дотримання позивачем положень договору у відповідності з викладеними у них вимогами щодо передачі по закінченні робіт технічної документації, ненадання суду доказів письмового повідомлення про готовність предмету договору до здачі тощо, не звільняють товариство від оплати за виконані позивачем роботи, оскільки, а ні законом, а ні договором, такі не визначені, як підстави для звільнення від оплати виконаних та прийнятих робіт.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень договору (п. 3.3) строк виконання зобов’язань по оплаті виконаних робіт, станом на час вирішення спору є таким, що настав, остаточний розрахунок з позивачем мав бути здійснений згідно акту виконаних робіт у 7-денний строк після його підписання та здачі робіт у відповідності з діючими нормами та правилами.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати виконаних робіт за актом приймання виконаних підрядних робіт за травень 2007р., вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 36340, 40 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 5.4 договору при затримці оплати за виконані роботи генпідрядник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості за обліковою ставкою встановленою листом НБУ від 17.05.2007р. № 14-011/1150-5118 (8%) в періоді нарахування пені з 08.06.2007р. по 08.12.2007р. в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 2674, 70 грн. (розрахунок суми пені є додатком до позовної заяви).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявного прострочення сплати за виконані роботи, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 18279, 19 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 3067, 50 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення виконання зобов’язань щодо оплати виконаних робіт згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за травень 2007р. по договору № 02/03 від 02.03.2007р. відповідачем не спростовано, доказів повної сплати робіт у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача у сумі 604 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вакан»(02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська 22, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 19249966) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елан»(03124, м. Київ, вул. Василенка, п/р 26003301232003 у філії «Жовтневого відділення Промінвестбанку в м. Києві»МФО 322067, ідент. код 31517474) 36340, 40 грн. (тридцять шість тисяч триста сорок гривень 40 копійок) основного боргу, 2674, 70 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят чотири гривні 70 копійок) пені, 18279, 19 грн. (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят дев’ять гривень 19 копійок) інфляційних збитків, 3067, 50 грн. (три тисячі шістдесят сім гривень 50 копійок) 3% річних, 604 грн. (шістсот чотири гривні) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                   Р.І. Самсін

дата підписання рішення 30.08.2010