Рішення № 10955400, 12.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/26012.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аір-Поліграф" до Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»

про припинення зобов’язань –940876, 18 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача Ященко Ю. М. (дов. №2 від 09.08.2010р.)

Від відповідача Мартян О. В. (дов. №44 від 14.05.2010р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аір-Поліграф" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»(далі по тексту - відповідач) про припинення зобов’язання за кредитним договором № 70708К31 від 15.02.2008 р., на суму 940876,18 грн. та припинення зобов’язання відповідача перед позивачем за договором банківського вкладу № 30/28-03-08 на суму 940876, 18 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2010 року порушено провадження у справі № 9/260, розгляд справи призначено на 12.08.2010 року.

В судовому засіданні 12.08.2010р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надав усні та письмові пояснення по суті справи, представник відповідача надав усні пояснення по суті позовної заяви та відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.02.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 70708К31 (далі по тексту –кредитний договір). На умовах вказаного кредитного договору позивач отримав від відповідача кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 1000000, 00 грн.

09.06.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕКРА», (як первісним кредитором) та позивачем (як новим кредитором), було укладено договір відступлення права вимоги № 6/10 ВБ (далі по тексту –договір відступлення права вимоги) за яким первісний кредитор передав новому кредитору, а новий кредитор прийняв право вимоги грошових коштів в обсязі 940876, 18 грн. до відповідача за договором банківського вкладу № 30/28-03-08 від 28.03.2008 р. (далі по тексту –договір банківського вкладу).

Станом на 11.06.2010 р. позивач на підставі кредитного договору, мав заборгованість перед відповідачем в розмірі 940876, 18 грн. В свою чергу відповідач на підставі договору банківського вкладу та договору відступлення права вимоги станом на 11.06.2010 р. мав заборгованість перед позивачем в розмірі 940876, 18 грн. На підставі викладеного та ст. 601 ЦК України позивач 11.06.2010 р. заявив відповідачу про зарахування зустрічних вимог. Проте відповідач відмовив позивачу у зарахуванні зустрічних однорідних вимог, оскільки з 01.03.2010 р. відповідач знаходиться в процедурі ліквідації. Позивач не погоджується з позицією відповідача та просить суд припинити зобов’язання позивача перед відповідачем за кредитним договором № 70708К31 від 15.02.2010 р., на суму 940876, 18 грн. та припинити зобов’язання відповідача перед позивачем за договором банківського вкладу № 30/28-03-08 від 28.03.2008 р. на суму 940876, 18 грн., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст.ст. 512-514, 601 ЦК України, ч. 3 ст. 203 ГК України, главу 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п. 9.3. глави 9 Розділу 6 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення вимог банківського законодавства, затверджене постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. № 369.

Відповідач у своєму Відзиві на позовну заяву не погоджується з позовом та заперечує проти проведення зарахування зустрічних вимог та задоволення позову на наступних підставах.

Відповідно до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення вимог банківського законодавства не передбачено способу задоволення вимог кредиторів до банку шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім того, проведення зарахування зустрічних однорідних вимог не сприяє реальному поповненню ліквідаційної маси і порушує черговість задоволення вимог кредиторів банку передбачену Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Позивач в свою чергу не погоджується з викладеним на таких підставах. П. 9.3. глави 9 розділу 6 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення вимог банківського законодавства передбачено, що ліквідатор зобов’язаний забезпечувати максимальне задоволення вимог кредиторів із мінімальним обсягом витрат на здійснення ліквідаційної процедури для досягнення максимального результату з використанням визначеного кошторису витрат. Крім того, зазначеним Положенням передбачена можливість погашення взаємних зобов’язань банку і конкретного кредитора у рахунок задоволення вимог кредитора. До того ж при проведенні зарахування зустрічних однорідних вимог не буде допущено порушення процедури ліквідації банку, оскільки не буде зменшена ліквідаційна маса.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

15.02.2008 між відповідачем, як банком та позивачем, як позичальником було укладено кредитний договір № 70708К31, відповідно до умов якого позичальник отримав від банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 1000000, 00 грн. Строк погашення кредиту 14.02.2010 р.

Позивач належним чином виконував свої зобов’язання по кредитному договору стосовно сплати процентів, комісійної винагороди за управління кредитом та ін., проте 14.02.2010 р. позивач не погасив кредит в повному обсязі –не виконав зобов’язання строк виконання якого настав. Таким чином, у позивача виникла перед відповідачем заборгованість у сумі 940876, 18 грн.

09.06.2010 р. позивачем було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕКРА»(далі по тексту – ТОВ «Фінансова компанія «ДЕКРА») договір відступлення права вимоги № 6/10ВБ, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «ДЕКРА», як кредитор відступило (передало) позивачу, як новому кредитору, а позивач прийняв право вимоги грошових коштів в обсязі 940876, 18 грн. від відповідача, як боржника за договором банківського вкладу № 30/28-03-08 від 28.03.2008 р. у національній валюті з щомісячною виплатою процентів. Також 09.06.2010 р. між позивачем та ТОВ «Фінансова компанія «ДЕКРА»було підписано Акт прийому-передачі документів до договору відступлення права вимоги.

Договір банківського вкладу був укладений між відповідачем та ТОВ «Фінансова компанія «ДЕКРА»строком до 01.04.2009 р., сума депозитного вкладу складала 12726000, 00 грн. Відповідно до п. 2.4.4. договору банківського вкладу відповідач зобов’язався після закінчення терміну дії договору перерахувати депозитний вклад на поточний рахунок ТОВ «Фінансова компанія «ДЕКРА». 11.11.2008 р. між сторонами договору банківського вкладу була укладена додаткова угода № 1 до договору банківського вкладу №30/28-03-08 від 28.03.2008 р. у національній валюті з щомісячною виплатою процентів, відповідно до якої термін дії договору продовжувався до 25.12.2009 р., дата повернення коштів 25.12.2009 р.

25.12.2009 р. настав строк виконання по договору банківського вкладу, проте відповідач не виконав зобов’язання по поверненню банківського вкладу перед ТОВ «Фінансова компанія «ДЕКРА»та по виплаті 402908, 65 грн. відсотків річних.

24.02.2010 р. Національним банком України винесена постанова № 97 Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Відкритого акціонерного товариства Банку «БІГ Енергія». Відповідно до винесеної постанови з 01.03.2010 р. відкликана банківська ліцензія відповідача та ініційована процедура його ліквідації, ліквідатором призначено Васільченка Юрія Леонідовича.

22.03.2010 р. ТОВ «Фінансова компанія «ДЕКРА», в зв’язку з виходом оголошення про відкриття ліквідаційної процедури відповідача, звернулось до нього з Заявою (вимогою) клієнта банка Вих. № 67/10 про прийняття вимог кредитора. Кредиторські вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ДЕКРА»відповідно до договору банківського вкладу були акцептовані та віднесені відповідачем до сьомої черги кредиторів, що підтверджується Листом відповідача Вих. № 19/05 від 07.05.2010 р.

11.06.2010 р. позивач звернувся до відповідача з Листом Вих. № 427, в якому заявляв про зарахування зустрічних однорідних вимог позивача до відповідача, що ґрунтуються на договорах відступлення права вимоги та банківського вкладу, та вимог відповідача до позивача, що ґрунтуються на кредитному договору. Відповідач заперечив проти проведення зарахування зустрічних однорідних вимог згідно Листа Вих. № 427 від 11.06.2010 р. на підставі того, що законодавством, що регулює питання ліквідації банків не передбачено способу задоволення вимог кредиторів до банку шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Зазначене підтверджується Листом відповідача Вих. № 1657/24-06 від 17.06.2010 р.

Кредитним договором, як і договором банківського вкладу не встановлено заборону здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про зарахування зустрічних однорідних вимог підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 202 ГК України господарське зобов’язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов’язання; у разі поєднання управненої та зобов’язальної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та і інших випадках, передбачених ГК України або іншими законами. До відносин, щодо припинення господарських зобов’язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей передбачених ГК України. Згідно ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Згідно ст. 601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог встановлені ст. 602 ЦК України.

Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином.

Згідно ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є ЦК України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України. Відповідно до ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України «Про господарський суд», ГПК України, інших законодавчих актів України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.ст. 91, 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність»з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобов’язань банку вважається таким, що настав.

З огляду на викладені норми чинного законодавства та матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги відповідача до позивача за кредитним договором та вимоги позивача до відповідача за договорами відступлення права вимоги та банківського вкладу є зустрічним, таким що випливають із двох різних зобов’язань, при цьому позивач відповідно до кредитного договору є боржником, а відповідно до договорів відступлення права вимоги та банківського вкладу є кредитором, а відповідач відповідно навпаки. Вимоги відповідача до позивача за кредитним договором та вимоги позивача до відповідача за договорами відступлення права вимоги та банківського вкладу є однорідними –обидва зобов’язання грошові та за обома вимогами настав строк виконання зобов’язання. Таким чином, отримавши Листа Вих. № 427 від 11.06.2010 р. від позивача відповідач був зобов’язаний провести зарахування зустрічних однорідних вимог.

Суд вважає, що відмова відповідача від зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав з посиланням на введення процедури ліквідації відповідача, є необґрунтованим, оскільки така підстава не визначена ст.. 602 ЦК України для відмови для зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім того, посилання відповідача щодо того, що таке зарахування буде перешкоджати поповненню ліквідаційної маси відповідача, суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідач, не дивлячись на введення процедури ліквідації є боржником по договору банківського вкладу, а отже зарахування зустрічних однорідних вимог буде також сприяти зменшенню заборгованості відповідача перед кредиторами.

Суд не погоджується з доводами відповідача викладеними в Відзиві на позовну заяву, в зв’язку з їх невідповідністю ст.ст. 202 – 203 ГК України та ст. 4, 601 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

2. Припинити зобов’язання позивача перед відповідачем за кредитним договором № 70708К31 від 15.02.2008 р., на суму 940876, 18 грн. та припинити зобов’язання відповідача перед позивачем за договором банківського вкладу № 30/28-03-08 від 28.03.2008 р. на суму 940876, 18 грн., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15; код ЄДРПОУ 20023463) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аір - Поліграф" (17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Пирятинська, буд. 129; код ЄДРПОУ 24837375) 9408, 78 (дев’ять тисяч чотириста вісім) грн. 78 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

5. Видати накази після набранням рішення законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 19.08.2010 р.