Рішення № 10955374, 26.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/30826.08.10 За позовом          Приватного підприємства "Девіант"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Веста"

про                    стягнення 11 704,10 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Таббах Г.В.

від відповідача - не з’явилися

У судовому засіданні 26.08.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Девіант" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Веста" 11704,10 грн. (5396,86 грн. - основного боргу, 252,36 грн. - 3% річних, 1089,77 грн. - інфляційне збільшення суми боргу, 4965,11 грн. - штрафу) заборгованості за Договором постачання товару № 44 від 01.11.2004 року, 5000,00 грн. - витрат на послуги адвоката, 117,04 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов Договору постачання товару № 44 від 01.11.2004 року, укладеного між Приватним підприємством "Девіант" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Веста", останній за отриманий товар не розрахувався у повному обсязі.

Позовну заяву 11.08.2010 року прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 15/308 та призначено її розгляд на 26.08.2010р.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2004 року Приватне підприємство "Девіант" - Постачальник (далі - Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Веста" - Покупець (далі - Відповідач) уклали Договір постачання товару № 44 (далі - Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Позивач зобов’язувався постачати та передавати у власність Відповідачу певний товар, а Відповідач зобов’язувався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

На виконання умов Договору в період з 22.04.2008р. по 02.06.2008р. Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 6480,88 грн., що підтверджується видатковими накладними (копії наявні у матеріалах справи):

- видаткова накладна № 8-03102 від 22.04.2008р. на суму 1469,88 грн.;

- видаткова накладна № 8-03459 від 06.05.2008р. на суму 1500,00 грн.;

- видаткова накладна № 8-03880 від 20.05.2008р. на суму 1152,60 грн.;

- видаткова накладна № 8-04354 від 02.06.2008р. на суму 2358,40 грн.

Відповідно до п. 5.3 Договору Відповідач зобов’язувався здійснювати оплату кожної партії товару протягом 5 банківських днів з моменту одержання товару.

В порушення умов Договору Відповідач частково розрахувався за отриманий товар.

04 серпня 2009 року Позивач звернувся до Відповідача з претензією вих. № 10 на суму 5396,86 грн.

Вищевказану претензію Відповідач отримав 07.08.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (належним чином засвідчена копія наявна у справі), проте, залишив її без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача склала 5396,86 грн., що підтверджується Актом звіряння розрахунків № 1203 від 14.12.2009р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 5396,86 грн. і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки (штрафу, пені).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафу за невиконання зобов’язання щодо оплати товару, сплата якого передбачена п. 7.4 Договору в розмірі 0,5% від суми поставки за кожен день прострочення платежу.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, наведеним в позовній заяві, з відповідача підлягає стягненню 1089,77 грн. інфляційних нарахувань, 252,36 грн. три проценти річних від простроченої суми та 4965,11 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене вище, а також те, що Відповідачем не оспорено ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5396,86 грн. основного боргу, 1089,77 грн. інфляційних нарахувань, 252,36 грн. три проценти річних та 4965,11 грн. штрафу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 117,04 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Подана позивачем заява про стягнення судових витрат зі сплати послуг адвоката у розмірі 5000,00 грн. задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема, у постанові № 30/63 від 01.10.2002.

Крім того, відповідно до п. 10 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" відшкодування витрат позивачів та відповідачів, пов'язаних з оплатою ними послуг адвокатів, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Надання адвокатом Таббах Г.В. правової допомоги з представництва інтересів позивача у справі про стягнення з відповідача заборгованості підтверджується договором від 10.12.2009р. Водночас позивачем не надано суду фінансових документів, які б підтверджували сплату позивачем послуг адвоката. Таким чином, позивачем не подано достатніх доказів понесення ним витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 614, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Девіант" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Веста" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 32984051, р/р 26002301243784 в Філії "Київське міське відділення "ПІБ", МФО 322250), а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства "Девіант" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лагунової, 5, к. 5, код ЄДРПОУ 32628981, р/р 26005410654651 в БВ Київської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 321013) 5396 (п’ять тисяч триста дев’яносто шість) грн. 86 коп. - основного боргу, 252 (двісті п’ятдесят дві) грн. 36 коп. - 3% річних, 1089 (одна тисяча вісімдесят дев’ять) грн. 77 коп. - інфляційне збільшення суми боргу, 4965 (чотири тисячі дев’ятсот шістдесят п’ять) грн. 11 коп. штрафу, 117 (сто сімнадцять) грн. 04 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата складення рішення: 26.08.2010