Рішення № 10955372, 25.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/23825.08.10 За позовом          Фізичної особи-підприємця Людвик Ірини Василівни

до                    Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Автобус-1"

про                    стягнення 15 787,67 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Людвик І.В.

від відповідача - не з’явилися

У судовому засіданні 25.08.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом

оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Людвик Ірина Василівна звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Автобус-1" 15787,67 грн. (14000,00 грн. - основного боргу, 782,14 грн. - пені, 195,53 грн. - 3% річних, 810,00 грн. - інфляційне збільшення суми боргу) заборгованості за Договором про надання юридичних послуг № 04/01-Ю від 04.01.2009 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов Договору про надання юридичних послуг № 04/01-Ю від 04.01.2009 року, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Людвик Іриною Василівною та Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Автобус-1", останній за надані юридичні послуги не розрахувався у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.05.2010 порушено провадження у справі № 15/238 та призначено до розгляду на 16.06.2010.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.06.2010 розгляд справи відкладено на 30.06.2010.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.06.2010 продовжено строк вирішення спору у справі № 15/238 до 30.09.2010 та відкладено на 04.08.2010.

У зв'язку з перебуванням судді Хоменка М.Г. на лікарняному, судове засідання відкладене на 04.08.2010, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2010 призначено розгляд справи № 15/238 на 25.08.2010р.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2009 року Фізична особа-підприємець Людвик Ірина Василівна - Виконавець (далі - Позивач) та Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Автобус-1" - Замовник (далі - Відповідач) уклали Договір про надання юридичних послуг № 04/01-Ю (далі - Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Позивач взяв на себе зобов’язання з надання Відповідачу юридичних послуг в обсязі і на умовах, визначених даним Договором, а Відповідач зобов’язувався оплачувати надані Позивачем послуги.

Відповідно до умов п. 3.1. Договору Позивач надає Відповідачу юридичні послуги відповідно до додатків до Договору, що є невід’ємною частиною даного Договору.

04 січня 2009 року Позивач та Відповідач уклали додаток № 1 до Договору, яким встановлено ціни на юридичні послуги.

Відповідно до умов п. 3.1. Договору розрахунки за юридичні послуги, зазначені у додатках до даного Договору, провадяться за фактично виконані роботи на основі Акту приймання-виконання юридичних послуг (надалі - Акт).

Згідно п. 3.3. Договору після підписання Акту зазначеного у п. 3.2. Договору Позивач виставляє Відповідачу рахунок-фактуру, який Відповідач в свою чергу повинен оплатити протягом 3-х банківських днів.

На виконання умов Договору Позивач надав Відповідачу послуги на загальну суму 18000,00 грн.

11.05.2010р. Позивач надіслав на адресу Відповідача Акти приймання-виконання юридичних послуг та відповідний рахунок-фактуру.

Відповідно до умов 4.3. Договору Відповідач протягом 3 (трьох) робочих днів повинний підписати Акт і повернути один екземпляр Позивачеві або направити Позивачеві мотивовану відмову від прийняття наданих послуг за Договором. Претензії Відповідача не можуть виходити за рамки змісту й обсягу робіт, обумовлених у Додатках до даного Договору, що є невід'ємною частиною даного Договору.

В порушення умов Договору Відповідач частково розрахувався за надані Позивачем послуги у розмірі 4000,00 грн., Акти приймання-виконання юридичних послуг не підписав та не направив Позивачеві мотивовану відмову від прийняття наданих послуг за Договором.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача склала 14000,00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 14000,00 грн. і підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

За таких обставин, вимоги Позивача щодо стягнення з відповідача 14000,00 грн. основного боргу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, Позивачем заявлено про стягнення з Відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних від простроченої суми та пені за порушення строків оплати юридичних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи 11 травня 2010 року Позивач надіслав на адресу Відповідача Акти приймання-виконання юридичних послуг та рахунок-фактуру № 10/05-Ю від 10.05.2010р. на суму 14000,00 грн., що підтверджується описом вкладення та касовим чеком (належним чином засвідчені копії наявна у справі).

Відповідно до умов п. 3.3. Договору після підписання Акту зазначеного у п. 3.2. Договору Позивач виставляє Відповідачу рахунок-фактуру, який Відповідач в свою чергу повинен оплатити протягом 3-х банківських днів.

Таким чином, Відповідач зобов’язаний був оплатити вищевказаний рахунок-фактуру № 10/05-Ю від 10.05.2010р. на суму 14000,00 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту його отримання, тобто в строк до 18.05.2010р.

Проте, як вбачається з розрахунку доданого до позовної заяви Позивач здійснив розрахунок пені, збитків від інфляції та 3% річних за період з вересня 2009 року по травень 2010 року (тобто, Позивачем здійснено розрахунок пені, збитків від інфляції та 3% річних за період, коли строк виконання зобов’язання щодо оплати юридичних послуг ще не настав).

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 782,14 грн., збитків від інфляції в розмірі 810,00 грн. та 3% річних в розмірі 195,53 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних із розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 614, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Людвик Ірини Василівни задовольнити частково.

2. Стягнути з Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Автобус-1" (03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 116-А, код ЄДРПОУ 24937094), з будь-яких рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи-підприємця Людвик Ірини Василівни (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 44, кв. 11, ідентифікаційний код 2969605501, р/р 26003000040062 в ПАТ "Універсал Банк", МФО 322001) 14000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 140 (сто сорок) грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита та 209 (двісті дев’ять) грн. 28 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог Фізичної особи-підприємця Людвик Ірини Василівни відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата складення рішення: 26.08.2010