Ухвала суду № 109545128, 14.03.2023, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/1008/23

Провадження № 1-кс/723/1657/23

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2023 року м. Сторожинець

Слідчий суддя Сторожинецького районного суду

Чернівецької області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5

розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотанняслідчого СВВП №1(м.Сторожинець)Чернівецького районногоуправління поліціїГоловного управліннянаціональної поліціїв Чернівецькійобласті ОСОБА_6 про застосуваннязапобіжного заходуу видітримання підвартою відноснопідозрюваного зач.4ст.185КК України,-

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця с. Нові Бросківці Сторожинецького району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, зі слів проживає цивільним шлюбом від якого, дітей не має, але у дружини є троє дітей, раніше судимого, в т.ч.

-вироком Сторожинецького районного суду від 08.09.2010 року за ст. 185 ч. 2, 186 ч.1, 70 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік,

-вироком Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2012 року за ст. 185 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік,

-вироком Сторожинецького районного суду від 27.04.2018 року за ст. ст. 185 ч.1, 15 ч.2, 185 ч.2, 187 ч.1, 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, судимості не погашені і не зняті

встановив:

Слідчий СВ ВП №1 (м.Сторожинець) Чернівецького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_6 (надалі по тексту слідчий), звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 (надалі по тексту - прокурор), про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 посилаючись на те, що в провадженні знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) за № 12023262150000106 від 12.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.

Зазначав, що підозрюваний ОСОБА_4 достовірно знаючи про введений в Україні воєнний стан, 12 березня 2023 року біля 17,00 години перебуваючи в приміщенні магазину «Тайстра», що розташований в м. Сторожинець вул. Соборна,11 Чернівецького району Чернівецької області, переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, умисно, таємно, повторно, шляхом вільнгого доступу викрав полієтиленовий пакет, в якому знаходились особисті речі потерпілої ОСОБА_7 , а саме фен невстановленої марки, одна пара жіночих джинсів, пластмасова дитяча іграшка «куллер» у вигляді «лисиці», дитяча скакалка, дитяча настільна гра та продукти харчування на загальну суму 200 гривень, покинувши місце пригоди розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 2391 гривню.

Ініціатор клопотання стверджує, що підставою для його внесення є наявність в діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про, що зібрано достатньо доказів і він може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які були ним викрадені, незаконно впливати на потерпілу і свідка ОСОБА_8 та вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування більш м`яких запобіжних заходів не дасть реальної змоги запобігти вказаним ризикам.

В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримав, посилаючись на викладені в клопотанні обставини і докази, звертаючи увагу суду на виявлення не всіх викрадених речей при затриманні ОСОБА_4 .

Підозрюваний ОСОБА_4 , в ході судового розгляду, клопотання не визнав та пояснив суду, що він в магазині перепутав сумки (кульки) і взяв не свій кульок, а виявивши, що то не його кульок з речами, хотів повернути але його вже затримали працівники поліції. Просив застосувати до нього домашній арешт.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечив клопотання і посилаючись на те, що ризиків немає просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою місця проживання підозрюваного.

Заслухавши доводи учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити:

- чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що 12.03.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстровим номером 12023262150000106 внесено запис про кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

12.03.2023 року ОСОБА_4 було затримано за підозрою у вчиненні вказаного злочину.

13 березня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Виходячи із наданих суду матеріалів досудового розслідування, а саме протоколів допиту потерпілої ОСОБА_7 вбачається, що крадіжка майна потерпілої дійсно мала місце і у неї було викрадено пакет білого кольору в якому знаходились дитяча іграшка «куллер» у вигляді лисички, дитяча гра та дитяча скакалка, декілька упаковок соку та декілька шоколадних батончиків, фен іноземного виробництва, джинси та шкіряні рукавиці.

Обгрунтованість підозри підтверджена в суді також і протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , згідно якого свідок чув як підозрюваний сам до себе говорив про два пакети та обіцяв дати йому для сина дитячу іграшку.

Крім цього із протоколу затримання підозрюваного від 12.03.2023 року вбачається що підозрюваний був затриманий через одну годину сорок п`ять хвилин після вчинення крадіжки майна потерпілої на перехресті вулиць Чернівецької та Лопуляка із частиною викрадених речей, серед яких вже не було дитячої гри, дитячої скакалки, упаковок соку і шоколадних батончиків, джинсів та рукавиць.

Вказане в сукупності свідчить про обгрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні крадіжки майна потерпілої під час дії воєнного стану в Україні.

При цьому суд, виходячи із п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України», вважає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_4 , міг вчинити вказане правопорушення і необхідності надання оцінки доказів немає.

Продовжуючи вирішення питань зазначених в ст.194 КПК України, а саме щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, слідчий суддя встановив, що в розглядуваному клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також безпосередньо в судовому засіданні прокурор зазначив і посилався на наявність чотирьох ризиків передбачених пунктами 1, 2, 3, та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати чи спотворити викрадені і не знайдені речі, незаконно впливати на потерпілу і свідка та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд знаходить, що зазначений слідчим та прокурором ризик щодо можливості підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є не обґрунтованим, оскільки наявність такого ризику доводиться перед судом виключно внаслідок тяжкості кримінального покарання, яке загрожує підозрюваному внаслідок визнання його винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях цього органу у справах Летельє проти Франції і Томазі проти Франції, ризики не можуть оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, релевантних обставин, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Таких фактів і релевантних обставин суду не надано, а відповідно ризик є безпідставним.

Всі інші зазначені ризики, на думку слідчого судді в судовому засіданні знайшли своє підтвердження, оскільки підозрюваний дійсно зможе впливати на свідка із яким перебуває в компанєйських відносинах пов`язаних із спільним вживанням алкогольних напоїв та на потерпілу із якою проживає на одній вулиці з метою схилення їх до зміни своїх свідчень і таким чином уникнення від кримінальної відповідальності.

При виявленні викрадених речей не всі вони були виявлені, і про їх місцезнаходження знає тільки підозрюваний, який зможе іх сховати або знищити також з метою уникнення від кримінальної відповідальності, що підтверджує наявність вказаного ризику.

Крім цього ризиком є також і можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, що підтверджується неодноразовістю вчинення злочинів ОСОБА_4 , а зважаючи на те, що попередні судимості не погашені слід вважати, що підозрюваний схильний до вчинення злочинів.

Виходячи із вимог п. 2 ч.1 ст.194 КПК України, щодо існування хоча б одного ризику передбаченого в ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що не підтвердження всіх зазначених ризиків, ніяким чином не впливає на існування ризиків, на які прокурор також посилається, а саме на можливість підозрюваного незаконно впливати на свідка і потерпілу, знищити чи сховати викрадені речі і можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою чи іншого, більш м`якого, запобіжного заходу, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Виходячи з обставин вчинення злочину передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, в якому обгрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , а саме наявність прямого умислу на викрадення чужого майна в умовах воєнного стану та повторно та з огляду на суспільну репутацію підозрюваного, яка оцінюється виходячи з відсутності доказів працевлаштування підозрюваного, відсутності дітей, які могли би бути стримуючим фактором до запобігання встановлених ризиків, слідчий судя вважає, що прокурор довів наявність всіх обставин передбачених пунктами 1, 2 та 3 ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про обґрунтованість клопотання. Існування всіх вказаних обставин в сукупності, свідчить про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання його під вартою.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів, на думку суду, є неможливим з огляду на наявність декількох підтверджених ризиків в тому числі і ризику щодо схильності вчинення підозрюваним злочинів проти власності. Вживання підозрюваним спиртних напоїв та перебування в зв`язку з цим на обліку у лікаря нарколога, на думку слідчого судді сприяє зазначеній схильності до вчинення злочинів.

Заявляючи про застосування більш м`якого запобіжного заходу, сторона захисту посилається на сімейний стан підозрюваного, а саме його проживання в цивільному шлюбі, від якого дітей немає але у цивільної дружини є троє дітей, наявність свого житла, яке залишилось підозрюваному від батьків, що в цілому залишилось не доказаним, оскільки доказів наявності цивільної дружини, дітей та власного житла суду не надано. Бездоказові слова не змогли переконати слідчого суддю щодо можливості застосування м`якшого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 .

Разом з тим суд враховує, що згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті, яка не заперечує визначення розміру застави для злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .

Жодних заперечень проти застосування застави, слідчому судді не надійшло, тому зважаючи на норми зазначені в ч.3 ст.183 КПК України, суд на виконання свого обов`язку щодо визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає його у відповідності до положень ст.182 ч.5 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, його особу та ризики передбачені статтею 177 КПК України.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 певні обов`язки.

Виходячи із необхідності визначення розміру застави який, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя вважає, що таким розміром має бути 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 194-197, 206, 395, 492 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор».

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали та строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 12.03.2023 року з 18 години 45 хвилин.

Розмір застави визначити у межах 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 80520 (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) гривень, які можуть бути внесені як підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код отримувача ЄДРПОУ 26311401, банк одержувача Держказначейська служба України м.Київ, код банку отримувача 37567646, рахунок UA548201720355279001000008745, одержувач коштів: ТУ ДСА України в Чернівецькій області, зазначивши у призначенні платежу платіжного документу інформацію про ухвалу суду та ПІБ підозрюваного)

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов`язок, протягом двох місяців, прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою останніми періодичністю, не відлучатися із м. Сторожинець Чернівецького району Чернівецької області, без дозволу слідчого, прокурора чи суду та повідомляти їх про зміну свого місця проживання та/або роботи, утримуватись від спілкування з будь-якою особою визначеною слідчим чи прокурором, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Сторожинецького районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя Іван ЯКІВЧИК