Рішення № 109544779, 14.03.2023, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/120/23

Провадження № 2/692/77/23

14.03.23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року смт Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Левченко Л.О.,

за участю секретаря Савенко О.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в порядку спадкування.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, яку позивач прийняв, шляхом подачі відповідної заяви до нотаріуса. Спадщина складається з житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1859 га. Позивач отримав свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, однак оформити право власності на будинок не має можливості у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Вказує, що на період завершення будівництва будинку та господарських будівель реєстрація нерухомості в органах БТІ не передбачалася і у сільській місцевості оформлення житлових будинків здійснювалось шляхом запису у погосподарській Книзі сільської ради після закінчення будівництва. 18 січня 2023 року приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок з належними до нього будівлями. Також позивач звертався до державного реєстратором прав на нерухоме майно для державної реєстрації права власності на будинковолодіння за спадкодавцем, однак 08.02.2023р. йому було відмовлено у проведенні реєстраційних дій. Зазначає, що вирішити дане питання у позасудовому порядку не може, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Драбівського районного суду від 21 лютого 2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув, від його представника адвоката Фая В.Г. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, де позовні вимоги підтримав у повному обсязі, судові витрати залишити за позивачем.

Представник відповідача - Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не надав, натомість звернувся з заявою вх. № ЕП-154/22 від 22.02.2023р., в якій позовні вимоги визнав повністю, просив задовольнити, здійснити розгляд справи без участі представника Шрамківської сільської ради, судові витрати стягнути з позивача.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому може бути прийнято судом.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 18 лютого 2018 року виконавчим комітетом Кононівської сільської ради Драбівського району Черкаської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 61 рік у с. Кононівка, Драбівського району, Черкаської області, про що складено відповідний актовий запис № 05.

Згідно копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 52310825 від 16.02.2018р., приватним нотаріусом Бірюком О.В. 16.06.2018р. заведена спадкова справа № 155, спадкодавець ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.01.2023р., виданого приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О.В., спадкоємцем вказаного у свідоцтві майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у тому числі з урахуванням 1/3 частки спадщини від якої відмовилась дружина померлого ОСОБА_3 та з урахуванням 1/3 частки спадщини від якої відмовився син померлого ОСОБА_4 . Спадщина складається з земельної ділянки площею 0,1859 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Кононівка, Золотоніського району, Черкаської області.

Відповідно до копії довідки № 91, виданої 09.03.2023р. виконавчим комітетом Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, згідно записів по господарської Книги № 3 Кононівської сільської ради за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахується житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , у якому померлий проживав до дня смерті та був головою господарства, що також відповідає відомостям копії облікової картки об`єкта по господарського обліку на 2016- 2020р.

З копії спадкової справи № 155/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , вбачаться, що вона заведена 16.06.2018р. на підставі заяви ОСОБА_1 , про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також у матеріалах спадкової справи наявні заяви ОСОБА_4 від 16.07.2018р. та ОСОБА_3 від 16.07.2018р. про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є відповідно, батьком та чоловіком заявників, на користь сина померлого ОСОБА_1 .

Відповідно даних копії технічного паспорту будинку садибного типу, адреса об`єкта: АДРЕСА_2 , він виготовлений на замовлення ОСОБА_1 станом на 15.08.2022р. Рік побудови житлового будинку 1989р., рік побудови надвірних будівель та споруд 1990-1991рр.

Відповідно довідки Драбівського відділку КП «ЧООБТІ» від 14 жовтня 2022 року № 376 станом на 01.01.2013р. право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.01.2023р., виданою приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Бірюком О.В., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності цього майна покійному ОСОБА_2 .

Таким чином, судом достовірно встановлено, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , побудовано у 1989р., та він обліковується за ОСОБА_2 .

Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є його син ОСОБА_1 , який прийняв спадщину у встановленому законом порядку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування відносини спадкування регулються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного кодексу РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини.

Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, передбачено обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ. Записи в погосподарських книгах сільських рад визнаються в якості актів органів влади, що підтверджують право власності.

Відповідно до п.п. «к» п. 2 Постанови Ради Міністрів Української РСР від 12.03.1981р. № 125 «Про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» передбачалося прийняття в експлуатацію державними приймальними комісіями (призначеними виконкомами районних, міських або районних у містах Рад народних депутатів) жилих будинків, гуртожитків, будинків дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, незалежно від їх відомчої належності, а також усіх об`єктів житлово-цивільного призначення, які збудовані на кошти міжгосподарських підприємств (організацій) у сільському господарстві, а також колгоспів, інших кооперативних та інших господарських організацій або замовниками (забудовниками) яких є виконкоми районних, міських або районних у містах Рад народних депутатів.

У подальшому порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва було встановлено постановою КМУ від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення».

Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року із змінами та доповненнями було встановлено вичерпний перелік документів, якими посвідчується право власності на об`єкти нерухомого майна. Вказане Тимчасове положення втратило чинність 01.01.2013р.

Згідно ч. 1 ст. 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, що вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Згідно п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 282/20595 із змінами і доповненнями, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.

П.66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553) визначено порядок державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця.

Однак, згідно рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 66340693 від 08 лютого 2023року державним реєстратором прав на нерухоме майно Черевко Наталією Анатоліївною, виконавчий комітет Драбівської селищної ради, Черкаської області, відмовлено у проведення реєстраційних дій за заявою, оскільки документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під житловим будинком, розташованим за адресою АДРЕСА_1 , для державної реєстрації видано на ім`я ОСОБА_1 , а згідно з випискою із по господарської книги головою домогосподарства є ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Статтями 16, 328 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218, ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, зважаючи на те, що позивач довів належними та допустимими доказами фактичну належність спадкодавцю ОСОБА_2 побудованого у 1989р. житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а також на визнання позову відповідачем, що є самостійною підставою задоволення позову. У такому випадку у суду маються підстави для визнання права власності на спадкове майно за спадкоємцем.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи клопотання сторони позивача, суд покладає судові витрати на позивача.

Керуючись вищевикладеним, ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. 328, 1216, 1222, 1223 ЦК України, ст. 125, 126 ЗК України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004р., Постановою Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно, яке складається з: житлового будинку (А), прибудови (а1), веранди (а2), прибудови (тимчасової) (а3), гаража (Б), літньої кухні (В), сараю (Д), вбиральні (Е), погріба (Г), воріт з хвірткою (№1), огорожі (№2), огорожі (№3), свердловини (№4), вимощення (І), яму зливної (№5), які розташовані по АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.О. Левченко