Рішення № 10954061, 26.08.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" серпня 2010 р. Справа № 15/510

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Лаврінчука Ю.С. - представника за довіреністю № 3 від 14.01.2010р.,

від відповідача: Криворучка Г.П. - представника за довіреністю № 67 від 17.06.2010р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (м.Коростишів)

до Дочірнього підприємства “Санаторій для батьків з дітьми “Тетерів” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (м.Коростишів)

про стягнення 189 442,37 грн.

В судовому засіданні 18.08.2010р., в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 26.08.2010р.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення на його користь з відповідача 189442,37грн., із яких 85639,14грн. основного боргу за поставлений природний газ та надані послуги з його постачання, 3922,97грн. пені, 4749,96грн. інфляційних, 989,15грн. - 3% річних, 15204,09грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості, 78937,06грн. штрафу у розмірі 200% різниці вартості фактичного споживання і планового/узгодженого обсягу поставки газу.

19.05.2010р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої у зв'язку з виявленням помилкового зарахування коштів в сумі 1681,50грн. сплачених Волинською філією ВАТ "Кредитпромбанк" Коростишівського відділення за спожитий природний газ, як оплату за спожитий природний газ проведену відповідачем, позивач просить стягнути з відповідача основний борг за поставлений природний газ та надані послуги з його постачання станом на дату звернення до суду в розмірі 87320,64грн., а також просить стягнути 5157,89грн. пені, 4842,44грн. інфляційних, 1157,02грн. - 3 % річних, 15321,80грн. штрафу у розмірі 7 % від суми заборгованості, 78937,06грн. штрафу у розмірі 200 % різниці вартості фактичного споживання і планового/узгодженого обсягу поставки газу, що загалом становить 192736,85грн.

В судовому засіданні 08.07.2010р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог від 07.07.2010р., відповідно до якої позивач просить стягнути на свою користь з відповідача 87320,64грн. основного боргу за поставлений природний газ та надані послуги з його постачання, 4711,12грн. пені, 5272,73грн. інфляційних, 1157,71грн. - 3% річних, 15659,53грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості, 78937,06грн. штрафу у розмірі 200% різниці вартості фактичного споживання і планового/узгодженого обсягу поставки газу.

До господарського суду 30.07.2010р. від Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" надійшла заява від 29.07.2010р. про збільшення та об'єднання позовних вимог відповідно до якої, позивач просить стягнути на його користь з відповідача за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором № 115-П від 02.01.2009 року: 95078,02грн. основного боргу за поставлений природний газ та надані послуги з його постачання, 9049,59грн. пені, 5786,93грн. інфляційних, 1863,14грн. - 3% річних, 16828,26грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості, 78937,06грн. штрафу у розмірі 200% різниці вартості фактичного споживання і планового/узгодженого обсягу поставки газу, та за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором № 115-Т від 02.01.2009 року: 989,47грн. основного боргу за надані послуги з транспортування природного газу, 31,89грн. пені, 4,65грн. - 3% річних, 105,70грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості (т. 2, а.с. 93-103).

Представник позивача в судовому засіданні 18.08.2010р. подав заяву від 18.08.2010р. в якій просив суд прийняти до розгляду заяву від 29.07.2010р. про збільшення та об'єднання позовних вимог лише в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості та штрафних санкцій по договору № 115-П від 02.01.2009 року, а саме: 95078,02грн. основного боргу за поставлений природний газ та надані послуги з його постачання, 9049,59грн. пені, 5786,93грн. інфляційних, 1863,14грн. - 3% річних, 16828,26грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості, 78937,06грн. штрафу у розмірі 200% різниці вартості фактичного споживання і планового/узгодженого обсягу поставки газу (т. 2, а.с. 140).

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на збільшення розміру позовних вимог та зважаючи на заяву позивача від 18.08.2010р. з клопотанням про прийняття до розгляду заяви від 29.07.2010р. про збільшення та об'єднання позовних вимог лише в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості та штрафних санкцій по договору №115-П від 02.01.2009 року, подана позивачем заява від 29.07.2010р. про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути на його користь з відповідача за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором № 115-П від 02.01.2009 року, не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом.

Розгляд справи здійснюється в межах заяви від 29.07.2010р. про збільшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором № 115-П від 02.01.2009 року: 95078,02грн. основного боргу за поставлений природний газ та надані послуги з його постачання, 9049,59грн. пені, 5786,93грн. інфляційних, 1863,14грн. - 3% річних, 16828,26грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості, 78937,06грн. штрафу у розмірі 200% різниці вартості фактичного споживання і планового/узгодженого обсягу поставки газу

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви від 29.07.2010р. про збільшення та об'єднання позовних вимог в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості та штрафних санкцій по договору № 115-П від 02.01.2009 року, а саме: 95078,02грн. основного боргу за поставлений природний газ та надані послуги з його постачання, 9049,59грн. пені, 5786,93грн. інфляційних, 1863,14грн. - 3% річних, 16828,26грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості, 78937,06грн. штрафу у розмірі 200% різниці вартості фактичного споживання і планового/узгодженого обсягу поставки газу підтримав.

Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за поставлений природний газ та надані послуги з його постачання в сумі 95078,02грн. визнав, надав суду оригінал платіжного доручення №6 від 26.08.2010р. на підтвердження погашення основної заборгованості в сумі 95078,01грн., просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову в частині стягнення 9049,59грн. пені, 5786,93грн. інфляційних, 1863,14грн. - 3% річних, 16828,26грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості, 78937,06грн. штрафу у розмірі 200% різниці вартості фактичного споживання і планового/узгодженого обсягу поставки газу з підстав, викладених у письмовому відзиві №125 від 13.08.2010р. на заяву про збільшення та об’єднання позовних вимог (т. 2, а.с. 127).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2009р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" та Дочірнім підприємством “Санаторій для батьків з дітьми “Тетерів” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” було укладено договір № 115-П на поставку природного газу та надання послуг з постачання (а.с. 9-10).

Розділом 1. договору № 115-П від 02.01.2009р. (Предмет договору), сторони погодили:

1.1.Постачальник протягом 2009 року у відповідності із встановленими лімітами подає споживачу природний газ.

1.2.Споживач у 2009 році приймає та сплачує постачальнику вартість природного газу в обсязі двісті десять тис. куб. м., в т.ч. помісячно:

січень - 35; - квітень - 17; - липень - 10; - жовтень -15;

лютий - 16, - травень - 15; - серпень - 10; - листопад - 26;

березень - 10, - червень - 15; - вересень - 15; - грудень -26.

1.3. Свої пропозиції по зміні місячних обсягів подачі газу, з урахуванням проплат, споживач надає постачальнику за 10 днів до початку місяця, в якому здійснюватиметься поставка газу.

1.4. Зміна обсягів природного газу, вказаних в п. 1.2. даного договору, проводиться за узгодженням між споживачем та постачальником згідно з “Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України”, затвердженими Наказом Держкомнафтогазу України від 01.11.94р. № 355.

1.5. Допускається відхилення обсягу споживання газу в розмірі не більше 5% (плюс/мінус п’ять відсотків) від узгодженого сторонами згідно п. 1.2. цього договору планового обсягу поставки. У разі відхилення обсягу споживання газу від узгодженого сторонами згідно п. 1.2. цього договору планового обсягу поставки більше ніж на 5% (п’ять відсотків) споживач зобов’язується оплатити Постачальнику обсяг поставки газу з урахуванням п. 7.5. цього договору.

1.6. За розрахункову одиницю природного газу приймається один кубічний метр, приведений до стандартних умов.

1.7. Якість газу, який передається постачальником споживачеві в пунктах приймання-передачі, повинна відповідати вимогам ГОСТ 5542-87 “Газы горючие природные для промышленого и комунально-бытового назначения. Технические условия".

30.01.2009р. сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 115-П від 02.01.2009р. на поставку природного газу та надання послуг з постачання (а.с.11) та 01.05.2009р. додаткову угоду № 2 до договору № 115-П від 02.01.2009р. на поставку природного газу та надання послуг з постачання (т.1, а.с. 12).

Так, позивачем, на виконання договору № 115-П від 02.01.2009р. та додаткових угод до нього, було надано відповідачу у період з січня 2009 року по січень 2010 року послуги з постачання природного газу в кількості 314233 куб. м., що підтверджується:

актом приймання-передачі природного газу від 27.01.2009р. (т. 1, а.с. 13), згідно якого відповідачем у січні 2009 року було спожито 35654 куб.м.,

актом приймання-передачі природного газу від 27.02.2009р. (т.1, а.с. 13), згідно якого відповідачем у лютому 2009 року було спожито 17040 куб.м.,

актом приймання-передачі природного газу за березень 2009р. (т. 1, а.с. 14), згідно якого відповідачем у березні 2009 року було спожито 6100куб.м.,

актом приймання-передачі природного газу від 25.04.2009р. (т. 1, а.с. 14), згідно якого відповідачем у лютому 2009 року було спожито 24843 куб.м.,

актом приймання-передачі природного газу від 25.05.2009р. (т. 1, а.с. 15), згідно якого відповідачем у травні 2009 року було спожито 12180 куб.м.,

актом приймання-передачі природного газу від 25.06.2009р. (т.1, а.с. 15), згідно якого відповідачем у червні 2009 року було спожито 6520 куб.м.,

актом приймання-передачі природного газу від 25.07.2009р. (т. 1, а.с. 16), згідно якого відповідачем у липні 2009 року було спожито 7110 куб.м.,

актом приймання-передачі природного газу від 25.08.2009р. (т. 1, а.с. 16), згідно якого відповідачем у серпні 2009 року було спожито 7600 куб.м.,

актом приймання-передачі природного газу від 25.09.2009р. (т.1, а.с. 17), згідно якого відповідачем у вересні 2009 року було спожито 6235куб.м.,

актом приймання-передачі природного газу від 26.10.2009р. (т.1 а.с. 17), згідно якого відповідачем у жовтні 2009 року було спожито 15400 куб.м.,

актом приймання-передачі природного газу від 26.11.2009р. (т. 1, а.с. 18), згідно якого відповідачем у листопаді 2009 року було спожито 15927 куб.м.,

актом приймання-передачі природного газу від 27.12.2009р. (т. 1, а.с. 18), згідно якого відповідачем у грудні 2009 року було спожито 32900 куб.м.,

актом приймання-передачі природного газу від 26.01.2010р. (т.1, а.с. 19), згідно якого відповідачем у січні 2010 року було спожито 36567куб.м.

Пунктом 4.1 договору №115-П від 02.01.2009р. на поставку природного газу та надання послуг з постачання передбачено, що з 01 січня 2009 року ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 2020,25грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ за ставкою 0%;

податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того тариф на послуги з постачання 1000 куб.м. природного газу без ПДВ становить 46,00грн., крім того ПДВ 20% - 9,20. Разом — 55,20грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу — 2066,25грн., крім того ПДВ — 20%, всього з ПДВ — 2479,50 (дві тисячі чотириста сімдесят дев’ять грн. 50 коп.) гривень.

Додатковою угодою № 1 від 30.01.2009р. до договору № 115-П від 02.01.2009р., сторонами пункт 4.1. договору № 115-П від 02.01.2009р. на поставку природного газу та надання послуг з постачання викладено у наступній редакції:

“4.1. З 01 січня 2009 року ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 2020,25грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ за ставкою 0%;

податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того тариф на послуги з постачання 1000 куб.м. природного газу без ПДВ становить 46,00грн., крім того ПДВ 20% - 9,20. Разом - 55,20грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2066,25грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2479,50 (дві тисячі чотириста сімдесят дев’ять грн. 50 коп.) гривень”.

Додатковою угодою № 2 від 01.05.2009р. до договору № 115-П від 02.01.2009р., сторонами пункт 4.1. договору № 115-П від 02.01.2009р. на поставку природного газу та надання послуг з постачання викладено у наступній редакції:

“4.1. З 01 січня 2009 року по 12 січня 2009 року включно ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 2020,25грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ за ставкою 12%;

податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того тариф на послуги з постачання 1000 куб.м. природного газу без ПДВ становить 46,00грн., крім того ПДВ 20% - 9,20. Разом - 55,20грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2308,68грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2770,42(дві тисячі сімсот сімдесят грн. 42 коп.) гривень.

З 13 січня 2009 року ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 2020,25грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ за ставкою 0%;

податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того тариф на послуги з постачання 1000 куб.м. природного газу без ПДВ становить 46,00грн., крім того ПДВ 20% - 9,20. Разом - 55,20грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2066,25грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2479,50 (дві тисячі чотириста сімдесят дев’ять грн. 50 коп.) гривень.

З 01 травня 2009 року ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 2020,25грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ за ставкою 2%;

податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того тариф на послуги з постачання 1000 куб.м. природного газу без ПДВ становить 46,00грн., крім того ПДВ 20% - 9,20. Разом - 55,20грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2106,66грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2527,99 (дві тисячі п’ятсот двадцять сім грн. 99 коп.) гривень”.

Згідно рахунку-фактури № 1115/1 від 27.01.2009р. та рахунку фактури № 1115/2 від 27.01.2009р. (т. 1, а.с. 89), вартість спожитого відповідачем природного газу у січні 2009 року становить 71628,17грн., а вартість послуг за постачання природного газу у січні 2009 року становить 1968,10грн. Разом за січень 2009 року - 73596,27грн.

Згідно рахунку-фактури № 2115/1 від 27.02.2009р. та рахунку фактури № 2115/2 від 27.02.2009р. (т.1, а.с. 91), вартість спожитого відповідачем природного газу у лютому 2009 року становить 41310,07грн., а вартість послуг за постачання природного газу у лютому2009 року становить 940,61грн. Крім того, позивачем в лютому 2009 року було проведено коригування вартості спожитого відповідачем у січні 2009 року природного газу та виставлено рахунок № 2115/05 від 26.02.2009р. на суму 14807,82грн (т. 1, а.с.90). Разом за лютий 2009 року - 57058,50грн.

Згідно рахунку-фактури № 3115/1 від 26.03.2009р. та рахунку фактури № 3115/2 від 26.03.2009р. (т.1, а.с. 92), вартість спожитого відповідачем природного газу у березні 2009 року становить 14788,23грн., а вартість послуг за постачання природного газу у березні 2009 року становить 336,72грн. Разом за березень 2009 року - 15124,35грн.

Згідно рахунку-фактури № 4115/1 від 25.04.2009р. та рахунку фактури № 4115/2 від 25.04.2009р. (т.1, а.с. 93), вартість спожитого відповідачем природного газу у квітні 2009 року становить 60226,88грн., а вартість послуг за постачання природного газу у квітні 2009 року становить 1371,33грн. Разом за квітень 2009 року - 61598,21грн.

Згідно рахунку-фактури № 5115/1 від 25.05.2009р. та рахунку фактури № 5115/2 від 25.05.2009р. (т. 2, а.с. 94), вартість спожитого відповідачем природного газу у травні 2009 року становить 30118,58грн., а вартість послуг за постачання природного газу у травні 2009 року становить 672,34грн. Разом за травень 2009 року - 30790,92грн.

Згідно рахунку-фактури № 6115/1 від 25.06.2009р. та рахунку фактури № 6115/2 від 25.06.2009р. (т.1, а.с. 95), вартість спожитого відповідачем природного газу у червні 2009 року становить 16122,59грн., а вартість послуг за постачання природного газу у червні 2009 року становить 359,90грн. Разом за червень 2009 року - 16482,49грн.

Згідно рахунку-фактури № 7115/1 від 25.07.2009р. та рахунку фактури № 7115/2 від 25.07.2009р. (т.1, а.с. 96), вартість спожитого відповідачем природного газу у липні 2009 року становить 17581,54грн., а вартість послуг за постачання природного газу у липні 2009 року становить 392,47грн. Разом за липень 2009 року - 17974,01грн.

Згідно рахунку-фактури № 8115/1 від 25.08.2009р. та рахунку фактури № 8115/2 від 25.08.2009р. (т.1, а.с. 97), вартість спожитого відповідачем природного газу у серпні 2009 року становить 18793,20грн., а вартість послуг за постачання природного газу у серпні 2009 року становить 419,52грн. Разом за серпень 2009 року - 19212,72грн.

Згідно рахунку-фактури № 9115/1 від 25.09.2009р. та рахунку фактури № 9115/2 від 25.09.2009р. (т.1, а.с. 98), вартість спожитого відповідачем природного газу у вересні 2009 року становить 15417,85грн., а вартість послуг за постачання природного газу у вересні 2009 року становить 344,17грн. Разом за вересень 2009 року - 15762,02грн.

Згідно рахунку-фактури № 10115/1 від 26.10.2009р. та рахунку фактури № 10115/2 від 26.10.2009р. (т.1, а.с. 99), вартість спожитого відповідачем природного газу у жовтні 2009 року становить 38080,97грн., а вартість послуг за постачання природного газу у жовтні 2009 року становить 850,08грн. Разом за жовтень 2009 року - 38931,05грн.

Згідно рахунку-фактури № 11115/1 від 26.11.2009р. та рахунку фактури № 11115/2 від 26.11.2009р. (т.1, а.с. 100), вартість спожитого відповідачем природного газу у листопаді 2009 року становить 39384,13грн., а вартість послуг за постачання природного газу у листопаді 2009 року становить 879,17грн. Разом за листопад 2009 року - 40263,30грн.

Згідно рахунку-фактури № 12115/1 від 27.12.2009р. та рахунку фактури № 12115/2 від 27.12.2009р. (т.1, а.с. 101), вартість спожитого відповідачем природного газу у грудні 2009 року становить 81354,79грн., а вартість послуг за постачання природного газу у грудні 2009 року становить 1816,08грн. Разом за грудень 2009 року - 83170,87грн.

Згідно рахунку-фактури № 1115/1 від 26.01.2010р. та рахунку фактури № 1115/2 від 26.01.2010р. (т.1, а.с. 102), вартість спожитого відповідачем природного газу у січні 2010 року становить 90422,51грн., а вартість послуг за постачання природного газу у січні 2010року становить 2018,50грн. Разом за січень 2010 року - 92441,01грн.

Таким чином, загальна вартість поставленого позивачем природного газу та наданих послуг з постачання природного газу у період з січня 2009 року по січень 2010 року становить 562406,32грн.

Відповідно до п.5.1 договору №115-П від 02.01.2009р. сторони погодили, що оплата за газ проводиться споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, згідно п. 1.2. даного договору, за 5 (п’ять) банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Таким чином, відповідач зобов’язаний був провести розрахунки за отриманий природний газ та надані послуги з постачання природного газу

за січень 2009 року на суму 73596,27грн. до 10.02.2009р.,

за лютий 2009 року на суму 57058,50грн. до 10.03.2009р.,

за березень 2009 року на суму 15124,95грн. до 10.04.2009р.,

за квітень 2009 року на суму 61598,21грн. до 10.05.2009р.,

за травень 2009 року на суму 30790,92грн. до 10.06.2010р.,

за червень 2009 року на суму 16482,49грн. до 10.07.2009р.,

за липень 2009 року на суму 17974,01грн. до 10.08.2009р.,

за серпень 2009 року на суму 19212,72грн. до 10.09.2009р.,

за вересень 2009 року на суму 15762,02грн. до 10.10.2009р.,

за жовтень 2009 року на суму 38931,05грн. до 10.11.2009р.,

за листопад 2009 року на суму 40263,30грн. до 10.12.2009р.,

за грудень 2009 року на суму 83170,87грн. до 10.01.2010р.,

за січень 2010 року на суму 92441,01грн. до 10.02.2010р.

Проте, Дочірнє підприємство “Санаторій для батьків з дітьми “Тетерів” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” взяті на себе зобов'язання за договором №115-П від 02.01.2009р. на поставку природного газу та надання послуг з постачання, з урахуванням додаткових угод до нього, належним чином не виконало, розрахунки за спожитий природний газ та надані послуги з постачання природного газу в період з січня 2009 року по січень 2010 року у повному обсязі не провело.

Зокрема, з наявного в матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків від 28.07.2010р., який підписано представниками сторін (т. 2, а.с.122), станом на 01.01.2009р. у відповідача по договору № 115-П існувала переплата в сумі 23074,41грн. Також, відповідачем за спожитий природний газ та надані послуги з постачання природного газу у період з січня 2009 року по січень 2010 року було сплачено, а позивачем зараховано 444253,89грн., у тому числі:

19.01.2009р. платіжним дорученням № 2821 в сумі 34686,27грн. (т.2,а.с. 28)

22.01.2009р. платіжним дорученням № 2831 в сумі 5000,00грн. (т.2, а.с. 29),

17.02.2009р. платіжним дорученням № 2840 в сумі 1968,10грн. (т.2, а.с. 32),

07.05.2009р. платіжним дорученням № 2894 в сумі 61598,21грн. (т.2, а.с. 33),

21.05.2009р. платіжним дорученням № 2982 в сумі 1371,33грн. (т.2, а.с. 34),

21.05.2009р. платіжним дорученням № 2983 в сумі 29160,26грн. (т.2, а.с. 35),

28.05.2009р. платіжним дорученням № 2991 в сумі 40000,00грн. (т.2, а.с. 36),

03.06.2009р. платіжним дорученням № 3009 в сумі 672,34грн. (т.2, а.с. 37),

03.06.2009р. платіжним дорученням № 3012 в сумі 156,39грн. (т.2, а.с. 38),

03.06.2009р. платіжним дорученням № 3011 в сумі 10118,58грн. (т.2, а.с. 39),

04.06.2009р. платіжним дорученням № 3014 в сумі 20000,00грн. (т.2, а.с. 40),

05.06.2009р. платіжним дорученням № 3041 в сумі 192,60грн. (т.2, а.с. 41),

05.06.2009р. платіжним дорученням № 3039 в сумі 828,00грн. (т.2, а.с. 42),

05.06.2009р. платіжним дорученням № 3038 в сумі 37091,85грн. (т.2, а.с. 43),

03.07.2009р. платіжним дорученням № 3160 в сумі 4070,00грн. (т.2, а.с. 44),

27.08.2009р. платіжним дорученням № 3298 в сумі 419,52грн. (т.2, а.с. 45),

27.08.2009р. платіжним дорученням № 3301 в сумі 18793,20грн. (т.2, а.с. 46),

29.09.2009р. платіжним дорученням № 3378 в сумі 344,17грн. (т.2, а.с. 47),

29.09.2008р. платіжним дорученням № 3376 в сумі 15417,85грн. (т.2, а.с. 48),

28.10.2009р. платіжним дорученням № 3463 в сумі 850,08грн. (т.2, а.с. 49),

28.10.2009р. платіжним дорученням № 3461 в сумі 38080,97грн. (т.2, а.с. 50),

10.11.2009р. платіжним дорученням № 3509 в сумі 10000,00грн. (т.2, а.с. 51),

12.11.2009р. платіжним дорученням № 3523 в сумі 30000,00грн. (т.2, а.с. 52),

07.12.2009р. платіжним дорученням № 3611 в сумі 879,17грн. (т.2, а.с. 53),

07.12.2009р. платіжним дорученням № 3613 в сумі 39384,13грн. (т.2, а.с. 54),

25.12.2009р. платіжним дорученням № 3698 в сумі 1816,08грн. (т.2, а.с. 56),

30.12.2009р. платіжним дорученням № 3697 в сумі 41354,79грн. (т.2, а.с. 79).

Таким чином, на час звернення позивача з позовом до господарського суду, у Дочірнього підприємства “Санаторій для батьків з дітьми “Тетерів” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” залишилась непогашеною заборгованість по договору №115-П від 02.01.2009р. перед ВАТ “Коростишівгаз” сумі 95078,02 грн.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за спожитий природний газ та надані послуги з постачання природного газу у період з січня 2009 року по січень 2010 року також підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 28.07.2010р. (т.2, а.с.122).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду господарським судом справи, відповідачем було здійснено часткове погашення суми основної заборгованості в розмірі 95078,01грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6 від 26.08.2010р. (т.2 а.с.151).

Відповідно до п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 95078,01грн. підлягає припиненню.

Враховуючи викладене, на час прийняття рішення по справі у Дочірнього підприємства “Санаторій для батьків з дітьми “Тетерів” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” залишилась непогашеною заборгованість за поставлений природний газ та надані послуги з постачання природного газу перед Відкритим акціонерним товариством "Коростишівгаз" в сумі 0,01грн., вимоги про стягнення якої є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач згідно з заявою про збільшення позовних вимог від 29.07.2010р., за неналежне виконання відповідачем зобов’язань по договору №115-П від 02.01.2009р., просить стягнути з відповідача 9049,59грн. пені, 5786,93грн. інфляційних, 1863,14грн. - 3% річних, 16828,26грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості, 78937,06грн. штрафу у розмірі 200% різниці вартості фактичного споживання і планового/узгодженого обсягу поставки газу.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних, 3% річних, штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості та штрафу у розмірі 200% різниці вартості фактичного споживання і планового/узгодженого обсягу поставки газу, господарський суд враховує таке.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч.3 ст.549 ЦК України).

Пунктом 7.2. договору № 115-П від 02.01.2009р. сторони погодили, що у разі невиконання споживачем умов п.5.1. договору споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. При затримці розрахунків понад 30 днів споживач сплачує на користь постачальника крім пені, штраф у розмірі 7% від суми заборгованості. Сплата пені та штрафу не звільняє споживача від виконання зобов’язань, передбачених п. 5.1 договору.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.7 договору № 115-П сторони погодили, що неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Як вбачається з наведеного позивачем у заяві від 29.07.2010р. про збільшення та об'єднання позовних вимог розрахунку (т.2, а.с.94-95), позивачем нараховано пеню в розмірі 9049,59грн. за період з 29.01.2010р. по 29.07.2010р.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені та зважаючи на умови пункту 7.5. договору № 115-П від 02.01.2009р., згідно якого неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом (як вбачається з відмітки діловодної служби господарського суду Житомирської області (т.1, а.с.3), позовну заяву було подано до суду 22.04.2010р.), господарський суд встановив, що правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 3860,93грн., нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 29.01.2010р. по 21.04.2010р. на суму заборгованості 2637,01грн., що становить 122,93грн. та за період з 11.02.2010р. по 21.04.2010р. на суму заборгованості 95078,02грн., що становить 3738,00грн.

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 3860,93грн. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 5188,66грн. суд відмовляє за безпідставністю її нарахування.

Позивач на підставі п. 7.2 договору просить стягнути з відповідача 16828,26грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості, розрахунок якого наведено в заяві про збільшення позовних вимог (т. 2, а.с. 97-98).

Згідно з п. 7.2. договору № 115-П від 02.01.2009р. при затримці розрахунків понад 30 днів споживач сплачує на користь постачальника крім пені, штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Слід зазначити, що штраф застосовується одноразово у випадку прострочення боржником виконання зобов’язання понад встановлений сторонами зобов’язання термін.

Зважаючи на викладене та перевіривши проведений позивачем розрахунок штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості, господарський суд встановив, що правомірним є нарахування відповідачу штрафу в сумі 12329,03грн. Зокрема, враховуючи передбачені п.5.1. договору строки остаточних розрахунків (до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу) та проведені оплати за спожитий у період з січня 2009 року по січень 2010 року природний газ, відповідачем було допущено прострочення платежу понад 30 днів у січні 2009 року на суму 8867,49грн., у лютому 2009 року на суму 57058,50грн., у березні 2009 року на суму 15124,95грн., у грудні 2009 року на суму 2637,01грн., у січні 2010 року на суму 92441,01грн.

Таким чином, розмір 7% штрафу нарахованого на суму заборгованості 8867,49грн. становить 620,72грн.,

розмір 7% штрафу нарахованого на суму заборгованості 57058,50грн. становить 3994,10грн.,

розмір 7% штрафу нарахованого на суму заборгованості 15124,95грн. становить 1058,75грн.,

розмір 7% штрафу нарахованого на суму заборгованості 2637,01грн. становить 184,59грн.,

розмір 7% штрафу нарахованого на суму заборгованості 92441,01грн. становить 6470,87грн.

Враховуючи зазначене, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7% в розмірі 12329,03грн. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача 4499,23 грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості суд відмовляє за безпідставністю його нарахування.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до наведеної норми закону, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 11.02.2009р. по 29.07.2010р. у сумі 1863,14грн. та інфляційні в сумі 5786,93грн. за період з лютого 2009 року по квітень 2010 року.

Перевіривши проведені позивачем нарахування 3% річних за визначені позивачем період (т.2, а.с. 96-97), господарський суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування 3% річних в сумі 1797,22 грн. Зокрема:

розмір 3% річних нарахованих за період з 11.02.2009р. по 16.02.2009р. на суму заборгованості 10835,59грн. становить 5,34грн.,

розмір 3% річних нарахованих за період з 17.02.2009р. по 10.03.2009р. на суму заборгованості 8867,49грн. становить 16,03грн.,

розмір 3% річних нарахованих за період з 11.03.2009р. по 10.04.2009р. на суму заборгованості 65925,99грн. становить 167,98грн.,

розмір 3% річних нарахованих за період з 11.04.2009р. по 06.05.2009р. на суму заборгованості 81050,94грн. становить 173,20грн.,

розмір 3% річних нарахованих за період з 07.05.2009р. по 10.05.2009р. на суму заборгованості 19452,73грн. становить 6,40грн.,

розмір 3% річних нарахованих за період з 11.05.2009р. по 20.05.2009р. на суму заборгованості 81050,94грн. становить 66,62грн.,

розмір 3% річних нарахованих за період з 21.05.2009р. по 27.05.2009р. на суму заборгованості 50519,35грн. становить 29,07грн.,

розмір 3% річних нарахованих за період з 28.05.2009р. по 02.06.2009р. на суму заборгованості 10519,35грн. становить 5,19грн.,

За періоди з 11.08.2009р. по 26.08.2009р. (сума боргу 2637,01грн.), з 11.09.2009р. по 28.09.2009р. (сума боргу 2637,01грн.), з 11.10.2009р. по 27.10.2009р. (сума боргу 2637,01) позивачем 3% річних не нараховувались.

розмір 3% річних нарахованих за період з 11.01.2010р. по 10.02.2010р. на суму заборгованості 2637,01грн. становить 6,72грн.,

розмір 3% річних нарахованих за період з 11.02.2010р. по 29.07.2010р. на суму заборгованості 95078,02грн. становить 1320,67грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 1797,22грн. В частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 65,92грн. суд відмовляє за необґрунтованістю їх нарахування.

Стосовно позовних вимог про стягнення 19992,47грн. інфляційних, розрахунок яких наведено позивачем в заяві про збільшення позовних вимог (т. 2, а.с. 95-96), господарський суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції" позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням індексу інфляції, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок, господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції.

У відповідності з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладеними в листі Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р., у випадку, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума внесена в період з 1 по 15 число відповідно місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних, з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ №62-97р від 03.04.1997р., господарський суд встановив, що правомірним є нарахування інфляційних в сумі 4985,67грн., зокрема нарахованих:

в сумі 162,53грн. за лютий 2009 року на суму боргу 10835,59грн.,

в сумі 922,96грн. за березень 2009 року на суму боргу 65925,99грн.,

в сумі 729,46грн. за квітень 2009 року на суму боргу 81050,94грн.,

в сумі 405,26грн. за травень 2009р. на суму боргу 81050,94грн.,

в сумі -5,28грн. за серпень 2009 року на суму боргу 2637,01грн.,

в сумі 21,10грн. за вересень 2009 року на суму боргу 2637,01грн.,

в сумі 23,73грн. за жовтень 2009 року на суму боргу 2637,01грн.,

в сумі 47,47грн. за січень 2010 року на суму 2637,01грн.,

в сумі 2678,44грн. за період з лютого 2010 року по березень 2010 року на суму боргу 95078,02грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні в сумі 4985,67грн. В частині стягнення 801,26грн. інфляційних необхідно відмовити.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 78937,06грн. штрафу у розмірі 200% різниці вартості фактичного споживання і планового/узгодженого обсягу поставки газу за договором № 115-П від 02.01.2009р. господарський суд приймає до уваги наступне.

Місячні обсяги подачі природного газу визначені п.1.2. договору №115-П від 02.01.2009р.

Свої пропозиції по зміні місячних обсягів подачі газу, з урахуванням проплат, споживач надає постачальнику за 10 днів до початку місяця, в якому здійснюватиметься поставка газу (п.1.3 договору).

Пунктом 2.4 договору передбачено, що споживач до 20 числа місяця, що передує поставці газу, надає постачальнику належним чином оформлену письмову заявку, якщо обсяги газу не відповідають п. 1.2 даного договору.

У відповідності з п.1.5 договору №115-П від 02.01.2009р., допускається відхилення обсягу споживання газу в розмірі не більше 5% (плюс/мінус п’ять відсотків) від узгодженого сторонами згідно п.1.2. цього договору планового обсягу поставки. У разі відхилення обсягу споживання газу від узгодженого сторонами згідно п.1.2. цього договору планового обсягу поставки більше ніж на 5% (п’ять відсотків) споживач зобов’язується оплатити постачальнику обсяг поставки газу з урахуванням п.7.5. цього договору.

З наявних в матеріалах справи актів прийому-передачі природного газу (т. 1, а.с. 13-19) вбачається, що відповідачем допущено перевищення обсягів споживання природного газу понад плановий/узгоджений в лютому 2009р. на 1,04 тис.куб.м. (плановий обсяг – 16тис.куб.м., фактично спожито 17,040тис.куб.м.), в квітні 2009 року на 7,843 тис. куб.м. (плановий обсяг – 17тис.куб.м., фактично спожито 24,843 тис.куб.м.), в грудні 2009 року на 6,9 тис. куб. м. (плановий обсяг 26тис.куб.м., фактично спожито 32,900тис.куб.м.).

Матеріали справи не містять доказів узгодження сторонами збільшених обсягів поставки газу у лютому, квітні та грудні 2009 року.

Згідно із п. 7.6 договору №115-П від 02.01.2009р., у разі відхилення фактичного обсягу споживання газу від підтвердженого постачальником (планового обсягу) та узгодженого сторонами в порядку, передбаченому п. 1.2. цього договору обсягу поставки у бік збільшення, споживач зобов’язується до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки, сплатити вартість спожитого газу понад плановий/узгоджений обсяг. В іншому разі споживач сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 200% різниці вартості фактичного обсягу споживання і планового/узгодженого обсягу поставки. В такому випадку сума штрафу, що підлягає сплаті споживачу розраховується за формулою: S=C x (Vф - Vп) х 2,

де S - сума штрафу, що підлягає сплаті;

С - ціна газу, зазначена в цьому договорі, яка визначає ціну газу на місяць поставки ( в грн. на 1000 куб. м.);

Vф - фактичний обсяг газу, зазначений в акті приймання-передачі газу за місяць поставки (в тис. куб. м.);

Vп - плановий обсяг поставки газу (в тис. куб. м.).

Оскільки відповідачем допущено перевищення обсягів споживання природного газу понад плановий/узгоджений в лютому 2009р. на 1,04 тис. куб. м., в квітні 2009 року на 7,843 тис. куб. м., в грудні 2009 року на 6,9 тис. куб. м. та до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки, не оплачено вартість спожитого газу понад плановий/узгоджений обсяг (станом на 10.03.2009р. існувала заборгованість в розмірі 57058,50грн., станом на 10.05.2009р. існувала заборгованість в сумі 19452,73грн., станом на 10.01.2010р. існувала заборгованість в сумі 2637,01грн.), позивачем обґрунтовано нараховано штраф у розмірі 200% різниці вартості фактичного обсягу споживання і планового/узгодженого обсягу поставки, що становить 78937,06грн.

Разом з тим, встановивши правомірність заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача 78937,06 грн. штрафу у розмірі 200% різниці вартості фактичного обсягу споживання і планового/узгодженого обсягу поставки, господарський суд, водночас, враховує наступне.

Відповідач в судовому засіданні 08.07.2010р. подав клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, посилаючись на те, що вони є неймовірно великими в порівнянні з боргом (т.2, а.с. 71). Вказує, що стягнення штрафних санкцій призведе до зупинки функціонування оздоровниці і не дасть змоги виконувати Державну програму "Діти України" та Указ Президента "Про заходи поліпшення відпочинку та оздоровлення дітей, постраждалих від Чорнобильської катастрофи у 2010 році". В обґрунтування заявленого клопотання відповідачем надано баланс за І квартал 2010 року (т. 2, а.с.72-73), пояснення щодо зазначення рядка 270 форми №1 "Баланс" станом на 01.04.2010р., довідку про підсумки господарсько-фінансової діяльності, згідно якої збитки за І-й квартал 2010 року становлять 839 тис.грн. (т. 2, а.с. 72-75). У письмовому відзиві від 16.06.2010р. відповідач посилається на те, що в листопаді-грудні 2009р. через грип більшість областей України, порушивши графік Міністерства праці і соціальної політики України, не направили дітей на лікування, внаслідок чого ДП "Санаторій для батьків з дітьми "Тетерів" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" понесло значні збитки (460 тис.грн.), обслуговуючи лише 20-40 дітей, замість 450 чоловік. Відповідач вказує також на специфіку санаторію – лікування дітей і матерів постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ціна путівки формується за рік до початку оздоровлення, ціна дитячої путівки є надзвичайно низькою, при цьому планування рентабельності таких путівок заборонено Кабінетом Міністрів України. Оплата проданих путівок проводиться із запізненням на 2-4 місяці (на оздоровлення дітей в І кварталі 2009 року оплата проведена 24 квітня в сумі 100тис. із 300тис. необхідних). У зв’язку з цим і оплату за газ та розрахунки з іншими організаціями – постачальниками – за продукти харчування, електроенергію, господарські витрати проводились із запізненням. Відповідач вказує також про те, що у зв’язку з неприйняттям бюджету у цьому році Міністерство праці та соціальної політики не провело тендерних торгів, жодної путівки на санаторно-курортне лікування у відповідача не було придбано. Посилаючись на вказані обставини пояснює відсутність своєї вини у виникненні заборгованості за спожитий газ. При цьому, наголошує на тому, що не мав можливості прогнозувати обсяги використання природного газу на майбутній період, а з огляду на різке зниження температури повинен був все одно опалювати приміщення, щоб не розморозити систему опалення.

В свою чергу позивач вказує на те, що суд у даному випадку, не має права зменшувати розмір нарахованих відповідачу штрафних санкцій, при цьому, посилається, зокрема, на п.6 листа ВАСУ від 31.03.1999 р. №01-8/141 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу арбітражних судів у 1998 році". Позивач наголошує, що є об'єктом, який має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, є загальноукраїнським постачальником природного газу для всіх категорій споживачів м.Коростишева та Коростишівського району та постачає природний газ, отриманий за договорами з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", придбаний останньою за зовнішньоекономічними контрактами у іноземних імпортерів. Вказує, що несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою зупинення постачання природного газу на територію України. Позивач вважає, що суд повинен врахувати певні негативні наслідки, спричинені ВАТ "Коростишівгаз" простроченням відповідачем виконання своїх договірних зобов'язань, наявність у позивача боргів перед своїми кредиторами тощо.

Позивач звертає також увагу, що п.7.6. договору кореспондується з вимогами Постанови КМУ від 02.09.1993 р. №699 "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" щодо сплати у подвійному розмірі вартості спожитого понадпланового обсягу газу, а тому зменшення даних штрафних санкцій є грубим порушенням вимог вказаної постанови.

Взявши до уваги доводи обох сторін з даного приводу та дослідивши надані до справи матеріали на підтвердження таких доводів, встановивши за результатами розгляду даного господарського спору наявність обставин, що мають істотне значення для об'єктивного його вирішення, господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Штрафними санкціями (неустойка, штраф, пеня), згідно із ч.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. При цьому, згідно ст.217 ГК України, "господарські санкції" є заходами впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частиною 1 ст.550 Цивільного кодексу України встановлено загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора.

Водночас, частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Так, у відповідності до ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна за змістом і ст.233 Господарського кодексу України згідно якої, у разі, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Суд вважає, що у даному випадку, наявні підстави для застосування судом права зменшити штрафні санкції, а саме, нараховану суму штрафу у розмірі 200% різниці вартості фактичного споживання і планового/узгодженого обсягу поставки газу. При цьому, судом враховується ступінь виконання відповідачем зобов'язання, зокрема, як вбачається з матеріалів справи, у 2009 році відповідач постійно добровільно оплачував газопостачання, інколи навіть передплачуючи певні суми, одразу за наявності відповідного фінансування, а станом на час розгляду справи здійснив майже повне погашення заборгованості (заборгованість становить 0,01грн.). Судом також враховуються причини, що зумовили виникнення у відповідача заборгованості, з огляду на те, що відповідач - Дочірнє підприємство “Санаторій для батьків з дітьми “Тетерів” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” є санаторно-курортним закладом, що забезпечує надання громадянам послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру, який працює з Міністерством праці та соціальної політики України щодо закупівлі за бюджетні кошти санаторно-курортних послуг відповідача на відновлювальне лікування і оздоровлення постраждалих від Чорнобильської катастрофи. За таких обставин, відповідач вагомо залежить від виконання своїх зобов'язань державою, а у зв'язку з порушенням останніх у 2010 році, діяльність закладу відповідача є збитковою, про що подано відповідні докази. Тобто, є підстави вважати, що вина відповідача у виникненні боргу з оплати вартості спожитого газу понад плановий/узгоджений обсяг відсутня.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, вимушене збільшення обсягів споживання природного газу, у даному випадку, не є безумовно передбачуваним та більше пов'язане з природними умовами.

Судом також приймається до уваги невідповідність суми вказаних штрафних санкцій наслідкам порушення відповідачем зобов'язання, беручи до уваги постійне здійснення оплат у 2009 році та співвідношення суми нарахованого позивачем відповідачу штрафу розміру дебіторської заборгованості відповідача.

При цьому, господарський суд зважає також на те, що майнове право та інтерес позивача щодо отримання компенсації за користування утримуваними грошовими коштами, належними йому до сплати, захищене положенням ст.625 ЦК України, якою встановлено право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних та 3% процентів річних; порушення договірних зобов'язань відповідача компенсується також стягненням з останнього пені та штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, ґрунтується, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).

Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм; спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо.

При цьому, справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).

Справедливість - одна з основних засад права, властивість права, яка є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, яка виражається, зокрема, у рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичною відповідальності вчиненому правопорушенню.

Тому, визначаючи по справі відповідальність Дочірнього підприємства “Санаторій для батьків з дітьми “Тетерів” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” , суд виходить саме з вищеназваних принципів права, оскільки, на думку суду, в даному випадку, заявлена до стягнення сума штрафу – 78937,06 грн. є надзвичайно великою порівняно із наслідками вчиненого відповідачем порушення, беручи до уваги об'єктивно встановлені обставини справи, а також, з врахуванням матеріальних інтересів сторін та їх фінансового стану за наявних інфляційних процесів у економіці держави.

Приймаючи до уваги вищевикладене, розглянувши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом і користуючись наданими йому правами, а також надавши юридичну оцінку співвідношенню пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків допущеного відповідачем порушення, господарський суд дійшов висновку про необхідність зменшення належного до сплати штрафу у розмірі 200% різниці вартості фактичного споживання і планового/узгодженого обсягу поставки газу до 10000,00 грн.

Стосовно доводів позивача, якими останній заперечував право господарського суду на зменшення штрафних санкцій, слід зазначити, що вони не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки: по-перше, як вбачається із вищевикладеного, у даному випадку, наявні виняткові обставини справи, що є підставою для застосування господарським судом права, передбаченого п.3 ст.83 ГПК України; по-друге, не можуть бути прийняті до уваги роз'яснення ВАСУ, викладені у п.6 листа від 31.03.1999 р. №01-8/141, оскільки в ньому йдеться про неможливість зменшення у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства штрафних санкцій, нарахованих за порушення антимонопольного законодавства, що не має місце у даному випадку. По-третє, безпідставним є посилання позивача на відповідність п.7.6. договору вимогам Постанови КМУ від 02.09.1993 р. №699 "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" щодо сплати у подвійному розмірі вартості спожитого понадпланового обсягу газу, внаслідок чого зменшення даних штрафних санкцій є порушенням вимог даної постанови, оскільки її положеннями передбачено сплату споживачем у двократному розмірі встановленої ціни річного обсягу перевитрат газу, пов'язаних з недодержанням технологічної дисципліни (незадовільного стану устаткування, відсутністю або недотриманням роботи устаткування, тощо). Наявність підстав для сплати відповідачем у подвійному розмірі саме перевитрат газу та саме на підставі вищевказаного положення не було доведено позивачем та не стосується предмету даного спору.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 0,01грн. основного боргу, 3860,93грн. пені, 1797,22грн. - 3% річних, 4985,67грн. інфляційних, 12329,03грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості, 10000,00грн. штрафу у розмірі 200% різниці вартості фактичного споживання і планового/узгодженого обсягу поставки газу. Провадження у справі в частині стягнення 95078,01грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. У задоволенні вимог про стягнення 5188,60грн. пені, 65,92грн. - 3% річних, 801,26грн. інфляційних, 4499,23грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у відповідності із ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно сумі обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст. 509, 525, 526, ч.ч. 2, 3 ст. 549, ч. 3 ст. 551 ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч.1 ст. 173, ч.1 ст. 193, ст.ст. 217, 233 ГК України та керуючись ст. ст. 49, п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір штрафу у розмірі 200% різниці вартості фактичного споживання і планового/узгодженого обсягу поставки газу до 10000,00грн.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій для батьків з дітьми “Тетерів” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (12500, Житомирська область, м.Коростишів, провулок Дачний, 13, ідентифікаційний код 02583267)

на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Коростишівгаз” (12501, Житомирська область, м.Коростишів, вул. Гвардійська, 42, ідентифікаційний код 20413052)

- 0,01грн. основного боргу;

- 3860,93грн. пені;

- 1797,22грн. - 3% річних;

- 4985,67грн. інфляційних;

- 12329,03грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості;

- 10000,00грн. штрафу у розмірі 200% різниці вартості фактичного споживання і планового/узгодженого обсягу поставки газу.;

- 1969,88грн. витрат по сплаті державного мита;

- 224,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 95078,01грн. основного боргу.

5. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Кравець С.Г.

Повне рішення оформлено: "30" серпня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2,3 - сторонам