Рішення № 10953975, 26.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.08.10 р.                     Справа № 38/157                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”м. Горлівка, Донецька область

до відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк

про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію за грудень 2009р. у сумі 77 117,28грн., заборгованості за спожиту реактивну електроенергію за жовтень, грудень 2009р. у сумі 2 405,22грн., 3% річних у розмірі 1 204,72грн., індексу інфляції у розмірі 3 745,98грн., пені у розмірі 8 108,36грн.

за участю представників:

від позивача: Позднякова І.О.- за дов. №56-10”Д” від 30.12.2009р.

від відповідача: Колбіна Г.В. - за дов. №юр/984 від 12.04.2010р.

У судовому засіданні оголошувалася

                                                                      перерва з 10.08.2010р. по 26.08.2010р.

                                                                       згідно ст. 77 ГПК України

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення за спожиту активну електроенергію за грудень 2009р. у сумі 77 117,28грн., заборгованості за спожиту реактивну електроенергію за жовтень, грудень 2009р. у сумі 2 405,22грн., 3% річних у розмірі 1 204,72грн., індексу інфляції у розмірі 3 745,98грн., пені у розмірі 8 108,36грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №320 від 18.04.2002р., акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за жовтень, грудень 2009р.; рахунки №66/320 за жовтень, грудень 2009р.; розрахунок суми боргу; невиконання відповідачем договірних зобов’язань.

У відзиві на позовну заяву №юр/2144 від 10.08.2010р. відповідач визнає позов частково та підтвердив суму боргу за активну та реактивну електроенергію у розмірі 79 522,50грн.

У відзиві відповідач посилаючись на скрутне фінансове становище, просить суд відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення інфляційних у сумі 3 745,98грн. та 3% річних у сумі 1 204,72грн.

Крім того, відповідач просить суд зменшити розмір пені на 50% та розстрочити суму боргу на 12 місяців від дня винесення рішення. Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

В обґрунтування своїх доводів відповідач надав суду баланс станом на 01.07.2010р.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

26.08.2010р. від позивача на адресу господарського суду надійшли заперечення на клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду та зменшення розміру пені, в яких позивач просить суд відмовити в задоволенні поданих клопотань.

Заперечення та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

26.08.2010р. відповідач надіслав на адресу суду заяву №юр/2245 від 19.08.2010р., у порядку ст.22 ГПК України, в якій зазначив, що здійснив перерахунок штрафних санкцій нарахованих позивачем та не заперечує проти визначеного позивачем розміру штрафних санкцій.

Заява судом розглянута та залучена до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №320 від 18.04.2002р. (далі по тексту Договір).

Відповідно до умов Договору, позивач зобов’язався постачати відповідачу електричну енергію як різновид товару, а відповідач зобов’язався своєчасно оплачувати вартість використаної електричної енергії та інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.7.4 договору, оплата платіжних документів здійснюється споживачем самостійно в 5-тидений строк після дати, зазначеної у платіжному дорученні.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 7.4 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 2% за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно п.11 Договору, його укладено на строк до 31.12.2005р. Договір вважається щорічно автоматично продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії за жовтень, грудень 2009р.

Акти прийняття-передавання електроенергії були підписані сторонами без будь-яких зауважень та скріплені печатками підприємств.

Виставлені рахунки за активну та реактивну електроенергію №66/320 за жовтень, грудень 2009р. були отримані уповноваженим представником відповідача, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

У відзиві на позов відповідач визнав наявність заборгованості за спожиту активну та реактивну електроенергію за період жовтень, грудень 2009р. в розмірі 79522,50грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №320 від 18.04.2002р., згідно з яким Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Відповідно до п.7.4 договору, оплата платіжних документів здійснюється споживачем самостійно в 5-тидений строк після дати, зазначеної у платіжному дорученні .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов’язання за договором у жовтні, грудні 2009р., виконав належним чином, поставив відповідачу активну електроенергію на суму 77 117,28грн., реактивну електроенергію на суму 2 405,22грн., що підтверджено підписаними сторонами актами прийому-передачі електроенергії за вказаний період.

Рахунки на оплату за спожиту активну та реактивну електроенергію №66/320 за жовтень та грудень 2009р. були вручені представнику відповідача для оплати, 25.10.2009р. та 27.12.2009р. відповідно, про що свідчать підпис уповноваженої особи відповідача на них.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, ПКЕЕ відповідач зобов’язання щодо повної та своєчасної сплати отриманої в жовтні, грудні 2009р. активної та реактивної електричної енергії у встановлені строки не виконав.

На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі 77 117,28грн. (актив) та в сумі 2 405,22грн. (реактив) не погасив, тому зазначені суми підлягають стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 7.4 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 2% за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач з посиланням на п.7.5 Договору просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 8 108,36грн. за несвоєчасне виконання зобов’язань застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” тому сума пені 8108,36грн. підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити суму пені на 50%, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства, а також на те, що його підприємство є житлово-комунальним та надає послуги переважно населенню.

В судовому засіданні 26.08.2010р. оговорено клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 50%. В обґрунтування клопотання відповідач надав суду баланс на 01.07.2010р. Позивач заперечив проти зменшення розміру стягуваної пені.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 6486,68грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1204,72грн. та інфляційні в сумі 3745,98грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних та інфляційних суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

Відповідно до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючі рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочення виконання рішення може надаватися лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторони з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.

Розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

При розстрочці виконання рішення для позивача можуть наступити негативні наслідки, оскільки розстрочка суттєво зачіпає інтереси позивача, віддаляючи реальне виконання.

Приймаючи до уваги матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів в економіці держави суд відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 233, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, Донецька область до Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення за спожиту активну електроенергію за грудень 2009р. у сумі 77 117,28грн., заборгованості за спожиту реактивну електроенергію за жовтень, грудень 2009р. у сумі 2405,22грн., 3% річних у розмірі 1 204,72грн., індексу інфляції у розмірі 3 745,98грн., пені у розмірі 8 108,36грн., задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства ”Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 260333081293 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131179 – заборгованість за спожиту активну електроенергію у грудні 2009р. в розмірі 77 117,28грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 26004301550761 в АК ПІБ м.Волноваха Донецької області, МФО 334646, ЄДРПОУ 00131179 заборгованість за спожиту у жовтні, грудні 2009р. реактивну електроенергію у розмірі 2 405,22грн., 3% річних у розмірі 1 204,72грн., індекс інфляції у розмірі 3 745,98грн., пеню у розмірі 6486,68грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268 державне мито у розмірі 925,82грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.08.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.08.2010р.

Суддя