Рішення № 109528730, 10.03.2023, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/663/23

Провадження №2/592/554/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми у складі: головуючого судді - Алфьорова А.М., за участю секретаря - Літовченко С.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бельського В.М., представника третьої особи Управління «Служба у справах дітей» СМР - Максименко О.А., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до з вказаним позовом, свої уточнені вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 17.08.2021 р. ОСОБА_4 покинула свою дитину у лікувальному закладі КНП СОР «Обласна дитяча клінічна лікарня». Відповідач на той час не виявив бажання вирішувати питання щодо повернення його доньки в родину. Рішенням ВК СМР № 483 від 31.08.2021 р. ОСОБА_3 був наданий статус дитини позбавленої батьківського піклування та влаштовано до державного закладу на повне державне забезпечення. З 06.09.2021 р. по 07.03.2022 р. малолітня Єва перебувала в КНП СОР «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини». За час перебування дитини в закладі її батьки не відвідували свою доньку. Вона звернулася до Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради з відповідною заявою для передачі їй на виховання малолітньої ОСОБА_3 . На підставі рішення начальника Управління «Служба у справах дітей» СМР від 07.03.2022 р. дитина була передана у її родину. На підставі рішення ВК СМР від 16.04.2022 р. № 96 її було призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_3 . Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 21.09.2022 р. позбавлено батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Щодо відповідача суд рішення не приймав. Згідно рішення ВК СМР від 27.10.2022 р. № 444 малолітню Єву передано її батьку ОСОБА_2 та припинено опіку над дитиною. На даний час дитини проживає з нею та повністю перебуває на її утриманні. 05.11.2022 р. відповідач звільнився із військової служби. Вдома побув тиждень і після цього пішов з дому і перестав виходити на зв`язок. Відповідач нехтує своїми батьківськими обов`язками відносно доньки, вдома не живе, про дитину не піклується. Просить суд: позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та адвокат Бельський В.М. позов підтримали, просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився.

Представник третьої особи Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради Максименко О.А. позов підтримала, просила задовольнити.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, представника служби у справах дітей, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 05.08.2021 р. виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 1244.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 25.07.1995 р.

Рішенням ВК СМР № 483 від 31.08.2021 р. ОСОБА_3 був наданий статус дитини позбавленої батьківського піклування та влаштовано до державного закладу на повне державне забезпечення.

На підставі рішення ВК СМР від 16.04.2022 р. № 96 позивача ОСОБА_1 було призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_3 .

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 21.09.2022 р. позбавлено батьківських прав ОСОБА_4 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно рішення ВК СМР від 27.10.2022 р. № 444 малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передано її батьку ОСОБА_2 та припинено опіку над дитиною.

14.12.2022 р. до Управління звернулася ОСОБА_1 , яка повідомила про те, що батько ОСОБА_2 залишив дитину на неї, проживає окремо від дитини, вихованням не займається, коштів на утримання дитини не надає.

З метою вплинути на поведінку батька щодо належного виконання батьківських обов`язків, відповідача було запрошено до Управління, але батько проігнорував запрошення, на телефонні дзвінки, sms-повідомлення не відповідає.

Спеціалістом Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради 20.01.2023 року обстежено умови проживання дитини за вищевказаною адресою. На час відвідування, батько був відсутній. В помешканні умови проживання задовільні. Квартира устаткована корпусними меблями, побутовими електричними пристроями. Дитини забезпечена сезонним одягом, взуттям, її раціон харчування відповідає віку. Бабуся піклується про розвиток дитини, її здоров`єм. Дитина перебуває на її повному утриманні.

Зі слів ОСОБА_1 з`ясовано про те, що батько звільнився з військової служби, вдома побув тиждень і після цього пішов з дому залишивши на неї дитину, веде асоціальний спосіб життя, схильний до вживання наркотичних речовин, до дитини тривалий час не з`являється, її долею не цікавиться, не телефонує.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Стаття 150 СК України передбачає обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав передбачено ст.164 СК України. Зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до з роз`яснень, які містяться в пунктах 15 і 16 постанови ПВСУ № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» - позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Встановлені судом факти свідчать, що ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, тобто умисно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і свідомо нехтує ними, що є підставою для застосування до нього крайнього заходу впливу - позбавлення батьківських прав.

За таких обставин, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити - позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав відносно його дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно зі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263, 264 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), батьківських прав відносно його дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.М. Алфьоров