Ухвала суду № 109528483, 13.03.2023, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/81/23

пр № 4-с/464/3/23

У Х В А Л А

13 березня 2023 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова у складі судді Шашуріної Г.О., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів),

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), мотивуючи свої вимоги тим, що вона зареєстрована з 21.04.1989 року у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в комунальній власності. Із Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вбачається, що на вказану квартиру накладено арешти: арешт за реєстраційним номером № 4420291, зареєстрований 30.01.2007 року реєстратором Перша Львівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: повідомлення , 2-1345, 18.02.2003 р. ВДВС Галицького рай. упр.юст., у графі власник вказано скаржника - ОСОБА_2 , арешт за реєстраційним номером № 4420314, зареєстрований 30.01.2007 року реєстратором Перша Львівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: Повідомлення, 2-1345, 18.02.2003 р. ВДВС Галицького рай.упр.юст., у графі власник вказаний скаржник ОСОБА_3 , арешт за реєстраційним номером № 4420321, зареєстрований 30.01.2007 року реєстратором Перша Львівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: Повідомлення, 2-1345, 18.02.2003 р. ВДВС Галицького рай.упр.юст., у графі власник вказаний ОСОБА_4 . Згідно листа - відповіді Галицького ВДВС у м.Львові №55441 від 05.11.2021 року, перевірити наявність внесених виконавчих проваджень до ЄДРВП можливо лише з квітня 2007 року. Крім цього, зазначено, що відновлення відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження неможливе із технічних причин, а тому роз`яснено можливість звернутися до відповідного суду із позовом про зняття арешту. Жодного виконавчого провадження на примусовому виконанні із стягнення заборгованості із скаржника не перебуває, жодної заборгованості, що могла б слугувати підставою арешту житла скаржника немає. Відтак, просить суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) щодо не скасування арешту за реєстраційним номером №4420291, зареєстрований 30.01.2007 року реєстратором Перша Львівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: повідомлення , 2-1345, 18.02.2003 р. ВДВС Галицького рай. упр.юст., у графі власник вказано скаржника - ОСОБА_2 , арешт за реєстраційним номером №4420314, зареєстрований 30.01.2007 року реєстратором Перша Львівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: Повідомлення, 2-1345, 18.02.2003 р. ВДВС Галицького рай.упр.юст., у графі власнік вказаний скаржник ОСОБА_3 , арешт за реєстраційним номером №4420321, зареєстрований 30.01.2007 року реєстратором Перша Львівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: Повідомлення, 2-1345, 18.02.2003 р. ВДВС Галицького рай.упр.юст., у графі власник вказаний ОСОБА_4 та зобов`язати державного виконавця скасувати вказані арешти.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.

Ухвалою судді від 04 січня 2023 року призначено судове засідання з розгляду скарги.

У судове засідання учасники справи не з`явилися. Заявник подала до суду заяву, про розгляд скарги у її відсутності, таку підтримує та просить задоволити.

Посадова особа органу державної виконавчої служби у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлялася про час і місце розгляду скарги, а тому його неявка не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши заяви, матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що скаржник ОСОБА_1 зареєстрована з 21.04.1989 року у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в комунальній власності.

Із Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вбачається, що на вказану квартиру накладено арешти: арешт за реєстраційним номером №4420291, зареєстрований 30.01.2007 року реєстратором Перша Львівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: повідомлення , 2-1345, 18.02.2003 р. ВДВС Галицького рай. упр.юст., у графі власник вказано скаржника - ОСОБА_2 , арешт за реєстраційним номером №4420314, зареєстрований 30.01.2007 року реєстратором Перша Львівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: Повідомлення, 2-1345, 18.02.2003 р. ВДВС Галицького рай.упр.юст., у графі власник вказаний скаржник ОСОБА_3 , арешт за реєстраційним номером №4420321, зареєстрований 30.01.2007 року реєстратором Перша Львівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: Повідомлення, 2-1345, 18.02.2003 р. ВДВС Галицького рай.упр.юст., у графі власник вказаний ОСОБА_4 .

Згідно листа - відповіді Галицького ВДВС у м.Львові №55441 від 05.11.2021 року, перевірити наявність внесених виконавчих проваджень до ЄДРВП можливо лише з квітня 2007 року. Крім цього, зазначено, що відновлення відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження неможливе із технічних причин, а тому роз`яснено можливість звернутися до відповідного суду із позовом про зняття арешту.

Судом встановлено, що жодного виконавчого провадження на примусовому виконанні із стягнення заборгованості із скаржника не перебуває, жодної заборгованості, що могла б слугувати підставою арешту житла скаржника немає, рішення Сихівського районного суду м.Львова від 07 травня 2003 року у справі №2-1844/03 та від 14 жовтня 2022 року у справі №2-658/02 виконані і на примусовому виконанні не перебувають.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Схожі за змістом положенням містились у статті 25 цього ж Закону у редакції, чинній на час накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент звернення заявника до суду із цією скаргою) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Суд враховує, що застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов`язків, визначених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Водночас у разі повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов`язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

Суд зазначає, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин право реалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У даній правовій ситуації відмова в задоволенні скарги щодо зняття арешту, накладеного на все квартиру ОСОБА_1 у виконавчих провадженнях унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна, оскільки чинне законодавство не регулює питання зняття обтяжень з майна боржника у випадку добровільного виконання виконавчого документа після повернення його стягувачу.

При цьому суд враховує те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Викладені у цій постанові мотиви узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 01 листопада 2021 року у справі № 21/170-08, від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19).

За таких обставинах, суд вважає, що скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) підлягає задоволенню, оскільки підстав для продовження існування обтяження немає.

Іншого способу у позивача захистити свої права, крім судового, у зв`язку з відсутністю даних про документ, що став підставою для реєстрації обтяження, інформації про стягувача як у позивача, так і у відповідача немає, а тому суд дійшов висновку, що накладений арешт порушує права позивача як власника майна, докази непогашених боргів за виконавчими провадженнями відсутні, а тому майно підлягає звільненню з-під арешту.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 81, 265,447-453 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) щодо нескасування арешту за реєстраційним номером №4420291, зареєстрований 30.01.2007 року реєстратором Перша Львівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: повідомлення , 2-1345, 18.02.2003 р. ВДВС Галицького рай. упр.юст., у графі власник вказано скаржника - ОСОБА_2 , арешт за реєстраційним номером №4420314, зареєстрований 30.01.2007 року реєстратором Перша Львівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: Повідомлення, 2-1345, 18.02.2003 р. ВДВС Галицького рай.упр.юст., у графі власнік вказаний скаржник ОСОБА_3 , арешт за реєстраційним номером №4420321, зареєстрований 30.01.2007 року реєстратором Перша Львівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: Повідомлення, 2-1345, 18.02.2003 р. ВДВС Галицького рай.упр.юст., у графі власник вказаний ОСОБА_4 .

Зобов`язати державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) скасувати арешт за реєстраційним номером №4420291, зареєстрований 30.01.2007 року реєстратором Перша Львівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: повідомлення, 2-1345, 18.02.2003 р. ВДВС Галицького рай. упр.юст., у графі власник вказано скаржника - ОСОБА_2 , арешт за реєстраційним номером №4420314, зареєстрований 30.01.2007 року реєстратором Перша Львівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: Повідомлення, 2-1345, 18.02.2003 р. ВДВС Галицького рай.упр.юст., у графі власник вказаний скаржник ОСОБА_3 , арешт за реєстраційним номером №4420321, зареєстрований 30.01.2007 року реєстратором Перша Львівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: Повідомлення, 2-1345, 18.02.2003 р. ВДВС Галицького рай.упр.юст., у графі власник вказаний ОСОБА_4 .

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів згідно з вимогами ст.ст.351-356 ЦПК України.

Повне судове рішення складено та підписано 13 березня 2023 року.

Суддя Г.О.Шашуріна